Чекова книжка банку віри
Серпень

Розділ 9 · 31 хв читання · 41 хв слухання

Серпень

1 серпня

ЗАВІТ ОХОПЛЮЄ ДІТЕЙ

«І поставлю мій заповіт між мною й тобою, і потомками твоїми по тобі в їх родах про віковічний заповіт, щоб менї бути Богом тобі і потомкам твоїм по тобі» 1 Мойсея 17:7

Господи, Ти уклав завіт зі мною, Твоїм рабом, у Христі Ісусі, моєму Господі; а тепер благаю Тебе: нехай і мої діти будуть охоплені його благодатними постановами. Дозволь мені вірити, що ця обітниця дана мені так само, як і Авраамові. Я знаю, що мої діти народжені в гріху й у беззаконні зачаті, так само як і діти інших людей; тому я нічого не прошу на підставі їхнього народження, бо добре знаю, що «роджене від тїла — тїло», і нічого більше. Господи, дай їм народитися під Твоїм завітом благодаті через Твого Святого Духа!

Я молюся за своїх нащадків у всіх поколіннях. Будь їхнім Богом, як Ти є моїм. Найвища моя честь у тому, що Ти дозволив мені служити Тобі; нехай же мої нащадки служать Тобі в усі прийдешні роки. О Боже Авраама, будь Богом і його Ісаака! О Боже Анни, прийми її Самуїла!

Якщо, Господи, Ти явив мені ласку в моїй родині, благаю Тебе: згадай і інші доми Твого народу, які досі лишаються без благословення. Будь Богом усіх родів Ізраїля. Нехай жоден із тих, хто боїться Твого імені, не зазнає випробування безбожною й нечестивою родиною — заради Твого Сина Ісуса Христа. Амінь.

2 серпня

ГОВОРІТЬ ТЕ, ЧОГО ВІН НАВЧАЄ

«Оце ж ійди, і я буду в устах твоїх, і навчати му тебе, що тобі промовляти» 2 Мойсея 4:12

Чимало вірних слуг Господніх мають повільну мову, і коли їх кличуть заступитися за свого Господа, вони дуже бентежаться, боячись своїм невдалим захистом зіпсувати добру справу. У такому разі добре пам’ятати, що Господь створив і цей повільний язик, і нам слід стерегтися, щоб не докоряти своєму Творцеві. Можливо, повільний язик — не таке велике лихо, як швидкий, а скупість слів може бути більшим благословенням, ніж потоки багатослів’я. Цілком певно й те, що справжня рятівна сила криється не в людській риториці з її тропами, гарними фразами й пишними ефектами. Брак красномовства — не такий уже великий брак, як здається.

Якщо Бог буде з нашими устами й з нашим розумом, ми матимемо щось краще, ніж мідь дзвінку красномовства чи бубен гудячий переконливості. Боже навчання — це мудрість; Його присутність — це сила. Фараон мав більше причин боятися заїкуватого Мойсея, ніж найкрасномовнішого балакуна в Єгипті, бо в його словах була сила: він вимовляв кари й смерті. Якщо Господь буде з нами в нашій природній немочі, ми будемо оперезані надприродною силою. Тож говорімо про Ісуса сміливо, як належить нам говорити.

3 серпня

ПРАВО НА СВЯТЕ

«А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти» 3 Мойсея 22:11

Чужинцям, захожим і найманцям не можна було їсти святого. Так воно й досі в духовних справах. Але дві групи людей мали вільний доступ до священної трапези: ті, кого купили за священикове срібло, і ті, хто народився в священиковому домі. Куплені й народжені — ось два незаперечні докази права на святе.

Куплені. Наш великий Первосвященик дорогою ціною купив усіх, хто покладає на Нього надію. Вони — Його повна власність, цілком належать Господу. Не за те, які вони самі в собі, а заради свого Власника їх допущено до тих самих привілеїв, якими втішається Він Сам, і вони «можуть їсти» з Його трапези. Він має їжу, якої не знають люди цього світу. «Що ви Христові» — тому ви й поділите все зі своїм Господом.

Народжені. Це так само певний шлях до привілею: якщо ми народилися в домі Священика, то займаємо своє місце серед решти родини. Відродження робить нас співспадкоємцями й членами одного тіла; а тому мир, радість і славу, які Отець дав Христові, Христос дав нам. Викуплення й відродження дають нам подвійне право на Божий дозвіл, записаний у цій обітниці.

