Любити й шанувати свого чоловіка

«Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка». Єфесян 5:33 (Куліш) Шлюб був Божим задумом. Ще перед тим, як у світ увійшов гріх, ще перед тим, як з’явилося будь-яке горе, Бог сказав, що недобре чоловікові бути самому, і створив жінку, щоб вона була йому помічницею й супутницею.

Найперше вінчання звершив Сам Бог у Едемському саду. І це говорить нам щось дуже важливе. Шлюб — не людський винахід. Це священний завіт, задуманий Самим Богом, і він відбиває собою щось із Його власної природи — любов між Христом і Його Церквою.

У наш час шлюб зазнає великих нападів. Одні кажуть, що він застарілий. Другі кажуть, що це в’язниця для жінки. Треті кажуть, що його треба розривати, тільки-но стане важко. А ще інші ставляться до нього як до угоди, яку можна розірвати, коли одна зі сторін чимось незадоволена. Але, сестро моя, Біблія малює нам зовсім іншу картину. Шлюб покликаний тривати ціле життя. Він покликаний бути місцем любові, поваги, товариськості, вірності й плідності. І саме в шлюбі Бог дав християнській дружині прекрасне й могутнє покликання.

Апостол Павло пише в п’ятому розділі Послання до Єфесян, що дружини мають коритися своїм власним чоловікам, як Господеві, а чоловіки мають любити своїх дружин так, як Христос полюбив Церкву й видав Себе за неї. Ці дві заповіді йдуть нерозлучно разом. Чоловік — не цар, що править суворо і жорстко. Він покликаний до жертовної любові. Дружина — не рабиня. Вона покликана добровільно і з любов’ю підтримувати провід свого чоловіка. І коли й чоловік, і дружина слухаються Господа у своїх різних покликаннях, тоді шлюб стає живим образом самого Євангелія.

Петро пише щось дуже прекрасне в третьому розділі Першого свого послання. Він звертається до дружин і бере за приклад Сарру. Сарра називала Авраама паном і слухалася його. Петро каже християнським дружинам, що їхня краса має походити не так від заплетеного волосся, золотих прикрас чи дорогого вбрання, як від потаємної людини серця — від лагідного й тихого духа, — що перед Богом многоцінне. Але це зовсім не означає, що християнська дружина ніколи не сміє говорити чи мати власні думки.

Сарра висловлювала Авраамові те, що думала. Абигея висловлювала своє Давидові. Дружина з 31-го розділу Приповістей відкриває свої уста з мудрістю. Петро має на увазі те, що християнська дружина не галаслива, не сварлива, не гостра на язик і не воює постійно за свою власну волю. Вона тримається з гідністю. Її дух спокійний. І навіть невіруючих чоловіків можна здобути самою поведінкою їхніх дружин, без жодного слова.

Згадай Прискилу з книги Дій. Вона була дружиною Акили, і вони разом працювали, шиючи намети. Вони мандрували разом із Павлом. Вони відкрили свій дім для церкви. А коли вони почули красномовного проповідника Аполоса, який ще не цілком розумів Євангеліє, вони разом відвели його вбік і докладніше пояснили йому Божу дорогу. Прискилу майже завжди згадують поряд із її чоловіком — а подекуди її ім’я навіть стоїть першим, — і вони служили Господеві разом, як одна команда. Це прекрасний образ християнського шлюбу. Чоловік і дружина, що працюють пліч-о-пліч задля Царства.

Або ж згадай Рут. Коли Бооз уперше побачив її, він покохав її не насамперед за вроду. Він покохав її за її характер. Її доброта до Ноеми, її тяжка праця на полі, її готовність іти за Богом Ізраїлю — саме це вирізняло її з-поміж інших. Бооз сказав їй, що ціле місто знає про неї, що вона добра жінка. Ще задовго до свого заміжжя Рут уже жила так, як живе побожна дружина.

А тепер дозволь сказати практично, бо теорія без практики нікому не допомагає. Як ти можеш любити й шанувати свого чоловіка цього тижня?

Говори про нього добре. Не приставай до тих жінок на базарі чи біля криниці, які обмовляють своїх чоловіків.

