Колоски між снопами
Дивлячись на Ісуса

Розділ 9 · 9 хв читання · 11 хв слухання

Дивлячись на Ісуса

Дивіться вгору

Християнине! У всіх своїх бідах дивися на Бога — і будеш спасенний. У всіх випробуваннях і скорботах дивися на Христа — і знайдеш визволення. У всій своїй муці, у всьому каятті за свою провину дивися на Христа — і знайдеш прощення. Не забувай звертати очі до неба, та й серце теж до неба. Обв’яжися золотим ланцюгом, а одну його ланку зачепи за скобу на небі. Дивися на Христа; не бійся. Не спіткнеться той, хто йде, звівши очі до Ісуса. Хто дивиться на Христа, той ходить безпечно.

Наш Господь Ісус

Які б блаженні наслідки не випливали з досконалої слухняності, звершеної спокути, воскресіння, вознесіння чи заступництва Господа Ісуса, — усе це наше, з Його власного дару. На Своєму нагруднику Він і тепер носить наші імена; і в Своєму владному клопотанні перед престолом Він пам’ятає про нас і обстоює нашу справу. Переваги Свого високого становища, Свою владу над начальствами й силами та Свою безмежну велич на небі Він обертає на користь тим, хто на Нього покладається. Його звеличений стан так само служить нам, як служив колись Його стан приниження. Той, Хто віддав Себе за нас у безодні горя і смерті, не забирає Свого дару тепер, коли сидить на престолі на найвищих небесах. Немає в Христа такої гідності, якої Він не вжив би для нашого піднесення, і немає такого права, яким Він не скористався б для нашого захисту. Христос усюди й у всьому — наша доля, щоб ми повною мірою втішалися нею на віки вічні.

Заступництво Христа

Господь Ісус полонив полон і тепер сидить праворуч Бога, повсякчас заступаючись за нас. Чи може ваша віра уявити Його? Наче левітський первосвященик давніх часів, стоїть Він із простягнутими руками: велич у Його поставі, і з владою Він клопочеться. На голові в Нього — ясна, сяйна митра Його священства, а на грудях виблискують коштовні камені, на яких навіки вирізьблено імена Його народу. Послухайте, як Він просить, — хіба ви не чуєте, про що? Чи не вашу молитву Він згадує перед престолом? Молитву, яку ви принесли сьогодні вранці, Христос саме тепер приносить перед престолом Свого Отця. Обітницю, яку ви щойно вимовили, Він тепер вимовляє там. Він — і Жертовник, і Священик, і Своєю власною жертвою Він напахчує наші молитви. А проте, може, ви вже довго молитеся, а відповіді не маєте. Бідний, заплаканий прохачу! ти шукав Господа, а Він ніби не чує тебе або принаймні не відповів так, щоб твоя душа зраділа, і через це ти повний темряви й тягаря. «Вбачай на Нього — і розвеселишся». Якщо ти не досягнеш свого, Він досягне; якщо твого заступництва не помічено, Його заступництва не можна обійти; якщо твої молитви можуть бути, мов вода, вилита на землю, якої вже не збереш, то Його молитви не такі; Він Син Божий — Він просить і мусить перемогти. Бог не може відмовити Своєму власному Синові в тому, чого Той тепер просить, — Тому, Хто колись купив милості Своєю кров’ю. О, будь бадьорий, не припиняй своїх благань, бо Ісус живе вічно, «щоб посередникувати» за тебе.

Погляд на Христа

Погляд на Христа завжди корисний християнинові — забагато Христа в нас не може бути — і де згадано Його ім’я, там не буває зайвих повторів. Давайте нам Христа завжди, Христа повсякчас. Одноманітність Христа — то солодка розмаїтість; і навіть сама єдність Христа містить у собі всі складники гармонії. Христос на хресті й на престолі, у яслах і в гробі — Христос усюди нам солодкий. Ми любимо Його ім’я, поклоняємося Його особі, радо слухаємо про Його діла — ця тема завжди нова.

Дехто скаржиться, що їхня любов до Спасителя слабка й холодна. Але так не було б, якби вони більше перебували з Ісусом. Що ближче ви живете до Христа і що краще Його знаєте, то більше Його любитимете. Не силкуйтеся викликати в собі певну міру любові до Христа якимись надзвичайними засобами; а йдіть у Його присутність, повсякчас роздумуйте про Нього, уявляйте Його страждання за вас — і тоді ви полюбите Його; це стане для вас легким, бо Він притягатиме ваше бідне серце ближче до Себе, коли ви отак думатимете про Нього; і ваша любов до Нього зростатиме якраз у тій мірі, в якій ви усвідомлюватимете Його любов до вас.

Шукаючи Христа

Подумай, о душе, що чекаєш, — ця милість варта того, щоб на неї почекати. Хіба це не спасіння — визволення твоєї душі з пекла? Довге чекання біля брами милості щедро окупиться, якщо Цар зрештою дасть тобі цей безцінний самоцвіт.

Згадай також, наскільки ти цілком негідний цієї милості; тож не цурайся впокоритися чи терпляче чекати на суверенну волю Єгови. Гордих треба помічати негайно, а то вони підуть геть; а тобі нема чим хвалитися, і ти мав би відчувати, що коли б Він і довго не зважав на тебе, твоя негідність не могла б вимагати від Нього жодного виправдання за зволікання. До того ж пам’ятай, що Він зрештою таки почує. Його обітницю було б порушено, якби хоч одна молитовна душа загинула; бо Він сказав: «шукайте, то й знайдете» — «Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся». Зволікання може бути тобі на добро — щоб нижче повалити тебе в порох самоприниження або щоб ти ревніше прагнув благословення. Можливо, Господь хоче випробувати твою віру, щоб ти, як та жінка сирофінікійська, прославив Його своєю довірою до Нього. Молися далі, бо «Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає».

