День 23 — Син-утікач

«І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.»

— Луки 15:20

Невдовзі після історії про загублену овечку Ісус розповів ще одну — про батька і двох його синів.

Молодшому синові набридло жити вдома. Він прийшов до батька й сказав: «Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї.» Іншими словами: Я хочу свою частку твоїх грошей уже зараз. Я не хочу чекати, поки ти помреш. Сказати таке було страшенно грубо й боляче.

Але батько віддав йому гроші. Син зібрав речі, переїхав у далекий край і розтринькав там усе до копійки, «живучи блудно». Гулянки, розваги, усе, чого лише хотілося.

А потім гроші скінчилися. Саме тоді в тій країні настав голод, і їжі стало обмаль. Син був у такому відчаї, що найнявся пасти свиней, і був такий голодний, що навіть свинячий корм здавався йому смачним.

«Опамятавшись же», він нарешті подумав: У батька в наймитів удосталь їжі, а я тут помираю з голоду! Піду додому й скажу: „Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх“.

І він вирушив у довгу дорогу додому. А ось найдивовижніша частина історії. «Ще ж він далеко був, побачив його батько його». Мабуть, батько день у день виглядав на дорогу, сподіваючись, що син повернеться додому.

А коли побачив його, то побіг. У ті часи літні чоловіки не бігали. Це вважали негідним. Але цьому батькові було байдуже. Він підбіг до сина, обійняв його й поцілував, ще до того як син устиг договорити свою промову.

А тоді батько влаштував свято! Він дав синові найкращий одяг, перстень і нове взуття. «…сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся!»

Ісус розповідав нам, який Бог. Хоч як далеко ти зайшов, хоч що зробив, Бог виглядає тебе на дорозі. Коли ти повертаєшся до Нього, Він не змушує тебе заробляти дорогу назад. Він біжить тобі назустріч.

Подумай: Син чекав, що з ним поводитимуться як зі слугою, а батько прийняв його як сина. Що це говорить тобі про Бога?

Спробуй: Якщо ти зробив щось і ховаєш це від Бога, розкажи Йому про це сьогодні. Він біжить тобі назустріч.

Дорогий Отче, дякую Тобі, що Ти схожий на батька з Ісусової історії. Дякую, що хоч як далеко я забреду, Ти виглядаєш мене і біжиш, щоб прийняти мене вдома. Пробач мені за ті часи, коли я йшов своєю дорогою. Дякую, що Ти любиш мене. В ім’я Ісуса. Амінь.