4 серпня

ВІН БЛАГОСЛОВЛЯЄ Й ХОРОНИТЬ

«Господь благослови тебе, і хорони тебе» 4 Мойсея 6:24

Ця перша частина первосвященицького благословення по суті є обітницею. Благословення, яке промовляє над нами наш великий Первосвященик, неодмінно прийде, бо Він висловлює Божу думку.

Яка радість — перебувати під Божим благословенням! Воно надає благодатного смаку всьому. Якщо ми благословенні, то благословенне й усе, що ми маємо і чим тішимося; так, благословенні наші втрати й хрести, і навіть наші розчарування. Боже благословення глибоке, вагоме, дієве. Людське благословення може починатися й закінчуватися словами, а Господнє благословення збагачує й освячує. Найкраще побажання, яке ми можемо мати для найдорожчого друга, — не «Хай тобі щастить», а «Господь благослови тебе».

Так само чудово бути під Божою охороною: хоронимими Ним, біля Нього, у Ньому. Справді охоронені ті, кого охороняє Бог: вони вбережені від зла і збережені для безмежного щастя. Боже охоронення йде разом із Його благословенням, щоб утвердити його й зробити тривким.

Автор цієї книжечки бажає, щоб багате благословення й надійна охорона, тут проголошені, зійшли на кожного читача, який, можливо, саме цієї миті дивиться на ці рядки. Прошу вас, вимовте цей текст перед Богом як молитву за Його слуг.

5 серпня

ЗАКОН У СЕРЦІ

«Закон Бога його в серцї його, не спотикнеться нога його, ступаючи» Псальма 37:31

Вкладіть закон у серце — і вся людина буде правильна. Саме там закон і має бути, бо тоді він лежить, як кам’яні скрижалі в ковчезі, на призначеному для нього місці. У голові він збиває з пантелику, на плечах обтяжує, у серці підтримує.

Яке добірне слово тут ужито: «Закон Бога його»! Коли ми знаємо Господа як свого власного Бога, Його закон стає для нас свободою. Бог, що з нами в завіті, сповнює нас запалом коритися Його волі й ходити в Його заповідях. Чи ця заповідь — заповідь мого Отця? Тоді я тішуся нею.

Тут нам запевнено, що людина зі слухняним серцем матиме опору на кожному своєму кроці. Вона чинитиме те, що правильне, а отже, чинитиме й те, що мудре. Святий учинок завжди найрозважливіший, хоч у ту мить так може й не здаватися. Ми йдемо великим шляхом Божого провидіння й благодаті, коли тримаємося дороги Його закону. Боже Слово досі не ввело в оману жодної душі; його прості настанови ходити смиренно, справедливо, з любов’ю і в страху Господньому — це настільки ж слова мудрості, що дають успіх на нашій дорозі, наскільки й правила святості, що бережуть чистим наш одяг. Хто ходить праведно, той ходить певно.

6 серпня

ІДІТЬ І ЗАЙМІТЬ СВОЄ ВОЛОДІННЯ

«Глань, Господь, Бог твій, надїлив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом» 5 Мойсея 1:21

Є спадщина благодаті, яку нам слід мати сміливість здобути у власне володіння. Усе, чого досяг один віруючий, вільно доступне й іншому. Ми можемо бути сильні вірою, палкі любов’ю і щедрі в праці; ніщо цьому не перешкоджає; ходімо ж і займімо це. Найсолодший досвід і найяскравіша благодать призначені нам так само, як і будь-кому з наших братів. Єгова поставив це перед нами; ніхто не може заперечити нашого права; ходімо ж і займімо це в Його ім’я.

Перед нами лежить і світ, щоб ми завоювали його для Господа Ісуса. Ми не повинні залишати непідкореною жодної країни чи куточка в ньому. Ті нетрі біля нашого дому лежать перед нами не для того, щоб звести нанівець наші зусилля, а щоб піддатися їм. Нам треба лише набратися досить мужності, щоб іти вперед, — і ми здобудемо для Ісуса темні оселі й жорстокі серця. Ніколи не залишаймо людей у провулку чи завулку помирати через те, що нам бракує віри в Ісуса та Його Євангеліє, щоб піти й заволодіти землею. Немає місця аж такого темного, немає людини аж такої нечестивої, щоб бути поза силою благодаті. Геть, боягузтво! Віра йде на підкорення.

