Висновок: запрошення досі чинне

Ви пройшли крізь десять життів. Десять чоловіків, які кожен по-своєму відкрили ту саму незамінну таємницю: Бог всесвіту — не божество, що з ввічливою байдужістю терпить, коли людські прохання його перебивають, а Отець, Який нахиляється зі Свого престолу, коли Його діти моляться, Який зрушує небо і землю, щоб відповісти на сповнене віри заступництво, і Якому радісно зробити незмірно більше за все, чого ми просимо або думаємо.

Ці люди не були надлюдьми. Е. М. Баундз був методистським служителем у сільській Джорджії.

Джордж Мюллер був молодим пруссаком, який змарнував ранні роки на нечесність і пияцтво.

Девід Брейнерд був хворобливим юнаком, який помер, не доживши до тридцяти. Ріс Хауеллс був сином валлійського шахтаря. Гадсон Тейлор був звичайним йоркширським хлопцем, у батька якого на стіні висіла мапа Китаю. Надзвичайними їх зробила не сировина їхніх характерів, а Бог, Якому вони відкривали доступ через тривалу, щиру, сповнену віри молитву.

Запрошення, яке покликало їх, досі відкрите для вас. Престол благодаті, описаний у Посланні до євреїв, нікуди не зрушено. Той самий Дух, що заступається через нас невимовними стогонами, досі живе в кожному віруючому. Ті самі обітниці, які Мюллер друкував і якими молився, яким Тейлор довіряв і за якими діяв, які Лютер громоподібно проголошував з кафедри, — вони й сьогодні стоять у вашій Біблії. Питання не в тому, чи хоче Бог відповідати на молитву. Питання в тому, чи будете ви молитися.

Ось що сказали б вам молитовні воїни історії: почніть. Почніть сьогодні, почніть недосконало, почніть у слабкості й розгубленості, а коли треба, то й з розсіяною думкою, — але почніть. Поставте будильник раніше, ніж вам зручно. Знайдіть місце, де можна бути на самоті й без поспіху. Відкрийте Біблію, і нехай її обітниці стануть паливом вашого заступництва. Приносьте свої тягарі Богові без вибачень і без вистави вдаваного спокою. Приносьте імена людей, яких любите, і людей, яких вам важко любити. Приносьте потреби свого міста, свого народу й недосягнутих народів світу, які ще жодного разу не чули імені Ісуса.

А коли відповіді не приходять одразу — а так часто й буде, — згадайте Брейнерда в нетрях Нью-Джерсі, згадайте Мюллера перед порожньою коморою о п’ятій ранку, згадайте Гайда, що лежав ниць ще одну пенджабську ніч.

Пам’ятайте: Бог, Який зволікає, — не Бог, Який відмовляє. Він творить у прихованості часу те, що одного дня відкриється в повноті вічності. Ваші молитви не губляться. Жодна з них. Вони зібрані перед престолом, і слушної миті на них прийде відповідь — у спосіб, що перевершить усе, про що ви наважувалися просити.

Будьте молитовним воїном. Світ потребує вас на колінах гостріше, ніж на ногах. Небо чекає. Престол відкритий. Отець слухає.

«Много може молитва праведного ревна»

— Якова 5:16 (пер. Куліша)