Послання Ігнатія та історія його життя
Послання до філадельфійців

Розділ 10 · 6 хв читання · 7 хв слухання

Послання до філадельфійців

Ігнатій, що зветься також Теофор, — церкві Бога Отця та Ісуса Христа, що у Філадельфії азійській, яка знайшла милість і міцно утверджена в Божій злагоді, яка непохитно радіє стражданням нашого Господа і Його воскресінням, цілковито впевнена в усякій милості; цю церкву я вітаю в крові Ісуса Христа, яка є вічна й неминуща радість, — надто якщо вони єдині з єпископом і з пресвітерами, що з ним, і з дияконами, поставленими за думкою Ісуса Христа, яких Він за Своєю волею утвердив і укріпив Своїм Святим Духом.

Про цього вашого єпископа я знаю, що служіння, яке стосується спільного добра, він здобув не сам від себе і не через людей, і не задля марної слави, а в любові Бога Отця й Господа Ісуса Христа. І я вражений його лагідністю:

його мовчання сильніше за слова інших. Бо він налаштований у лад із заповідями, як ліра зі своїми струнами. Тому моя душа благословляє його боголюбиву думку, бо я пізнав, що вона чеснотлива й досконала, — і його незворушну й спокійну вдачу, з якою він живе в усякій Божій лагідності.

Тож як діти [світла] правди уникайте розколу й лихих учень; і куди пастир, туди йдіть за ним, як вівці.

Бо багато позірно гідних вовків зі згубними насолодами беруть у полон тих, хто біжить Божими перегонами; але там, де ви єдині, їм не знайдеться місця.

Цурайтеся шкідливого зілля, яке не є хліборобством Ісуса Христа, бо воно не насадження Отця. Не те щоб я знайшов серед вас розкол — радше очищення.

Бо всі, хто від Бога та Ісуса Христа, ті з єпископом; і всі, хто покається й увійде в єдність Церкви, ті також будуть Божими, щоб жити за Ісусом Христом. Не обманюйте себе, брати мої.

Якщо хтось іде за тим, хто чинить розкол, той не успадкує Царства Божого. Якщо хтось ходить у чужому вченні, той не має спільності зі стражданням.

Тож дбайте мати одну євхаристію (бо одне тіло Господа нашого Ісуса Христа і одна чаша для єднання в Його крові; один жертовник, як і один єпископ разом із пресвітерством і дияконами, моїми співслужителями), щоб усе, що ви робите, ви робили по-Божому.

Брати мої, моє серце цілком переповнене любов’ю до вас; і, радіючи понад міру, я пильную вашої безпеки; та не я, а Ісус Христос, чиї кайдани я ношу, тим більше боячись, бо ще не досконалий. Але ваша молитва вчинить мене досконалим [для Бога], щоб я досяг тієї спадщини, у якій знайшов милість, шукаючи притулку в Євангелії, як у тілі Ісуса, і в апостолах, як у пресвітерстві Церкви.

Так, і пророків ми також любимо, бо й вони у своїй проповіді вказували на Євангеліє, покладали надію на Нього й очікували Його; у Ньому, увірувавши, вони й спаслися в єдності Ісуса Христа, бувши святими, гідними всякої любові й подиву, схваленими Ісусом Христом і зарахованими до Євангелія нашої спільної надії.

Але якщо хтось проповідуватиме вам юдейство, не слухайте його: бо краще чути християнство від обрізаного, ніж юдейство від необрізаного. А якщо ні той, ні інший не говорять про Ісуса Христа, то я дивлюся на них як на надгробні стовпи й гробниці мертвих, на яких написано лише людські імена.

Тож уникайте лихих підступів і задумів князя цього світу, щоб вас, бува, не придушили його хитрощі і щоб ви не ослабли в любові. Але сходьтеся всі разом з неподільним серцем. І

дякую моєму Богові, що маю добре сумління у своїх стосунках з вами і що ніхто не може похвалитися ні потай, ні відкрито, що я був комусь тягарем у малому чи у великому. Так, і за всіх, серед кого я говорив, молюся, щоб вони не обернули цього на свідчення проти себе.

