Тяжка праця, побожні цілі й життя в трудах

«Оперізуєсь силою й кріпить руки свої». Приповісток 31:17 (Куліш) Дехто уявляє собі, ніби християнка має бути пасивною, м’якою й залежною від інших. Біблія малює зовсім іншу картину. Від Буття до Об’явлення Божі жінки — сильні, працьовиті й вірні у своїй праці. Жінка з тридцять першої глави Приповісток оперізується силою. Вона встає ще тоді, коли надворі ніч. Вона придивляється до поля й купує його. Вона бачить, що праця її добра. Світло в неї не гасне й пізньої ночі. Вона одягнена в силу й гідність.

Бог дав тобі здібності. Він дав силу твоєму тілу, розуміння твоєму розумові, творчість твоєму серцю і вправність твоїм рукам. Він чекає від тебе, що ти пустиш їх у діло. У притчі про таланти пан дав кожному зі слуг щось відповідно до його спроможності. І він чекав, що кожен із них вкладе дане в діло й принесе з нього прибуток. Того слугу, який закопав свій талант, названо лукавим і лінивим. Богові не до вподоби, коли Його дочки закопують свої дари в землю.

Скажу про чотири види праці — про працю фізичну, про господарювання вдома, про працю заробіткову й про працю для Царства. Кожна з них — частина покликання християнки.

Перше — праця фізична. У багатьох африканських культурах саме жінки виконують найтяжчу фізичну роботу. Ми носимо воду, ми порпаємось на городах, ми тягаємо важкі ноші, ми готуємо на вогні, ми перемо руками. Не думай, ніби ця праця тебе принижує. В очах Божих усяка чесна праця гідна. Сам Ісус працював теслею. Його мати Марія напевно носила воду й молола зерно, як кожна жінка її часу. Павло, великий апостол, власними руками робив намети. Роби своє діло від душі, як Господеві, а не людям. Усе, що маєш снагу робити, роби руками твоїми.

Друге — господарювання вдома. Це праця управління тим, що є в домі, так, щоб задовольнити потреби родини. Жінка з Приповісток 31 була в цьому вправна. Вона шукала вовни та льону. Вона мудро купувала харчі. Вона шила одяг.

Вона обмірковувала, чого родина потребуватиме в найближчі місяці, і готувала все заздалегідь. У наш час господарювання вдома — це й планування бюджету, й ощадливі закупи, й приготування страв поживних, але доступних, і заготівля продуктів, і лагодження одягу замість вічного купування нового, і навчання дітей допомагати. Жінка, вправна в господарюванні, здатна розтягнути невеликий прибуток так, що вся родина буде добре нагодована, добре вдягнена й забезпечена.

Третє — праця заробіткова. Жінка з Приповісток 31 була не тільки берегинею свого дому. Вона була ще й підприємицею. Вона придивилася до поля й купила його. З плоду рук своїх вона насадила виноградник. Вона робила тонке полотно й продавала його. Вона постачала купцям виткані нею пояси. Чоловік довіряв їй усе родинне майно, і вона його примножувала. Це прекрасна картина.

Вона вчить нас, що християнка може — а в багатьох випадках і повинна — вкладати у прибуток родини власною працею. Багато жінок у Східній Африці є економічною опорою своїх сімей. Ти торгуєш на ринку. Ти тримаєш невеличкий салон. Ти розводиш курей і продаєш яйця. Ти вирощуєш квасолю та банани на продаж. Ти шиєш одяг. Ти робиш ремісничі вироби. Ти вчителюєш. Ти працюєш медсестрою чи державною службовицею. Усе це добра праця, що шанує Бога, — коли робити її чесно і коли вона не витісняє твоєї родини й твого ходіння з Господом.

Скажу тепер і про те, як ставити побожні цілі. Цілі важливі. Корабель без стерна несе туди, куди жене його течія. Життя без цілей так само пливе за водою. Біблія каже, що там, де немає кому об’являти Божу правду, народ розбігається. Як християнка, ти повинна мати цілі для свого духовного життя, для родини, для фінансів, для праці й для служіння.

Духовні цілі. Можливо, цього року ти прочитаєш усю Біблію. Можливо, ти вивчиш напам’ять п’ятдесят два вірші. Можливо, ти започаткуєш щоденний час молитви й записів. Можливо, ти прочитаєш одну християнську книжку про подружжя, чи про молитву, чи про учнівство.

Родинні цілі. Можливо, цього року ви почнете щовечірні родинні молитви. Можливо, раз на тиждень у вас буде особлива трапеза, коли вся сім’я сідає разом і ніщо їх не відволікає.

