Розділ 10 · 7 хв читання · 9 хв слухання
Боже, будь милостивий до мене, грішного
«А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.» (Луки 18:13)
Лука прямо каже, для кого була ця історія:
«Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю.» (Луки 18:9)
Тоді Ісус намалював картину, яку кожен слухач міг побачити очима уяви. Година молитви в єрусалимському храмі. Великі двори наповнюються людьми, що прийшли поклонитися Богові. Дим жертви здіймається від жертовника. І двоє чоловіків підіймаються сходами, щоб помолитися.
«Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.» (Луки 18:10)
Першим слухачам Ісуса здавалося, що історія закінчилася, ще не почавшись. Усі знали, хто тут добра людина, а хто погана.
Фарисеї були найшанованішими релігійними людьми свого часу. Вони вивчали Писання, ретельно дотримувалися Закону, молилися в установлені години й щедро давали. Прості люди дивилися на них знизу вгору.
Митників же ненавиділи чи не найбільше в усьому краї. Вони працювали на римських окупантів і збирали гроші з власного народу, а багато хто з них брав значно більше, ніж належало, і різницю клав собі в кишеню. Їх вважали зрадниками й злодіями. Порядні люди не сідали з ними до столу.
Тож слухачі чекали, як добру людину похвалять, а погану засудять.
Дві молитви
Фарисей став і помолився. Слова Луки промовисті: він «так у собі молив ся» — і молився про самого себе.
«Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.» (Луки 18:11-12)
Можливо, усе, що він сказав, було правдою. Найпевніше, він і справді постив двічі на тиждень і віддавав десяту частину своїх прибутків. Це добрі речі. Але прислухайтеся до його молитви. Він починає словом «Боже» — і більше жодного разу не згадує Бога. Він ні про що не просить. Ні в чому не зізнається. Його молитва — це перелік власних досягнень і порівняння з людьми, яких він уважає гіршими за себе. Він навіть кидає погляд через двір на митника й наводить його як приклад.
Тоді Ісус повертає наші очі до іншого чоловіка. Він тримався збоку, «оддалеки ставши». Він не смів навіть звести очей до неба. Він бив себе в груди знову і знову, як робили люди в глибокому горі. І промовив лише п’ять слів — так звучить його молитва в нашій українській Біблії:
«Боже, милостивий будь менї грішному.»
Він ні з ким себе не порівнював. Не перелічував своїх добрих справ. Не виправдовувався. Він назвав себе не якимось грішником, а тим грішником (так у грецькому тексті), ніби гіршого за нього немає. Він цілком здався на Божу милість.
Слово, яке він ужив, — «милостивий будь» — у Біблії пов’язане з жертвою, що покривала гріх. Коли дим приношення здіймався від жертовника, він просив Бога прийняти ту жертву за нього. Йому не було чого принести Богові, крім своєї потреби.
Несподіванка
А тоді Ісус виніс Свій присуд, і він перевернув увесь світ догори дном:
«Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.» (Луки 18:14)
Релігійна людина пішла додому такою ж, якою прийшла. Грішник пішов додому прощеним.
Двайт Л. Муді, американський євангеліст, який у 1800-х роках проповідував мільйонам людей, любив цю коротку молитву. Він помітив, як швидко на неї прийшла відповідь:
«Якою короткою була молитва митника: „Боже, милостивий будь менї грішному.“ Молитва сирофінікійської жінки була ще коротша: „Господи, поможи менї.“ Вона влучила просто в ціль і отримала те, чого хотіла.»
Двайт Л. Муді, Переможна молитва
(«Митник» — це збирач податків.)
Смирення — двері молитви
Біблія говорить те саме в багатьох місцях. Бог високий і святий, і все ж Ісая почув, як Він каже: «Я живу на висотах і в сьвятинї, та й з тими, в кого дух сокрушен, в кого серце смиренне» (Ісаїї 57:15). Давид після власного тяжкого гріха молився: «серця сокрушеного і смиренного ти не відкидаєш, Боже» (Псальма 51:17). Яків писав: «Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать» (Якова 4:6).
Ендрю Мюррей написав цілу книжку про смирення, і він бачив у цій притчі частину візерунка, що проходить крізь усе вчення Ісуса:
«Найсмиренніший — найближчий до Бога.»
Ендрю Мюррей, Смирення
І ще:
«Приниження — єдина драбина до честі в Божому Царстві.»