Бо хоч дехто й хотів обманути мене за тілом, але дух не обманюється, бо він від Бога: адже він знає, звідки приходить і куди йде, і він викриває приховане. Я вигукнув, коли був серед вас, я говорив гучним голосом, голосом Самого Бога: «Зважайте на єпископа, і на пресвітерство, і на дияконів».

Проте дехто запідозрив, що я кажу це, бо наперед знав про розкол деяких людей. Але Той, у Кому я закутий, — мій свідок, що я довідався про це не від людської плоті; то була проповідь Духа, Який промовляв так: «Нічого не робіть без єпископа; бережіть своє тіло як храм Божий; любіть єдність; уникайте розколів; будьте наслідувачами Ісуса Христа, як і Він Сам — свого Отця».

Отож я зробив своє, як людина, створена для єдності. А де розкол і гнів, там Бог не перебуває. Господь же прощає всім, хто кається, якщо, каючись, вони повертаються до єдності Божої і до ради єпископа. Я вірю в благодать Ісуса Христа, Який зніме з вас усякі пута; і благаю вас:

нічого не робіть у дусі суперництва, а за наукою Христа. Бо я чув, як дехто казав: «Якщо я не знаходжу цього в стародавніх записах, то не вірю цьому в Євангелії». А коли я сказав їм: «Написано», — вони відповіли мені: «Саме це й під питанням». А для мене стародавні записи — це Ісус Христос, непорушні записи — це Його хрест, і Його смерть, і Його воскресіння, і віра через Нього; у цьому я й прагну бути виправданим вашими молитвами.

Добрі були й священики, але кращий Первосвященик, Якому довірено Святе святих; бо Йому одному довірено приховане Боже; Він Сам — двері Отця, крізь які входять Авраам, Ісаак і Яків, і пророки, і апостоли, і вся Церква; усе це поєднується в єдності Божій.

Але Євангеліє має особливу перевагу — прихід Спасителя, нашого Господа Ісуса Христа, Його страждання й воскресіння. Бо улюблені пророки у своїй проповіді вказували на Нього, а Євангеліє — це завершення безсмертя. Усе разом добре, якщо ви вірите через любов.

Оскільки у відповідь на вашу молитву і на ніжне співчуття, яке ви маєте в Христі Ісусі, мені повідомили, що церква, яка в Антіохії сирійській, має мир, то годиться вам, як церкві Божій, призначити диякона, щоб він пішов туди як посланець Божий, щоб привітати їх, коли вони зберуться разом, і прославити Ім’я.

Блаженний в Ісусі Христі той, хто удостоїться такого служіння; і ви самі будете прославлені. А якщо ви захочете, вам не неможливо зробити це заради імені Божого; як і найближчі церкви послали єпископів, а інші — пресвітерів і дияконів.

А щодо Філона, диякона з Кілікії, людини доброї слави, який і тепер служить мені в слові Божому разом із Реєм Агатоподом, вибраним мужем, що йде за мною із Сирії, попрощавшись із цим життям, — вони також свідчать про вас, — то і я сам дякую Богові за вас, що ви прийняли їх, як, сподіваюся, і Господь прийме вас. А ті, хто зневажив їх, хай будуть викуплені благодаттю Ісуса Христа.

Вітає вас любов братів, що в Троаді, звідки я й пишу вам через Бурра, якого ефесяни й смирняни послали зі мною на знак пошани. Господь ушанує їх — Ісус Христос, на Якого вони покладають надію тілом, і душею, і духом, вірою, любов’ю і злагодою. Бувайте здорові в Христі Ісусі, нашій спільній надії.

Ви завершили: Послання до філадельфійців

Назад Далі