7 серпня

ПРАВИЛА УСПІХУ

«Стій тілько твердо і ревно думай про те, щоб чинити притьма все по закону, що заповідав тобі мій раб Мойсей; не звертай з його нї праворуч, нї лїворуч; держи в голові добрий розум, що б нї задумав» Иозея 1:7

Так, Господь буде з нами в нашій святій війні, але Він вимагає від нас точно дотримуватися Його правил. Наші перемоги дуже залежатимуть від того, чи коримося ми Йому всім серцем, вкладаючи силу й мужність у вчинки нашої віри. Якщо ми половинчасті, то не можемо сподіватися більше ніж на половину благословення.

Ми мусимо коритися Господу дбайливо й вдумливо. Ужито вислів «ревно думай про те, щоб чинити», і він повний змісту. Це стосується кожної частини Божої волі: ми маємо коритися з усебічною готовністю. Наше правило поведінки — «все по закону». Ми не можемо перебирати й вибирати, а мусимо приймати Господні заповіді такими, як вони є, усі до одної. У всьому цьому треба йти вперед точно й постійно. Наш шлях має бути прямий, що не звертає ні праворуч, ні ліворуч. Ми не повинні помилятися, будучи суворішими за закон, ані з легковажності звертати на вільнішу й легшу дорогу. З таким послухом прийде духовний успіх. Господи, допоможи нам побачити, чи не так воно й є! Ми не даремно випробовуватимемо Твою обітницю.

8 серпня

НАДІЯ НЕ ДАРЕМНА

«І Господь Бог помагає менї» Ісаїї 50:7

У пророцтві це слова Месії в день Його послуху аж до смерті, коли Він віддав Свої плечі тим, хто бив, а Свої щоки — тим, хто вискубував волосся. Він був певний Божої підтримки й покладав надію на Єгову.

О душе моя, твої скорботи — мов пилинка на вазі порівняно зі скорботами твого Господа! Невже ти не можеш повірити, що Господь Бог допоможе тобі? Твій Господь був в особливому становищі, бо як представник грішних людей — їхній Замісник і жертва — Він мусив бути покинутий Отцем і зазнати богопокинутості душі. Жодна така необхідність не покладена на тебе: ти не мусиш кликати: «Чом мене покинув єси?» Якщо твій Спаситель навіть у такому становищі все ж покладався на Бога, то хіба ти не можеш? Він помер за тебе і тим зробив неможливим, щоб ти лишився сам; тож будь бадьорий духом.

У сьогоднішніх працях чи випробуваннях кажіть: «Господь Бог помагає менї». Ідіть уперед сміливо. Зробіть своє обличчя, мов кремінь, і постановіть, що ні знесилення, ні сором не наблизяться до вас. Якщо Бог допомагає, хто може перешкодити? Якщо ви певні всемогутньої допомоги, що може бути для вас заважким? Почніть день радісно, і хай жодна тінь сумніву не стане між вами й вічним сяйвом сонця.

9 серпня

ОБРІЗУВАННЯ ЗАДЛЯ ПЛОДІВ

«Кожну вітку в мене, що не родить овощу, відтинає її, а кожну, що родить овощ, обчищує її, щоб більш овощу родила» Йоана 15:2

Це дорогоцінна обітниця для того, хто живе, щоб приносити плід. Спершу вона ніби має суворий вигляд. Невже плідну гілку треба обрізати? Невже ніж мусить різати навіть найкращих і найкорисніших? Без сумніву, так, бо дуже багато з обчищувальної праці нашого Господа виконується через скорботи того чи іншого роду. Не злі, а добрі мають обітницю скорботи в цьому житті. Але ж мета з лихвою винагороджує болісність засобів. Якщо ми зможемо принести більше плоду для нашого Господа, то не зважатимемо на обрізування й утрату листя.

Утім, обчищення часом звершується Словом без випробувань, і це знімає все, що здавалося терпким у смаку обітниці. Через Слово ми станемо благодатнішими й кориснішими. Господь, Який до певної міри зробив нас плідними, діятиме в нас, доки ми не досягнемо куди вищого ступеня плідності. Хіба це не велика радість? Справді, в обітниці плідності більше втіхи, ніж якби нам було обіцяно багатство, здоров’я чи честь.

Господи Ісусе, швидко сповни на мені Своє благодатне слово і дай мені рясно родити плід Тобі на хвалу!

