Чоловік, який молиться

Сила на колінах

«Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання».

— 1 Тимотея 2:8 Є одна звичка, яка визначала кожного великого Божого мужа в Біблії і кожного великого Божого мужа в історії Церкви: він молився. Не зрідка. Не лише у відчаї, коли прийде біда. Не тільки на людях, щоб його почули. Він молився — глибоко, щодня, насамоті, наполегливо.

Авраам молився. Коли Бог сказав йому, що збирається знищити Содом, Авраам стояв перед Господом і заступався за місто, повне чужих йому людей (1 Мойсея 18:22–33). Мойсей молився. Коли Ізраїль зробив золоте теля і Бог погрожував знищити народ, Мойсей лежав долілиць сорок днів і ночей (5 Мойсея 9:18). Давид молився. Почитай Псалми — це молитовний щоденник чоловіка, просякнутий сльозами, хвалою, визнанням і вірою. Даниїл молився. Тричі на день, при вікні, відчиненому до Єрусалима, навіть коли це коштувало йому лев’ячого рову (Даниїла 6:10). Неемія молився.

Перш ніж заговорити до царя, перш ніж покласти хоч один камінь, він підніс своє серце до Бога (Неємії 2:4).

А понад усіх них молився наш Господь Ісус Христос. Син Божий, досконалий в усьому, Який ні в чому не мав потреби, вставав ще до світанку, щоб молитися (Марка 1:35), самотою сходив на гору, щоб молитися (Луки 6:12), молився цілу ніч, перш ніж вибрати дванадцятьох апостолів, молився за Петра, молився за Своїх учнів, молився за тебе і за мене в 17-му розділі Євангелія від Йоана і молився в Гетсиманії, аж поки Його піт не став, мов краплі крові. Якщо Син Божий потребував молитви, то як можемо ми — слабкі, грішні, нерозумні — уявляти, що здатні вести без молитви?

Чоловік, який не молиться, не є духовним провідником, хоч як би він себе називав. Він може добре забезпечувати сім’ю, суворо тримати дисципліну, бути шанованим підприємцем. Але якщо він не стоїть на колінах перед Богом, він веде свою родину в темряву, а сам спотикається.

Настанова Павла Тимофієві вражає. Він каже: «хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання» (1 Тимотея 2:8). Павло виокремлює саме чоловіків. Не тому, що жінки не моляться — вони моляться з великою силою, і ми це знаємо, — а тому, що Павло каже нам: видима, провідна молитва зі святими руками в богослужінні церкви — це обов’язок чоловіків. І якщо ми не хочемо молитися прилюдно, коли збирається Божий народ, то найчастіше тому, що не молимося потай у власній комірчині.

Тепер я хочу звернутися просто до чоловіків і батьків. Ваші дружини моляться за вас. Ваші матері молилися за вас ще до вашого народження. Жінки вашої церкви стоять на колінах за чоловіків. Вони несуть духовний тягар дому, поки ми обговорюємо політику й футбол. Так не повинно тривати.

Коли ти востаннє молився зі своєю дружиною? Не коротка молитва перед їжею, а справжня молитва — тримаючи її за руку, визнаючи свої гріхи, прославляючи Бога, заступаючись за ваших дітей, просячи, щоб у вашому домі була Його воля? Петро застерігає чоловіків, щоб вони жили зі своїми дружинами розважливо, «щоб не з’упинялись молитви ваші» (1 Петра 3:7). Подумай про це. Те, як ти ставишся до дружини, може перешкодити тому, щоб твої молитви були почуті. Чимало наших молитв ударилися об стелю, бо був нерозкаяний гріх проти жінки, що лежить поруч із нами в ліжку.

Коли ти востаннє поклав руки на своїх дітей і помолився над ними з благословенням? Яків благословив своїх синів перед смертю (1 Мойсея 49). Ісус брав дітей на руки і благословляв їх (Марка 10:16). Батьківське благословення — могутня річ у Письмі. Не стримуй його. Клади руки на своїх дітей увечері, молися над кожним на ім’я, промовляй Божу ласку над їхнім життям. Багато наших синів і дочок збилися з дороги, бо їм бракувало батьківського благословення.

