Укорінена в Христі: твоя справжня ідентичність

«І сотворив Бог чоловіка в свій образ, ув образ Божий сотворив його, як чоловіка і жінку сотворив їх». 1 Мойсея 1:27 (Куліш) Перш ніж говорити про те, що християнка робить, ми маємо спершу зрозуміти, ким вона є. Дуже багато плутанини в нашому житті походить від того, що ми забуваємо свою справжню ідентичність. Коли жінка не знає, ким вона є у Христі, вона намагатиметься знайти свою вартість у чоловікові, у дітях, в освіті, у власній вроді, у своїй праці або в тому, що кажуть про неї інші люди. Кожну з цих речей можна втратити за одну мить. Але ідентичності, яку дає тобі Бог, не забере в тебе ніхто й ніколи.

Біблія навчає нас трьох великих істин про те, ким ти є насправді. По-перше, ти створена за образом Божим.

По-друге, ти викуплена кров’ю Ісуса Христа. По-третє, ти сповнена Святим Духом і відділена на добрі діла, які Сам Бог наперед приготував для тебе.

Розглянь уважно першу істину. У першому розділі книги Буття, коли Бог творив цей світ, Він одним лише словом покликав до життя зорі, Він наповнив моря рибою, а небеса — птаством, Він утворив звірів польових. Але коли Він дійшов до того, щоб створити людину, Він учинив інакше. Він сказав: «Сотворимо чоловіка в наш образ і в подобу». А далі текст ясно каже, що Він створив їх чоловіком і жінкою, і що обоє вони — за Його образом. Це означає, що ти як жінка не є якимось меншим відбиттям Бога. Ти повною мірою носійка образу живого Бога. Твій розум, твої почуття, твоя воля, твоя здатність любити, творити, мислити й поклонятися — усе це походить від Бога і відбиває собою щось із Його природи.

Друга істина полягає в тому, що ти викуплена. Падіння Адама і Єви принесло у світ гріх і смерть, і всі ми згрішили та позбавлені Божої слави. Але Бог у Своєму милосерді послав Свого єдинородного Сина, Ісуса Христа, який народився від жінки, який прожив досконале життя, який помер на хресті за наші гріхи і який третього дня воскрес із мертвих. Коли ти покладаєш свою віру на Ісуса, усі твої гріхи змиті. Над тобою вже немає ніякого осуду. Ти прийнята в Божу родину як Його власна дитина. Біблія каже, що всім тим, хто прийняв Його, Він дав право стати дітьми Божими.

Подумай тільки, що це означає. Ти дочка Царя над царями. Той самий Бог, який здійняв гори Рувензорі, який розлив води озера Вікторія, який повісив у небі кожну окрему зорю, — цей самий Бог називає тебе Своєю дочкою. Апостол Павло пише, що ми спадкоємці Божі й співспадкоємці Христові. Хоч би яким було твоє земне становище — чи живеш ти в маленькій хатині з дірявим дахом, чи у великому домі в місті, — твоя справжня спадщина чекає на тебе на небі, і вона незрівнянно більша за все, що тільки може запропонувати тобі цей світ.

Третя істина полягає в тому, що в тобі живе Святий Дух. Коли ти прийшла до Христа, Бог не залишив тебе саму, щоб ти намагалася прожити християнське життя власною силою. Він дав тобі Свого Духа, який утішає тебе, навчає тебе, викриває в тобі гріх і дає тобі силу жити святим життям. Той самий Дух, який воскресив Ісуса з мертвих, живе тепер у тобі. Ти не слабка. Ти сповнена могутньої Божої сили.

Дозволь показати тобі цю істину на житті однієї жінки з Біблії. У четвертому розділі Євангелії від Йоана ми читаємо про жінку-самарянку. Вона прийшла до криниці в найбільшу спеку дня — мабуть, тому, що соромилася приходити тоді, коли зранку сходилися по воду інші жінки. Вона була заміжня п’ять разів, а той чоловік, з яким вона жила тепер, не був їй чоловіком. Життя її було розбите.

Її ідентичність трималася на стосунках, які раз по раз її підводили. Але Ісус зустрів її біля криниці. Він знав про неї все — і все ж не засудив її. Він запропонував їй живу воду. Він відкрив їй, хто є справжній Месія. І вона побігла назад у своє село й сказала всім: «Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила». Багато хто повірив через її свідчення. Та сама жінка, яка від сорому ховалася від сусідів, стала першою благовісницею для свого села. Ісус змінив її ідентичність.

Або згадай Марію Магдалину. Писання каже нам, що Ісус вигнав із неї сім бісів. Перед зустріччю з Ісусом вона була змучена. Після зустрічі з Ісусом вона пішла за Ним, підтримувала Його служіння, стояла біля хреста тоді, коли більшість учнів розбіглася, і першою побачила воскреслого Господа великоднього ранку. Той, Хто знав її до кінця, — Той і дав їй нове ім’я та нове покликання.

В історії Церкви ми бачимо ту саму істину, прожиту напрочуд прекрасно. Згадай Перпетую, молоду жінку з Північної Африки, яка жила приблизно у 200 році від Різдва Христового. Їй було лише двадцять два роки, вона щойно стала матір’ю і ще годувала немовля груддю, коли її заарештували за те, що вона християнка. Її батько благав її зректися своєї віри й урятувати собі життя. Вона відмовилася.

У в’язниці вона писала щоденник, який зберігся донині. У ньому вона записала, що знає, ким вона є, — служницею Ісуса Христа. Ця ідентичність виявилася сильнішою за батькові сльози, сильнішою за її любов до власної дитини, сильнішою за страх смерті. Вона пішла на арену, співаючи псалми, і померла за свого Господа. Рання Церква пам’ятала її ім’я століттями. Її ідентичність у Христі дала їй силу, якої ніщо не могло в неї відібрати.

Сестро моя, на чому тримається твоя ідентичність сьогодні? Якщо вона тримається на твоїй зовнішності, то зовнішність зів’яне. Якщо вона тримається на тому, що каже про тебе твій чоловік, то він лише людина і може тебе підвести. Якщо вона тримається на тому, чи досягнуть успіху твої діти, то вони теж грішники і можуть завдати твоєму серцю болю. Якщо вона тримається на думці сусідів, то вони судитимуть тебе мірками, які раз у раз змінюються. Тільки Христос є Скеля.

Тільки в Ньому твоя ідентичність непохитна.

Цього тижня виділи трохи часу, щоб поміркувати над тим, ким ти є у Христі. Запиши ці істини на папері. Промовляй їх уголос. Ти можеш сказати так: «Я дочка Божа. Я створена за Його образом. Я викуплена кров’ю Ісуса. Я сповнена Святим Духом. Я любима вічною любов’ю. Ніщо не може відлучити мене від Божої любові в Христі Ісусі, Господі моїм». А коли ворог шепоче тобі свою неправду, відповідай йому істиною Божого слова.

Молитва Отче Небесний, дякую Тобі, що Ти створив мене за Своїм образом. Дякую Тобі, що Ти послав Свого Сина Ісуса померти за мої гріхи і зробити мене Своєю дочкою. Дякую Тобі, що Твій Дух живе в мені. Прости мені ті часи, коли я будувала свою ідентичність на тому, що не триває. Навчи мене сьогодні знати, ким я є в Тобі. Дай мені відвагу ходити в цій істині, щоб я прославляла Тебе в усьому, що роблю. В ім’я Ісуса Христа, Господа і Спасителя мого, амінь.