Коли його немає поруч, нехай твої слова про нього будують його. Особливо ж уважно слухають діти. Ніколи не принижуй їхнього батька перед ними. Якщо він має свої вади — а вади мають усі чоловіки, так само як і всі дружини, — неси ці вади до Бога в молитві, а не до сільських пліткарок.

Слухай його. Коли він приходить додому втомлений із роботи, не навалюй на нього одразу всі клопоти, які накоїли того дня діти. Дай йому спершу сісти. Принеси йому горнятко чаю. Запитай його, як минув його день.

Багато чоловіків просто зголодніли за такою дружиною, яка справді захоче їх вислухати.

Дбай про себе і про свій дім. Тримай себе чистою і скромною. Тримай свій дім у порядку. Чоловік, якому приємно приходити додому, — це чоловік, який залишається вдома. Це не означає, що ти мусиш бути досконалою: досконалих немає. Це означає, що ти робиш свою частину, щоб твій дім був мирним і привітним місцем.

Будь вірна йому і тілом, і серцем. Не заграй з іншими чоловіками. Не порівнюй свого чоловіка з іншими чоловіками. Не плекай у собі мрій із фільмів чи романів. Бережи своє серце, бо з нього виходить усе, чим живемо.

Молися за нього щодня. Молися за його працю, його здоров’я, його духовну ходу, його рішення, його спокуси. Чоловік, за якого моляться, — це благословенний чоловік, навіть якщо він і сам не знає, чому в нього все складається добре.

А тепер дозволь звернутися до однієї важкої ситуації. Що, коли твій чоловік іще не християнин? Що, коли він суворий? Що, коли він п’є? Що, коли він невірний? Що, коли він тебе б’є? Дозволь ясно сказати кілька речей. По-перше, у третьому розділі Першого послання Петра Бог звертається просто до дружин, чоловіки яких не вірять. Він каже, що таких чоловіків можна здобути без слова — самою поведінкою їхніх дружин. Твої молитви, твоя доброта, твоє терпіння, твій побожний характер — це велика сила. Не переставай молитися. Не переставай являти йому Христа. По-друге, шанувати свого чоловіка не означає дозволяти йому знищувати тебе чи твоїх дітей. Якщо є фізична небезпека, будь ласка, шукай допомоги у свого пастора, у своїй церкві, у надійних родичів або у відповідних органів влади. Бог не вимагає від тебе залишатися в становищі, яке загрожує твоєму життю. По-третє, не страждай мовчки, якщо тобі потрібна допомога. Знайди у своїй церкві старшу християнку, яка зможе йти поруч із тобою і молитися разом із тобою. Ти не сама.

Дозволь завершити жінкою з церковної історії. Катаріна фон Бора була черницею, яка залишила свій монастир і вийшла заміж за великого реформатора Мартіна Лютера. Вона вела їхнє велике господарство, ростила дітей, приймала гостей, варила пиво, щоб мати прибуток, і підтримувала величезну працю свого чоловіка над перекладом Біблії та над навчанням. Лютер називав її своєю «ранковою зорею» і своїм «паном Кате» — жартівливе прізвисько, що виявляло його глибоку повагу до неї. Їхній шлюб на цілі століття став взірцем християнського сімейного життя у протестантському світі. Ти, можливо, ніколи не перекладеш Біблії, але те, як ти любиш і шануєш свого чоловіка, може стати свідченням, що триватиме поколіннями.

Молитва Любий Господи, дякую Тобі за дар шлюбу, який Ти Сам задумав від самого початку.

Якщо я заміжня, я молюся сьогодні за свого чоловіка. Благослови його, захисти його, наблизь його до Себе. Допоможи мені любити його такою любов’ю, яка відбиває Твою любов до Церкви. Допоможи мені шанувати його, будувати його і вірно за нього молитися. Дай мені лагідного й тихого духа, дорогоцінного в Твоїх очах. Там, де наш шлюб важкий, дай нам благодать пройти через це разом. Де є гіркота — принеси прощення. Де є віддаленість — принеси близькість. Зроби наш дім таким місцем, де Тебе шанують і де наші діти бачать усю красу християнського шлюбу. В ім’я Ісуса, амінь.