Розділ 6 · 5 хв читання · 6 хв слухання
Спілкування з Христом
Душа, наситена в Христі
Хто тішиться тим, що має Господа Ісуса, той має все, чого тільки може забажати серце. Щодо створених речей, то вони подібні до мілких і зрадливих потоків; вони не здатні задовольнити наших потреб, а тим паче наших бажань. «Ложе» земних утіх «буде вам надто коротке, щоб простягнутись, — укривало надто узке, щоб ним обгорнутись»; а в Ісусі є простір для найдальшого злету й найширшого розмаху уяви. Коли ми тішимося Ісусом, Він наповнює повнотою всі інші милості; Його дім повний, коли Він там; Його престол благодаті повний, коли Він на ньому сидить; і Його світлиця повна, коли Він господар бенкету. «Створіння без Христа — порожня річ, світильник без олії, кістка без мозку»; а коли Христос присутній, наша чаша переливається, і ми їмо хліб досхочу. Страва з зілля, коли ми маємо спілкування з Ним, — така ж багата учта, як відгодоване теля; і наша тісна хатина — такий же шляхетний палац, як великий дім багатія. Не блукайте по світах, ви, голодні бажання моєї душі, — лишайтеся вдома й насичуйтеся Ісусом; бо деінде ви мусите вмирати з голоду, адже всі інші улюблені порожні й небажані. Лишайтеся з Христом, і їжте добре, і нехай душа ваша розкошує в наїдках масних.
Пам’ятки про Ісуса
Любов Церкви сягає далі, ніж особа Нареченого, і поширюється на все, що з Ним пов’язане. «Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе». Навіть Його одежі дорогоцінні в її очах. Вона радо оспівує Його в Його священницьких ризах.
«Вінець-митру й шиту ризу Носить Він з величчям чистим; І в повній славі на грудях Сяє святий оракул променистий».Зодягнений у Свої царські шати, Він не менш славний в її очах: вона любить бачити Його корону й визнавати свого Царя. Немає жодного слова, яке вимовили Його уста, ні місця, якого торкнулася Його нога, ні посудини, якої торкалися Його руки, що не було б цілком освячене в її очах. Ми не шануємо пошарпаних мощей, що їх так дбайливо збирає Рим; але ми маємо інші й куди кращі пам’ятки — святі речі неоціненної вартості. Його писане Слово, над яким ми й тепер бачимо, як рухається та любляча рука, як рухалася, коли багато років тому виписувала кожну літеру; відлуння Його голосу, що відлунав, але ще не поховане в мовчанні; Його чаша вина, ще не спорожніла; Його кров, що й досі тече, і Його благословення, що й досі дихає на нас миром: усе це й досі лишається, і ми цінуємо це понад будь-яку ціну. Ми шануємо Його установи й тріумфуємо в Його науці, хоч би як зневажали її мудрі цього світу. Служити Йому — наша втіха; стояти біля Його воріт — честь, а бігти перед Його колісницею — блаженство. Щодо Його народу, ми вітаємо їх як святих, ми називаємо їх нашими братами, і вони найближчі й найдорожчі нам заради Нього. Найнікчемніший жебрак у Його Церкві важить для нас більше, ніж найгордовитіший монарх поза нею. «Бо він належить Христові» — завжди достатня причина, щоб полилася наша любов; бо все, що Його, дороге нам.
Повнота Христа
Навіть у найкращі наші хвилини ми чужі багато чому з незрівнянної солодкості Христа. Ми ніколи не вичерпаємо Його доброти своєю хвалою, бо Він завжди такий свіжий і має стільки роси Своєї молодості, що щодня має для нас нову пісню. Ми знаходитимемо в Ньому нового Христа кожного дня нашого життя, а проте Він завжди той самий; Його неперевершена досконалість і невичерпна повнота так постійно оновлюють нашу любов. О Ісусе! ніхто не може збагнути, яка велика найменша з Твоїх властивостей і який багатий найубогіший з Твоїх дарів.
Думки про Христа
Ісус! яка безмежна солодкість у Його імені! Наші враження, коли ми споглядаємо Його, можна порівняти з деякими з тих лінз, які ви бачили: візьмеш і тримаєш її одним боком — і бачиш одне світло, другим боком — і бачиш інше світло, і хоч як її повертай, завжди побачиш якесь дорогоцінне іскристе світло і якісь нові барви, що спалахують перед очима. Ах! візьміть Ісуса за свою тему; розважайте про Нього; думайте про Його стосунок до вашої душі, і ви ніколи не вичерпаєте цього одного предмета. Думайте про Його вічний зв’язок з вами; а також про ваш відомий і явний зв’язок з Ним відтоді, як вас покликано Його благодаттю. Думайте про те, як Він став вашим братом; як Його серце билося в співчутті з вашим; як Він цілував вас поцілунками Своєї любові, і Його любов була вам солодша за вино. Озирніться на деякі щасливі, сонячні місця у вашій історії, де Ісус прошепотів: «Я твій», а ви сказали: «Мій любий менї належить». Думайте про деякі вибрані хвилини, коли ангел схилився з неба, і взяв вас на свої крила, і підніс угору, щоб ви сиділи на небесних місцях, де сидить Ісус, щоб ви могли спілкуватися з Ним. Або думайте про деякі хвилини, коли ви мали те, що Павло так високо цінує, — спільність з Христом у Його стражданнях, — коли ви відчували, що могли б померти за Христа, так само як у багатому досвіді свого хрищення померли з Ним і воскресли з Ним. Думайте про ваш зв’язок з Христом, який розкриється на небі. Уявіть, що настала та година, коли ви «привітаєте окроплену кров’ю руку на вічному березі», і коли Господь Ісус привітає вас як «більш ніж переможця» і покладе вам на голову корону, яскравішу за зорі. О! беріть Ісуса за свою постійну тему, і ви щодня знаходитимете свіжі думки, що виростають з Його благодаті, Його краси, Його слави. У Ньому ви маєте невичерпний предмет утіхи, предмет притягання й осердя любові.
Спілкування з Христом
Одна година з Христом варта вічності всіх земних радощів; а спілкування з Ним — найкраще, найпевніше й найзахопливіше передчуття небесного блаженства.