Розділ 5 · 3 хв читання · 4 хв слухання
Сила в немочі
Сила через немічність
Щоб стати сильним у Христі, треба стати немічним у собі. Бог не вливає жодної сили в людське серце, доки вся людська сила не виллється з нього. Життя християнина — це щоденна залежність від благодаті й сили Божої.
Таємниця сили
Чи ви пишаєтеся, віруючий, тим, що принесли користь Церкві й зробили якусь невеличку послугу своїм часам? Хто ж вас вирізняє, і що ви маєте, чого не одержали? Чи ви пролили трохи світла в темряву? Ах! хто запалив вашу свічку — і хто той, Хто й досі дає вам світити й не дає вам згаснути? Чи ви перемогли спокусу? Не вивішуйте свого прапора; не прикрашайте власних грудей славою; бо хто зробив вас сильним у бою? Хто нагострив ваш меч і зміцнив вашу руку, щоб уразити ворога? Пам’ятайте, ви не зробили зовсім нічого самі від себе. Якщо ви сьогодні посудина на честь, прикрашена й позолочена, — якщо тепер ви дорогоцінна ваза, сповнена найсолодших пахощів, то все ж не ви зробили себе такою. Ви — глина, але хто ганчар? Якщо ви посудина на честь, то все ж не посудина на вашу власну честь, а посудина на честь Того, Хто вас зробив. Якщо ви стоїте серед своїх ближніх, як ангели стоять над занепалими духами, — вибраний, вирізнений з-поміж них, — то пам’ятайте, що не якась ваша власна доброта зробила вас вибраним; і не ваші власні зусилля чи ваша власна сила витягли вас з болотнистого багна, поставили ваші ноги на скелю й утвердили ваші кроки. Зніміть корону зі своєї гордої голови й покладіть свої почесті до ніг Того, Хто вам їх дав. Разом з херувимами й серафимами закрийте своє обличчя і кличте: «Не нам, не нам, но імені Його вся слава навіки-віків».
А коли ви отак схилилися в смиренні, будьте готові вивчити й інший урок — ніколи більше не покладатися на себе. Якщо вам треба щось зробити, не беріться до того, спираючись на тілесне рамено. Спершу схиліть коліно й просіть сили в Того, Хто робить вас сильним, і тоді ви повернетеся зі своєї праці, радіючи. Але якщо ви підете у власній силі, ви зламаєте свого лемеша об скелю; ви сіятимете своє зерно край солоного моря на неплідному піску, і дивитиметеся роками на голі ниви, і вони не дадуть вам ані одної стеблинки, щоб звеселити ваше серце. «Вповайте ж на Господа повіки, бо Господь Бог — се твердиня вічна». Ця сила недоступна вам, доки ви спираєтеся на якусь власну силу. Він допоможе вам, якщо ви визнаєте свою немічність; але якщо ви сильні в собі, Він забере від вас Свою силу, і ви спіткнетеся й упадете. Навчіться ж благодаті щоденно залежати від Бога, і так ви зодягнетеся в належне смирення.
Зростання сили
Біди, що налітають на рослини, посаджені правицею Божою, коли вони ще молоді деревця, дуже незначні порівняно з тими, що вирують довкола них, коли вони, як кедри, міцно вкоренилися. Коли ми стаємо сильними, то так само певно, як зростає наша сила, помножаться наші страждання, наші випробування, наші труди чи наші спокуси. Божа сила ніколи не дається жодній людині, щоб її складали про запас. Їжа, яку нам дано для зміцнення, як і манна, що її збирали ізраїльтяни в пустелі, призначена для негайного вжитку. Коли Господь взуває наші ноги в залізні черевики, які Він обіцяв нам у завіті, то для того, щоб ми в них ходили, — а не щоб ми поставили їх у свій музей і розглядали їх як дивовижі. Якщо Він дає нам сильну руку, то тому, що нам доводиться битися з сильним ворогом. Якщо Він дасть нам рясну трапезу, як колись Іллі, то для того, щоб ми в силі тієї їжі пройшли сорокаденну дорогу.