Могутнє служіння молитви

«Без перестану молїтесь». 1 Солунян 5:17 (Куліш) З усіх діл, які тільки може робити християнка, немає жодного могутнішого за молитву. Жінка на колінах здатна змінити хід історії. Вона здатна повалити твердині ворога. Вона здатна зрушити Божу руку, щоб Він зцілював, спасав, забезпечував і захищав. Царства підіймалися й падали через жінок, які молилися. Цілі родини були приведені до Христа через вірні, потаємні молитви якоїсь матері або бабусі. Ніколи не думай про молитву як про малу, незначну працю.

Біблія дає нам ясні настанови про молитву. Ми маємо молитися без перестану. Ми маємо молитися за наших ворогів і за тих, хто нас переслідує. Ми маємо молитися за царів і за всіх, хто при владі, щоб нам провадити тихе й спокійне життя. Ми маємо молитися одне за одного, щоб зцілитися.

Ми маємо молитися потай, і Отець наш, який бачить таємне, віддасть нам явно перед усіма. Ми маємо молитися з вірою, ніскільки не сумніваючись. Ми маємо молитися в ім’я Ісуса Христа. І ми маємо молитися в силі Святого Духа.

Дозволь познайомити тебе з Анною, матір’ю Самуїла. Її історія записана в першому розділі Першої книги Самуїлової. Анна була дружиною чоловіка на ім’я Елкан, але не могла народити дітей. У тій культурі це було великою ганьбою і великим горем. Друга дружина, Феннана, глузувала з неї за це. Рік за роком Анна ходила до Господнього намету в Силомі, і рік за роком вона плакала. Аж одного дня її молитва змінила все. Вона ввійшла в дім Господній і вилила там своє серце. Вона молилася так глибоко, що вуста її ворушилися, але жодного звуку не було чути. Священник Ілій подумав, що вона п’яна, — але вона була п’яна не від вина: вона була п’яна від горя і від розпачливого бажання, щоб Бог її почув. Вона дала обітницю: якщо Бог дасть їй сина, вона віддасть його Господеві на всі дні його життя.

Бог почув Анну. Вона завагітніла і народила Самуїла. А Самуїл виріс і став одним із найбільших пророків в усій історії Ізраїлю. Він помазав царя Давида, мужа за Божим серцем, з нащадків якого прийшов Ісус Месія. Подумай тільки про це, сестро.

Увесь рід царя Давида, що привів до народження нашого Спасителя, постав через вислухану молитву однієї жінки, яка плакала. Ніколи не зневажай своїх сліз перед Господом.

Була ще й друга Анна — пророчиця з другого розділу Євангелії від Луки. Це була вже стара жінка, удова понад шістдесят років на той час, коли ми з нею зустрічаємося. Писання каже, що вона не відходила від храму, а постом та молитвою служила Богові ніч і день. Коли Марія та Йосип принесли немовля Ісуса до храму, Анна побачила Його, упізнала, ким Він є, і віддала Богові подяку. Роки молитви приготували її до того, щоб упізнати Месію тієї самої миті, коли Він прийшов. Молитва привчає твої очі бачити те, чого не бачать інші.

Сам Господь Ісус навчив нас, як маємо молитися. Він навчив нас починати з поклоніння — «Нехай святить ся імя твоє». Він навчив нас молитися за Божу волю — «Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя». Він навчив нас просити про наші щоденні потреби — «Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї». Він навчив нас шукати прощення і прощати іншим. Він навчив нас просити захисту від спокуси і визволення від злого. Щоразу, коли ти промовляєш молитву «Отче наш», ти молишся молитвою, яку дав нам Сам Ісус.

В усій історії Церкви, мабуть, немає більш славної матері-молитовниці, ніж Моніка. Вона була матір’ю Августина, який згодом став одним із найбільших учителів, яких тільки знала Церква.

Але перш ніж Августин став Божим мужем, він був справжнім бунтівником. Він гнався за світськими втіхами, він тримався фальшивих учителів, він знову і знову розбивав материне серце. Моніка молилася за нього багато років — дехто каже, що майже тридцять. Вона плакала за ним. Вона пішла за ним із Північної Африки аж до Італії. Вона не здавалася. І одного дня Августин почув дитячий голос, який промовляв: «Візьми й читай, візьми й читай». Він розгорнув Писання, прочитав уривок із Послання до Римлян і віддав своє життя Христові. Згодом він писав, що завдячує своїм спасінням материним сльозам. Сестро моя, якщо ти молишся за сина чи дочку, які збилися з дороги, або за чоловіка, який ще не знає Господа, — не здавайся. Моніка молилася тридцять років. Твої молитви не марні.

Ближче до нашого часу і до нашого краю: Східноафриканське пробудження 1930-х років і наступних десятиліть народилося саме в молитві. На пагорбах Руанди, в Уганді, у Кенії невеликі групи християн почали сходитися й молитися з великою ревністю. Вони визнавали свої гріхи одне перед одним. Вони ходили у світлі. І Дух Божий зійшов на них. Пробудження поширилося на Танзанію, на Конго і далі по всьому світі. Жінки відігравали в цьому русі центральну роль. Вони молилися у своїх домівках, вони свідчили на базарах, вони засновували спільноти, які існують і донині. Вогонь того пробудження зійшов саме тому, що і жінки, і чоловіки були готові молитися.

То як же виробити в собі життя молитви? Дозволь запропонувати тобі кілька простих кроків. По-перше, обери час.

Спочатку він зовсім не мусить бути довгим. П’ять хвилин рано-вранці, перш ніж прокинуться діти, — це добрий початок. А в міру того як твоє молитовне життя зростатиме, тобі захочеться більше часу з Господом, а не менше.

По-друге, обери собі місце. Ісус сказав увійти до своєї комірчини, тобто в затишне місце на самоті. Можливо, це буде куточок твоєї спальні, лавка під деревом або якесь місце в саду. По-третє, тримайся простого порядку.

Можеш починати з подяки, далі визнання гріхів, далі заступництво за інших, а тоді вже твої власні прохання. По-четверте, молися Писанням. Розгорни свою Біблію на псалмах або на молитвах Павла в Посланні до Єфесян чи до Колосян і промовляй їх назад до Бога. По-п’яте, веди молитовний список. Запиши в нього імена свого чоловіка, своїх дітей, свого пастора, своїх сусідів, свого президента, місіонерів і загублених. Регулярно проходь молитвою по цьому списку. По-шосте, молися впродовж усього дня. Коли готуєш їжу, коли переш, коли йдеш на город — підіймай своє серце до Господа.

Не занепадай духом, коли не бачиш негайних відповідей. Божий час — це не наш час.

Часом Він відповідає тієї ж миті, коли ми просимо. Часом Він чекає. Часом Він відповідає так, як ми зовсім не сподівалися. Але Він завжди чує. Молитва праведної жінки може дуже багато.

Молитва Господи Ісусе, навчи мене молитися. Визнаю, що я надто часто буваю заклопотана, надто розсіяна, надто втомлена, щоб прийти перед Твій престол. Прости мені. Поверни мене назад у потаємне місце. Дай мені серце Анни, яка вилила перед Тобою свою душу. Дай мені віру Анни-пророчиці, яка пильнувала й чекала на Месію. Зроби мене жінкою молитви, щоб моя родина, моя церква, мій народ і моє покоління були благословенні через те, що я схиляла перед Тобою свої коліна. У Твоє могутнє ім’я молюся, амінь.