Світло для твоєї громади: як бути взірцем

«Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі; і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї, так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.»

Маттея 5:14-16 (Куліш) За тобою спостерігають. За тобою спостерігають твої сусіди. За тобою спостерігають твої родичі. За тобою спостерігають твої діти. За тобою спостерігають молоді жінки у твоїй церкві. За тобою спостерігають невіруючі у твоєму селі. Те, як ти говориш, як ти тримаєшся, як ти відповідаєш на біду, як ти ставишся до свого чоловіка, як ти витрачаєш свої гроші, — усе це помічають. Це сказано не для того, щоб ти тривожилася. Це сказано для того, щоб ти була уважною. Твоє життя — це свідчення. Ти або вшануєш ім’я Христа, або накличеш на нього ганьбу. Щодня ти виголошуєш проповідь своїм життям — незалежно від того, чи маєш такий намір, чи ні.

Господь Ісус сказав, що ми — світло світу. Він не сказав: «Ти можеш стати світлом, якщо добре постараєшся». Він сказав: «Ти є світло». Якщо ти належиш Христові, ти несеш Його світло в кожну кімнату, до якої входиш, у кожну розмову, яку ведеш, у кожну крамницю, куди заходиш, і в кожну домівку, куди приходиш. Питання не в тому, чи будеш ти світити. Питання в тому, чи твоє світіння притягне людей до Бога, чи, навпаки, стане для них каменем спотикання.

Дозволь мені показати тобі кількох жінок із Писання, які яскраво світили у своїх громадах.

Поглянь на Естер. Вона була молодою юдейкою, яку забрали до гарему перського царя Артаксеркса.

З Божого провидіння вона була обрана царицею. Але лукавий чоловік на ім’я Аман задумав винищити всіх юдеїв в імперії. Її дядько Мардохей переказав їй: «А хто відає, чи не задля такого часу ти й досягла почестї царської?» Естер, ризикуючи власним життям, увійшла до царя незваною і заступилася за свій народ. Її мужність, її мудрість, її побожний характер урятували цілий народ. Вона використала становище, яке дав їй Бог, для Його цілей.

Кожну з нас поставлено в певну родину, у певне сусідство, на певне місце праці, у певну церкву, у певну громаду. Ти є там саме задля такого часу. Не змарнуй свого становища.

Поглянь на Рут. Вона була моавитянкою, чужинкою серед народу Ізраїлю. Її цілком могли б зустріти з підозрою. Натомість її побожний характер здобув їй повагу цілого міста Вефлеєма. Бооз сказав їй: «У всїх воротях народа мого знають, що ти добра жінка».

У всіх воротах його народу. Ціле місто спостерігало за нею. Люди бачили, як вона працювала в полі. Вони бачили, як вона піклувалася про свою свекруху Ноему. Вони бачили її смиренність і її вірність. Її життя проповідувало гучніше за будь-яку проповідь. І через це тихе свідчення вона стала прабабусею царя Давида і праматір’ю Ісуса Христа.

Поглянь на Лідію. Коли вона увірувала у Филипах, вона не залишила цього тільки для себе. Уся її родина прийняла хрещення. Вона відчинила свій дім для Павла та мандрівних служителів. Филипійська церква була насаджена в її домі. Її навернення розійшлося хвилями на цілу громаду.

У нашій власній землі ми бачимо той самий взірець. Коли наприкінці 1800-х років Євангеліє прийшло в Уганду, одними з найперших і найбезстрашніших свідків стали молоді навернені при царському дворі. Коли цар Мванга зажадав від них, щоб вони зреклися Христа, вони відмовилися це зробити. Юнаків і хлопців було спалено в Намугонго 1886 року. А ті християнки, які вижили, і далі свідчили про Господа. Однією з них була Сара Налванга, яка дожила до глибокої старості й розповідала молодшим віруючим про ті перші дні. Кров мучеників стала насінням Церкви. І сьогодні Уганду інколи називають Перлиною Африки — почасти саме через глибоку християнську спадщину, насаджену тими вірними свідками.

Через покоління Східноафриканське пробудження прокотилося Угандою, Руандою, Танзанією та Кенією. Осердям цього руху було «ходіння у світлі» — відкрите, чесне життя, у якому гріх визнавали, примирення шукали, а чистоту серця пильно берегли. Жінки були одними з найпотужніших свідків цього руху. Вони ставали посеред зібрання і свідчили про те, що зробив для них Бог.

Вони прилюдно визнавали свої гріхи — не спиняючись на ганебних подробицях, а засвідчуючи ту благодать, яка їх визволила. І вони співали пісень перемоги мовами суахілі та луганда.