Можливо, ти навчиш своїх дітей якогось нового вміння.

Фінансові цілі. Можливо, цього року ти щомісяця відкладатимеш якусь певну суму. Можливо, ти виплатиш котрийсь зі своїх боргів. Можливо, ти започаткуєш невеличку побічну справу. Можливо, ти даси Господеві більшу пожертву, ніж торік.

Цілі в праці. Можливо, цього року ти опануєш якесь нове вміння, що допоможе тобі більше заробляти. Можливо, ти пройдеш короткий курс навчання. Можливо, ти станеш організованішою або ж вправнішою в тому, що вже й нині робиш.

Цілі в служінні. Можливо, цього року ти приєднаєшся до жіночого братства. Можливо, ти вчитимеш у недільній школі. Можливо, ти щотижня відвідуватимеш одну вдову чи одну хвору людину. Можливо, ти наставлятимеш молодшу жінку.

Запиши свої цілі. Помолися над ними. Перегляньте їх разом із чоловіком, якщо ти заміжня. Поділися деякими з них із побожною подругою, яка зможе тебе підтримати й запитати про них. А наприкінці року переглянь, що зробив Бог.

Покажу тобі кількох жінок у Писанні, які були працьовиті й мали цілі. Поглянь на Лидію з шістнадцятої глави Дій. Вона була купчихою кармазином — дорогою пурпуровою тканиною — з міста Тиятири. Це був товар розкоші, і її справа, найпевніше, давала добрий зиск. Почувши, як Павло проповідує над річкою, вона прийняла Христа. Увесь її дім охрестився. А тоді вона відчинила свій дім для Павла та його супутників, і в тому домі народилася церква у Филипах. Ось підприємиця, яка своєю справою підтримувала Євангелію й відчиняла свій дім для Царства.

Поглянь на Тавиту, звану також Доркою, з дев’ятої глави Дій. Вона жила в Йоппиї. Писання каже, що вона була повна добрих учинків і милостині, які робила. Коли вона померла, удови того міста стояли, плачучи й показуючи одежу та шмаття, які Тавита пошила їм, бувши з ними. Вона взяла свою вправність з голкою й ниткою і вбрала нею вбогих. А коли Петро воскресив її з мертвих, її служіння тривало далі. Твої вміння — хоч би які вони були — можна вжити на славу Божу й на добро інших.

Поглянь на жінку біля криниці з четвертої глави Йоана. Доки Ісус не зустрів її, вона була зламаною жінкою. А зустрівши Ісуса, вона побігла в місто й розповіла про Нього всім. Її сміливе свідчення привело багатьох самарян до віри. Служіння — це не тільки для пасторів. Воно для кожного віруючого.

Одне застереження наприкінці цієї глави. Праця й цілі — це добре, але це ще не все. Якщо праця заволодіває твоїм життям, якщо цілі витісняють твоє ходіння з Богом, якщо справа не лишає місця чоловікові й дітям, то щось стало не на своє місце. Ісус сказав, що Отець полічив навіть волосся на твоїй голові. Він піклується про тебе. Він подбає про тебе. Не працюй сім днів на тиждень.

Шануй день суботнього спочинку. Відпочивай. Поклоняйся. Довіряй. Біблія каже, що коли Господь не будує дому, то даремно трудяться над ним будівничі. Ти можеш працювати тяжко, скільки стане сил, але зростання дає Бог.

І нарешті — працюй чесно й доброчесно. Не обманюй людей на ринку. Не давай меншої міри, ніж належить.

Не бреши своїм покупцям. Не плати робітникам менше, ніж ти з ними домовилася. Не бери хабарів. Не встрявай у корупцію заради того, щоб вибитися вперед. Бог, який бачить тебе, добре знає, чи ведеться твоя справа у світлі, чи в темряві. Християнка-підприємиця, відома своєю чесністю, врешті-решт буде благословенна більше за ту, яка зрізає на дорозі кути. Доброчесність — це не легка дорога. Це дорога вузька. Але це дорога благословення.

Молитва Господи, Ти — Бог, який працює. Від самого початку Ти трудився над тим, щоб сотворити небо і землю. Навчи й мене працювати старанно і вправно. Дай мені сили для моєї праці.

Дай мені мудрості ставити побожні цілі й досягати їх. Зроби мої руки вправними, а мій розум ясним. Благослови діло рук моїх, щоб я могла забезпечити свою родину, дати для Твого Царства й бути благословенням для інших. Убережи мене від лінощів, але вбережи й від того, щоб зробити з праці ідола.

Нехай усе, що я роблю, буде на Твою славу, в ім’я Ісуса, амінь.