Колоски між снопами
Святий Дух

Розділ 19 · 2 хв читання · 3 хв слухання

Святий Дух

Божественна наука

У глибині скорбот ми пізнаємо, що благодаті досить. Добре можуть «хвалитись і горем» ті, хто засвоїв у ньому найкорисніші уроки благодаті, — хто в ньому переконався, яке щедре забезпечення благодаті, і пізнав у ньому певність перемоги благодаті. Не знаю, чи всі солдати люблять думку про війну, — деякі люблять; багато хто палко прагне походу. Як часто офіцер низького чину повторював нарікання: «Немає підвищення; немає надії піднятися; немає відзнак; немає призових грошей, наче нам і не доведеться воювати. Якби ми могли кинутися просто на жерла гармат, у нас була б якась надія на підвищення в чині». Мало медалей висить на грудях у тих, хто ніколи не знав запаху пороху. Хоробрі, як їх називають, дні Нельсона й Трафальгара минули; і ми дякуємо за це Богові. Проте ми не сподіваємося побачити серед дітей цієї доби таких хоробрих старих ветеранів, як ті, кого ще можна зустріти в наших шпиталях, — уцілілих із наших давніх походів. Ні, браття, нам потрібні випробування, якщо ми хочемо рости. Юнаки стають мічманами не лише завдяки навчанню в школі в Гринвічі та лазінню на щоглу на суші; вони мусять вийти в море. Ми мусимо мати діло на великих водах; ми мусимо справді стояти на палубі під час бурі, якщо хочемо бачити діла Господні і чудесні творива Його в глибині. Ми мусимо стояти пліч-о-пліч із царем Давидом; мусимо спуститися в яму, щоб убити лева, або підняти списа на вісімсот, якщо хочемо пізнати спасенну силу Божої правиці. Боротьба дає досвід, а досвід дає те зростання в благодаті, якого неможливо досягти жодним іншим способом.

Діло Духа

Пам’ятаймо завжди, що Христос на хресті не має для нас жодної цінності без Святого Духа в нас. Марно тече та кров, якщо перст Духа не прикладе її до нашого сумління; марно виткано ту одежу праведності, якщо Святий Дух не огорне нею нас і не зодягне нас у її дорогоцінні складки. Ріка води життя не може втамувати нашої спраги, доки Дух не подасть келиха й не піднесе його до наших уст. Усе, що є в Божому раю, ніколи не могло б бути для нас блаженством, доки ми мертві душі, — а мертві ми доти, доки не прийде той небесний вітер і не дихне на нас, щоб ми ожили. Ми не вагаючись кажемо, що завдячуємо Богові Святому Духові стільки ж, скільки й Богові Синові. Справді, було б тяжким гріхом і провиною намагатися поставити одну Особу Божественної Трійці вище за іншу. Ти, Отче, — джерело всієї благодаті, всієї любові й милосердя до нас. Ти, Сину, — русло милосердя Твого Отця, і без Тебе любов Твого Отця ніколи не могла б потекти до нас. А Ти, Душе, — Той, Хто дає нам змогу прийняти ту божественну силу, що випливає з першоджерела, Отця, через Христа, русло, і що завдяки Тобі входить у наше серце, і там перебуває, і приносить свій славний плід. Тож звеличуйте Духа. Ще ніколи не було небесної думки, святого вчинку чи посвяченої справи, приємної Богові через Ісуса Христа, яка не була б учинена в нас Святим Духом.

Ви завершили: Святий Дух

Назад Далі