Е. М. Баундз (1835 – 1913)

Ким він був?

Едвард Маккендрі Баундз народився 15 серпня 1835 року в окрузі Шелбі, штат Міссурі. Він здобув юридичну освіту і в дев’ятнадцять років отримав право адвокатської практики, але вже за кілька років так сильно відчув Божий поклик, що залишив юридичну кар’єру і став методистським служителем. Від самого початку це була людина надзвичайної ревності й відданості.

Під час Громадянської війни в Америці Баундз служив капеланом в армії Конфедерації. Його було поранено в битві під Франкліном (Теннессі), і певний час він провів у полоні. Після війни він повернувся до пасторського служіння й опікувався церквами в Міссурі, Алабамі та Теннессі. Вісім років він був редактором газети «Christian Advocate» у Нашвіллі.

За життя Баундз не був знаменитим. Він служив майже непомітно. Але від середини 1880-х років і до своєї смерті в 1913 році він щоранку вставав о четвертій годині й молився три години, перш ніж прокидалися інші члени сім’ї. Так він робив щодня впродовж тридцяти років. Він не просто писав про молитву — він нею жив.

У ці передсвітанкові години Баундз також писав. Він створив вісім рукописів про молитву — про її необхідність, її силу, її зброю та її зв’язок із проповідником і церквою. За його життя надруковано лише один із них — «Проповідник і молитва», виданий 1907 року і відомий сьогодні як «Сила через молитву». Після його смерті 24 серпня 1913 року друзі зібрали решту рукописів і видали їх. Відтоді ці книжки розійшлися мільйонами примірників і досі належать до найсильніших і найбільш викривальних творів про молитву, які тільки існують.

Велика відповідь на молитву

Найбільша відповідь на молитву в житті Е. М. Баундза — це видання і світовий вплив його восьми книжок про молитву, сім із яких він так і не побачив надрукованими і які були написані в потаємні години передсвітанкової молитви.

Тридцять років Баундз вірно молився в безвісті, вірячи, що Церква конче потребує пробудитися до сили й необхідності молитви. Він майже не побачив плодів своєї праці за життя. Проте Бог слухав. За століття після його смерті його книжки спонукали мільйони пасторів і заступників віддати себе молитві, і їхній вплив і далі зростає.

Це саме по собі одне з найсильніших свідчень про природу відповіді на молитву: Бог іноді відповідає на наші молитви не за нашого життя, а через спадщину, яку ми залишаємо. Молитву Баундза — щоб Церква відродилася через глибше розуміння молитви — було вислухано в такому масштабі, якого він не міг би й уявити.

Ключові місця Писання

Луки 18:1 — «треба по всяк час молитись, а не внивати».

Єфесян 6:18 — «Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих».

Йоана 15:16 — «Не ви мене вибрали, а я вибрав вас, та й настановив вас, щоб ви йшли і овощ приносили, і овощ ваш пробував; щоб чого просити мете в Отця імям моїм, дав вам».

Його слова про молитву

«Сьогодні Церкві потрібні не більше чи кращі механізми, не нові організації чи більше нових методів, а люди, яких може використати Святий Дух, — люди молитви, люди, могутні в молитві. Святий Дух тече не через методи, а через людей. Він сходить не на механізми, а на людей. Він помазує не плани, а людей — людей молитви».

«Молитви переживають тих, хто їх промовив; переживають покоління, переживають епоху, переживають світ».

«Довкола нас — світ, загублений у гріху, над нами — Бог, Який хоче і може спасти; нам належить будувати міст, що з’єднує небо і землю, і молитва — могутнє знаряддя, яке виконує цю працю».

«Говорити людям про Бога — велика справа, але говорити Богові про людей — ще більша».

«Молитва — найлегша і найважча з усіх речей; найпростіша і найвеличніша; найслабша і наймогутніша; її наслідки лежать поза межами людських можливостей — їх обмежує лише всемогутність Бога».

Молитва і Боже Слово

«Боже Слово — це точка опори, на яку покладено важіль молитви і за допомогою якої все могутньо зрушується. Бог говорить до людини в Біблії; людина говорить до Бога в молитві.

Людина читає Біблію, щоб з’ясувати Божу волю; вона молиться, щоб отримати силу виконати цю волю».

«Боже слово — це їжа, якою молитва живиться і стає сильною. Ніщо не є важливішим для наповненого Духом життя, ніж читання Біблії й потаємна молитва».

Молитва і Святий Дух

«Лише тоді, коли все серце охоплене пристрастю молитви, сходить животворчий вогонь, бо доступ до Божого вуха має тільки ревна людина».

«Люди, яких може використати Святий Дух, — люди молитви, люди, могутні в молитві. Святий Дух сходить не на механізми, а на людей. Він помазує не плани, а людей — людей молитви».

«Кожен могутній рух Божого Духа брав свій початок у молитовній кімнаті».