Зважте на Нього

О віруючий, що знесилився й занепав духом через вибоїстий шлях, подивися на сліди Учителя й побач, як страждав Він. Вас випробовують і турбують, і ви просите розради. Що кращого можна вам дати, ніж те, що пропонує вам сама правда: Ісус Христос єдиний з вами в природі — Він вистраждав усе, що тепер страждаєте ви, — вашою стежкою колись уже ступала Його свята нога, — чаша, з якої ви п’єте, є чашею, яку Він випив до самого дна, — річка, якою ви переходите, — це та, через яку Він переплив, і кожна хвиля й вал, що котяться над вашою головою, колись котилися над Ним. Ну ж бо! невже вам соромно й не хочеться терпіти те, що терпів ваш Учитель? Хіба учень буде вищий за свого Учителя, а слуга — за свого Пана? Хіба Йому вмирати на хресті, а ви не понесете хреста? Хіба Йому носити терновий вінець, а вам — лавровий? Хіба Йому мати пробиті руки й ноги, а Його послідовники не мусять відчути болю? О, відкиньте цю марну оману. Дивіться на Того, Хто «витерпів хрест, не дбаючи про сором», і будьте готові терпіти й страждати так само, як і Він. Ви маєте Його приклад, щоб він вас вів, і Його співчуття, щоб воно вас підбадьорювало.

Святий Спаситель

Є вислів, ужитий апостолом Павлом про Господа Ісуса, дуже гарний і значущий: «хто не знав гріха». Тут сказано не просто, що Він не чинив гріха, а що не знав його. Гріх не був Йому знайомим; Він був знайомий з горем, але не з гріхом. Йому доводилося ходити серед найлюдніших його притонів, але Він не знав його. Не те щоб Він не розумів його природи чи не відав про кару за нього, але Він не знав його; Він був йому чужий; ні словом, ні кивком, ні усмішкою Він ніколи не виявив йому найменшого визнання. Звісно, Він знав, що таке гріх, бо Він був істинний Бог, але з гріхом не мав Він ні спілкування, ні товариства, ні побратимства. Він був зовсім чужинцем у присутності гріха; Він був чужоземцем; Він не був мешканцем тієї країни, де гріх у пошані. Він пройшов пустелею страждань, але в пустелю гріха Він ніколи не міг увійти. «Він не знав гріха»: зауважте цей вислів і збережіть його; і коли думатимете про свого Заступника й бачитимете, як Він стікає кров’ю на хресті, уявіть, що бачите написане цими кривавими рядками: «Він не знав гріха». Разом із червоністю Його крові — тієї Соронської квітки — побачте чистоту Його природи — Лілії долин: «Він не знав гріха».

Христос — наш приклад

Пам’ятайте благословенний приклад нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Він, безперечно, навчить вас не жити для себе! «Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас зʼубожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились». Його серце зіткане з ніжності, Його нутро тане від любові. У всіх наших скорботах Він скорбить. Відтоді, як Він став плоттю від нашої плоті, Він ніколи не ховався від наших страждань. Наша славна Голова зворушена всіма горями, що гнітять члени. Хоч Він тепер і увінчаний, не забуває Він тернів, які колись носив; серед пишноти Свого царського стану в раю Він пам’ятає про Своїх дітей тут, унизу. Він і досі терпить гоніння, коли Савло переслідує святих; Його брати й досі — як зіниця Його ока, і дуже близькі Його серцю. Якщо ви знайдете в Христі хоч зернину себелюбства — віддайтеся своїм пожадливостям, і нехай мамона буде вашим богом. Якщо ви знайдете в Христі бодай атом жорстокосердя й черствості духу — тоді виправдовуйте себе ви, чиї серця, мов камінь, до плачу покинутих. Але якщо ви визнаєте себе послідовниками Чоловіка з Назарету, то будьте повні співчуття; Він годує голодних, щоб вони не знемогли в дорозі; Він перев’язує розбитих серцем і загоює всі їхні рани; Він чує зойк убогого і встає йому на допомогу. Якщо ви Його учні, то йдіть і робіть так само.

Дивіться на Христа

Хочете звільнитися від сумнівів? Хочете радіти в Господі з непохитною вірою й незламною довірою? Тоді дивіться на Ісуса! Я певен: якби ми більше жили з Ісусом, були більше схожі на Ісуса й більше покладалися на Ісуса, сумніви й страхи стали б дуже рідкісними й небувалими речами.

Досконалий Спаситель

Не пасувало б до вдачі Того, «ким усе», якби Він послав неповного Спасителя, тобто якби залишив частину справи нам самим, а решту — Христові. Погляньте на сонце. Бог хоче, щоб сонце освітлювало землю: хіба Він просить земну темряву додати щось до світла? Хіба Він питає ніч, чи не має вона у своїх похмурих тінях чогось такого, що могла б додати до сяйва полудня? Ні; вранці сонце сходить, мов велетень, щоб пробігти свій шлях, і земля стає ясною. То чи стане Бог звертатися до темного грішника й питати його, чи немає в ньому чогось, що могло б додати до вічного світла? Ні; Ісус сходить як Сонце праведності, із зціленням під Своїми крилами, і темрява з Його приходом стає світлом. Лише Він — «сьвітло сьвіту»; Його власна рука принесла спасіння; Він не просить допомоги в людини, а все дає і все чинить зі Своєї щедрої благодаті, і Він — повний і досконалий Спаситель.

Ви завершили: Дивлячись на Ісуса

Назад Далі