10 серпня

ВІН ПРИНИЖУЄ, ЩОБ ПІДНЕСТИ

«Злиденним й багачам (по вподобі) робить, одного веде униз він, другого угору» 1 Самуїлова 2:7

Усі мої переміни йдуть від Того, Хто ніколи не міняється. Якби я розбагатів, то побачив би в цьому Його руку й прославив би Його; тож нехай я так само бачу Його руку, коли стаю бідним, і так само щиро славлю Його. Коли ми опускаємося у світі, це від Господа, і тому можемо приймати це терпляче; коли ми підносимося у світі, це від Господа, і можемо приймати це з вдячністю. Хай там як, це зробив Господь, і це добре.

Схоже, Єгова має звичай принижувати тих, кого хоче піднести, і роздягати тих, кого має намір одягнути. Якщо це Його шлях, то це наймудріший і найкращий шлях. Якщо я тепер терплю приниження, то можу радіти, бо бачу в цьому передмову до піднесення. Що більше нас упокорює благодать, то вище ми будемо піднесені в славі. Те збідніння, яке Бог оберне на наше збагачення, варто вітати.

Господи, Ти останнім часом упокорив мене й дав мені відчути мою нікчемність і гріх. Це неприємний досвід, але благаю Тебе: зроби його корисним для мене. О, коли б Ти так приготував мене нести більшу вагу радості й користі; а коли я буду готовий до цього, тоді даруй мені це, заради Христа! Амінь.

11 серпня

ЧЕКАТИ, А НЕ ЗАБІГАТИ НАПЕРЕД

«Тілько на Бога вповає тихо душа моя, від него моє спасеннє» Псальма 62:1

Блаженна постава! — щире й єдине очікування на Господа. Нехай це буде наш стан увесь цей день і кожен день. Чекати, коли Йому буде завгодно, чекати в Його служінні, чекати в радісному сподіванні, чекати в молитві й у вдоволенні. Коли сама душа так чекає, вона перебуває в найкращому й найправдивішому стані створіння перед Творцем, слуги перед Господарем, дитини перед Батьком. Ми не дозволяємо собі диктувати Богові чи скаржитися на Нього; не допустимо ні дратівливості, ні недовіри. Водночас ми не забігаємо поперед хмари й не шукаємо допомоги в інших: ні те, ні інше не було б очікуванням на Бога. Бог, і тільки Бог, — сподівання наших сердець.

Блаженна певність! — від Нього надходить спасіння; воно вже в дорозі. Воно прийде від Нього, і ні від кого іншого. Йому належатиме вся слава за нього, бо тільки Він може його звершити і звершить. І Він звершить його напевно у Свій час і у Свій спосіб. Він спасе від сумнівів, і страждань, і наклепу, і скрути. Хоч ми ще не бачимо жодної ознаки цього, ми задоволені чекати Господньої волі, бо не маємо жодної підозри щодо Його любові й вірності. Незабаром Він доведе це до кінця, а ми вже тепер прославимо Його за милість, що надходить.

12 серпня

СВІТЛО В ТЕМРЯВІ

«Ти, мій Боже, у мене за сьвітло, ти сьвітиш менї й у темнотї, і просьвічуєш темряву й розуму й серця сумного» 2 Самуїлова 22:29

Чи я у світлі? То Ти, Господи, — мій світильник. Забери Тебе — і моя радість зникне; та доки Ти зі мною, я можу обійтися без смолоскипів часу й свічок створеної втіхи. Яке світло кидає Божа присутність на все! Ми чули про маяк, який видно за двадцять миль, але наш Єгова — не лише Бог зблизька: Його видно й здалеку, навіть у ворожій країні. Господи, я щасливий, мов ангел, коли Твоя любов сповнює моє серце. Ти — усе моє бажання.

Чи я в темряві? То Ти, Господи, освітиш мою темряву. Незабаром усе зміниться. Справи можуть ставати дедалі похмурішими, і хмари можуть громадитися на хмари; але якщо стане так темно, що я не побачу власної руки, я все ж побачу руку Господню. Коли я не можу знайти світла ні в собі, ні серед своїх друзів, ні в цілому світі, Господь, Який сказав: «Настань, сьвіте!» — і настав сьвіт, може сказати те саме знову. Він ще виведе мене Своїм словом на сонячне світло. Я не вмру, а житиму. День уже світає. Цей солодкий текст сяє, мов ранкова зоря. Не мине й кількох годин, як я плескатиму в долоні від радості.