А невіруючі, дивлячись на цих змінених жінок, казали: «Що з нею сталося? Я хочу того, що має вона». Ось що означає бути світлом.

Дозволь мені сказати цілком практично, як ти можеш бути взірцем у своїй громаді вже сьогодні.

По-перше, будь надійною. Тримай своє слово. Якщо ти сказала, що будеш на зібранні, приходь вчасно. Якщо ти сказала, що віддаси позику, віддай її. Якщо ти сказала, що допоможеш із готуванням, приходь і допоможи. Християнка, на яку можна покластися, — це рідкісна і прекрасна річ.

По-друге, будь доброю до кожного. Вітайся із сусідами. Усміхайся дітям. Говори лагідно з водієм таксі, з продавчинею на ринку, зі сторожем, із домашньою робітницею. Не будь гордою. Не стався до людей по-різному через їхній достаток чи становище. Господь Ісус ставився до бідних і до багатих, до освічених і до неосвічених, до шанованих і до знедолених з однаковою любов’ю.

По-третє, будь щедрою. Коли сусід у потребі, допоможи, якщо можеш. Коли родич у скруті, поділися тим, що маєш. Коли передають тарілку для пожертв, давай із радістю. Коли хтось ділиться доброю новиною, радій разом із ним. Світ повний скупих сердець. Нехай твоє буде широко відчинене.

По-четверте, будь чесною в усьому. Не бреши. Не обманюй. Не давай неправдивої ваги на ринку.

Не давай хабара. Не бери хабара. Не кради ні електрики, ні води. Не роби роботу абияк тоді, коли роботодавець на тебе не дивиться. Добре ім’я чесної людини варте більше за золото.

По-п’яте, будь гідною. Одягайся скромно. Говори стримано, володіючи собою. Не пий надміру. Не будь галасливою і сварливою. Не бався в плітки й вульгарність цього світу. Тримайся з тихою впевненістю доньки Царя.

По-шосте, звіщай Євангеліє. Якщо тебе знають як люблячу, добру, надійну християнку, люди рано чи пізно запитають, що робить тебе іншою. І коли вони запитають, будь готова розповісти їм про Ісуса. Петро сказав: «Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом». Тобі не треба бути проповідницею. Тобі треба бути свідком.

По-сьоме, люби своїх ворогів. Будуть люди, яким ти не до вподоби. Будуть сусіди, які кривдитимуть тебе. Будуть у твоїй родині ті, хто пліткуватиме проти тебе. Можливо, будуть навіть люди в церкві, які здійматимуть колотнечу. Не відплачуй злом за зло. Благословляй тих, хто тебе клене.

Молися за тих, хто зловмисно тебе використовує. Це одна з найважчих заповідей нашого Господа, але водночас і одне з найпотужніших свідчень, які тільки можливі в темному світі.

По-восьме, нехай твій дім буде свідченням. Як ми вже казали раніше, дім, який ти ведеш, — його мир, його лад, його любов, його гостинність — це безмовна проповідь, яку почує кожен, хто до нього ввійде.

По-дев’яте, живи, маючи перед очима вічність. Пам’ятай, що цей світ — не твій дім. Ти тут лише перехожа. Людська похвала, успіх цього життя, багатство, яке ти нагромадиш, — нічого з цього не піде з тобою на небо. Значення має тільки те, чи жила ти для Христа, чи любила інших в Його ім’я і чи була вірною своєму покликанню. Коли ти живеш, маючи перед очима вічність, ти живеш інакше. Ти не панікуєш, коли приходить біда. Ти не чіпляєшся міцно за те, що минеться. Ти маєш мир, бо твій скарб на небі, де ні міль, ні іржа не точить.

Нехай світить твоє світло, сестро. Нехай воно світить у твоєму домі, на твоїй вулиці, у твоєму селі, на твоєму робочому місці, у твоїй церкві, у твоїх групах у WhatsApp — у кожному місці, де тебе поставив Бог.

Не ховай його. Не приглушуй його зі страху перед тим, що подумають інші. Місто, поставлене на горі, не може сховатися.

Ти і є те місто. Світ дивиться на тебе. Світи на славу твого Отця, що на небі.

Молитва Отче, зроби мене світлом у моїй громаді. Нехай моє життя вказує на Ісуса. Нехай мої слова несуть Твою правду. Нехай мої вчинки несуть Твою любов. Прости мені за ті часи, коли моє світло було тьмяним або схованим. Наповни мене наново Твоїм Святим Духом. Використай мене там, де Ти мене поставив.

Нехай моя родина, мої сусіди і вся моя громада побачать Тебе через мене і прославлять Тебе за те свідчення, яке я несу. В ім’я Ісуса, Світла світу, амінь.