Східноафриканське пробудження, що в 1930-х і 40-х роках охопило Руанду, Уганду, Кенію, Бурунді й Танзанію, було насамперед молитовним рухом. Симеон Нсібамбі з Уганди і лікар Джо Черч, місіонер у Руанді, збиралися в одній кімнаті в Кампалі й годинами молилися. Чоловіки сходилися на світанку в маленьких хатинах, щоб волати до Бога, визнавати свої гріхи, ходити одне з одним у світлі. Вільям Нагенда, який згодом став одним із найбільших проповідників пробудження, був людиною, позначеною молитвою. Фесто Ківенгере — той, хто пізніше проповідував Євангеліє від Уганди до Америки та Європи, — був мужем молитви. Спершу це не були професійні священнослужителі. Це були звичайні угандійські чоловіки, які вирішили, що не вестимуть своїх родин чи свого народу, не впавши спершу на коліна. І від їхніх молитв здригнувся цілий континент.

Джордж Мюллер з Бристоля, що в Англії, у 1800-х роках утримував сиротинці для тисяч дітей і ніколи ні в кого не просив грошей. Коли комори були порожні, а сніданок уже мали подавати, він збирав дітей і молився. Знову і знову їжа надходила: то пекар стукав у двері й казав: «Бог розбудив мене вночі і сказав, що сиротам потрібен хліб», то молочник, у якого біля будинку зламався віз, питав, чи не візьмуть вони молоко, поки воно не скисло. За своє життя Мюллер записав понад п’ятдесят тисяч конкретних відповідей на молитву. Він казав: «Справа мого життя — довіряти Господу». Брате, якщо чоловік в Англії міг так довіряти Богові, то хіба ти не можеш довіритися Йому щодо своєї маленької крамниці, свого поля, своєї роботи, своєї родини — усюди, де Бог тебе поставив?

Дозволь дати тобі простий порядок молитви для чоловіка й батька. По-перше, щоранку молися насамоті.

Бодай п’ятнадцять хвилин, перш ніж увімкнеш телефон, перш ніж заграє радіо. Розгорни Біблію, прочитай псалом, оберни його на молитву, визнай свої гріхи, прослав Бога, поклади перед Ним свій день. По-друге, щовечора молися з дружиною або принаймні кілька разів на тиждень. На початку можна й коротко. Головне — взяти її за руку і сказати: «Помолімося». По-третє, молися над кожною дитиною на ім’я, найкраще перед сном. Проси Бога, щоб Він спас їх, зберіг у чистоті, дав їм мудрість, покликав їх служити Йому. По-четверте, молися з родиною за столом — не просто «благослови цю їжу», а справжнім подякуванням. По-п’яте, приєднайся до молитовної спільноти — у своїй церкві, з кількома братами, у чоловічій групі. Не намагайся бути молитовником наодинці.

Не чекай, поки захочеться. Не чекай, поки станеш достатньо святим. Не чекай, поки життя сповільниться. Почни зараз. Краще недолуго, ніж ніяк. Незграбна, щира молитва грішного чоловіка дорожча для Бога, ніж найгладкіша промова лицеміра.

У чоловікові, який молиться, велика сила. Його дружина проходить крізь день під покровом.

Його діти виростають із духовною спадщиною. Його справи торкається Божа рука. Його церква зміцнюється. Його народ зрушується. І в день суду він не буде осоромлений, бо ходив зі своїм Богом.

Молитва

Отче, навчи мене молитися. Визнаю, що я молився надто мало, надто поверхово, надто себелюбно. Я швидше хапався за телефон, ніж шукав Твого обличчя. Швидше скаржився іншим, ніж волав до Тебе. Швидше планував свій день, ніж присвячував його Тобі. Господи Ісусе, Ти, що молився всю ніч на горі, навчи мене. Святий Духу, що заступаєшся за нас стогонами, молися через мене. Зроби мене чоловіком, про якого дружина може сказати: «Мій чоловік молиться за мене». Зроби мене батьком, про якого діти знають: «Тато молиться за нас». Зроби мене братом у церкві, що може встати й піднести святі руки.

І там, де моєму домові, моєму селу, моєму народові потрібне пробудження, нехай воно почнеться на моїх колінах. У могутнє ім’я Ісуса. Амінь.