Ендрю Мюррей, Смирення
Ідеться не про те, щоб удавати себе гіршими, ніж ми є, чи ненавидіти себе. Ідеться просто про те, щоб казати правду. «Всї бо згрішили, і лишені слави Божої» (Римлян 3:23). Фарисей не бачив цієї правди про себе. Митник побачив. І правда зробила його вільним.
Молитва митника стала однією з найулюбленіших молитов в історії Церкви. Сліпий жебрак при дорозі до Єрихона кликав до Ісуса майже тими самими словами: «Ісусе, сину Давидів, помилуй мене» (Луки 18:38) — це лише кількома віршами далі в Євангелії від Луки. У Томі 4 ми зустрінемо християн з єгипетських пустель і східних монастирів, які поєднали ці вигуки в коротку молитву й повторювали її тисячі разів: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного». Християни в усьому світі моляться нею й сьогодні.
Три ключові думки
- Смирення — двері молитви. Бог чує молитву, що йде від чесного й смиренного серця. Нам не потрібні гарні слова чи бездоганне минуле. Нам треба прийти такими, якими ми є, і просити милості.
- Порівняння з іншими отруює молитву. Молитву фарисея зіпсувало те, що він не зводив очей з митника. Коли ми молимося, наші очі мають бути звернені до Бога, а не до людей, яких ми вважаємо гіршими за себе.
- Бог одразу відповідає на благання про милість. Митник того ж дня пішов додому виправданим перед Богом. Ніхто не надто грішний, щоб помолитися цією молитвою, і нікого, хто молиться нею щиро, не буде відкинуто.
Для нас сьогодні
Ця притча — пересторога насамперед для релігійних людей, а це більшість із нас, хто читає такі книжки, як ця. Можна молитися, постити, давати пожертви, ходити до церкви й читати Біблію — і все одно бути фарисеєм. Небезпека не в добрих справах, які ми робимо. Вона в тому, щоб на них покладатися й дивитися на інших згори.
Молитва фарисея може мати багато облич. «Слава Богу, я не такий, як ті люди». Ті люди — це може бути інша церква, інше плем’я, інший народ, інша політична партія або сусід, у якого життя — суцільний безлад. Щойно ми помітимо в собі такі думки, ліками стане молитва митника. Ми перестаємо дивитися вбік і дивимося вгору.
А якщо митник — це ви, якщо ви почуваєтеся надто грішними, надто зламаними чи надто далекими, щоб молитися, — ця притча для вас. Вам не треба спершу дати собі лад. Вам не треба шукати правильних слів. Досить п’яти слів. Ісус розповів цю історію, щоб ви знали: Бог чекає, щоб їх почути.
Спробуйте
Цього тижня дозвольте митникові навчити вас молитися.
- Моліться його молитвою щоранку. Повільно промовте: «Боже, милостивий будь менї грішному». А тоді помовчіть і з вдячністю прийміть Його милість.
- Моліться нею протягом дня. Муді помітив, які короткі найкращі молитви. Щоразу, коли згадаєте впродовж дня, моліться нею знову подумки: коли працюєте, ідете чи чекаєте.
- Перевірте свої порівняння. Попросіть Святого Духа показати вам, на кого ви дивитеся згори. Тоді помоліться за цю людину й попросіть Бога її благословити.
- Чесно визнайте одне. Принесіть Богові один гріх, який ви досі виправдовували, і попросіть у Нього прощення — без виправдань.
Заключна молитва
Боже, будь милостивий до мене, грішного. Я приходжу до Тебе, і мені нічого принести, крім своєї потреби. Прости мені ті часи, коли я покладався на власну доброту й дивився на інших згори. Прости, що я порівнював себе з будь-ким, окрім Ісуса. Дякую Тобі, що Ти не відкидаєш зламаного й смиренного серця. Дякую Тобі, що Сам Ісус — жертва за мій гріх. Відпусти мене сьогодні додому виправданим перед Тобою. Амінь.
Питання для роздумів
- У чому вас найбільше спокушає молитися, як фарисей?
- На кого вас найбільше спокушає дивитися згори? Що означало б молитися за цих людей?
- Як ви думаєте, чому такої короткої молитви митникові було досить? Чого це навчає вас про молитву?
Читайте більше на Ochorus
- Ендрю Мюррей, Смирення, особливо розділ «Смирення у вченні Ісуса»
- Двайт Л. Муді, Переможна молитва, особливо розділ «Визнання»
- Джон Беньян, Спасенний єрусалимський грішник