13 серпня

ДО ПОКЛИКУ І ПІД ЧАС НЬОГО

«І буде так, що перш, нїж вони до мене покликнуть, я озвуся; вони ще промовляти муть, а я вже вислухаю» Ісаїї 65:24

Оце швидка справа! Господь чує нас, перш ніж ми покличемо, і часто так само швидко нам відповідає. Передбачаючи наші потреби й наші молитви, Він так улаштовує провидіння, що ще до того, як потреба справді виникне, Він уже її задовольнив, ще до того, як нас спіткає випробування, Він уже озброїв нас проти нього. Це швидкість всезнання, і ми часто бачили її в дії. Ще перш ніж нам наснилася скорбота, що наближалася, сильна розрада, яка мала підтримати нас у ній, уже прибула. Якого ж Бога, Що відповідає на молитви, ми маємо!

Друга частина вірша нагадує про телефон. Хоч Бог на небі, а ми на землі, Він дає нашому слову, як і Своєму, долати відстань дуже швидко. Коли ми молимося як слід, ми говоримо просто у вухо Богові. Наш милостивий Посередник негайно подає наші прохання, і великий Отець чує їх і всміхається до них. Оце величне моління! Хто б не молився багато, знаючи, що Цар царів слухає його? Сьогодні я молитимуся з вірою, вірячи не тільки що буду почутий, а що я вже почутий; не тільки що отримаю відповідь, а що вже її маю. Святий Духу, допоможи мені в цьому!

14 серпня

ДИТЯЧЕ ПОКАРАННЯ НЕ НАВІКИ

«І сим впокорю я потомки Давидові, впокорю, однак не по всї часи» 1 Царів 11:39

У родині благодаті є дисципліна, і вона досить сувора, щоб гріх став справою злою і гіркою. Соломон, якого збили з дороги його чужоземні дружини, поставив інших богів і тяжко прогнівив Бога свого батька; тому десять частин із дванадцяти царства було відірвано й утворено з них суперницьку державу. Це була тяжка скорбота для дому Давидового, і вона прийшла на ту династію виразно від Божої руки як наслідок нечестивої поведінки. Господь карає Своїх найулюбленіших слуг, якщо вони перестають цілковито коритися Його законам: можливо, саме цієї години таке покарання лежить на нас. Тож смиренно кличмо: «Господи, обяви менї, за що мене так переслїдуєш?»

Яке солодке рятівне застереження: «однак не по всї часи»! Кара за гріх вічна, але батьківське покарання за нього Божої дитини триває лише деякий час. Хвороба, бідність, пригніченість духу минуть, коли сповнять своє призначення. Пам’ятайте: «не під законом бо ви, а під благодаттю». Різка може завдати нам болю, але меч не вб’є нас. Наша теперішня скорбота покликана привести нас до покаяння, щоб ми не загинули разом із нечестивими.

15 серпня

ЗАПОРУКА ІМЕНІ

«І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Синї» Йоана 14:13

Не кожен віруючий уже навчився молитися в Христове ім’я. Просити не лише заради Нього, а в Його ім’я, як уповноважений Ним, — це високий рівень молитви. Ми не наважилися б просити деяких речей у це благословенне ім’я, бо це було б жалюгідним його оскверненням; але коли прохання так явно правильне, що ми насмілюємося поставити під ним ім’я Ісуса, тоді воно мусить бути виконане.

Молитва тим певніше матиме успіх, що вона — для слави Отця через Сина. Вона прославляє Його істину, Його вірність, Його силу, Його благодать. Виконання молитви, принесеної в ім’я Ісуса, являє любов Отця до Нього і честь, яку Він поклав на Нього. Слава Ісуса і слава Отця так тісно сплетені, що благодать, яка звеличує одного, звеличує й другого. Русло прославляється повнотою джерела, а джерело шанується через русло, яким воно тече. Якби відповідь на наші молитви знеславила нашого Господа, ми б не молилися; але оскільки в цьому Він прославляється, ми будемо безперестанку молитися в те дороге ім’я, в якому Бог і Його народ мають радісне спілкування.

16 серпня

ВІДКРИЙТЕ Й ВИЗНАЙТЕ ГРІХ

«Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить» Приповісток 28:13

Ось шлях милосердя для винного грішника, що кається. Він мусить покинути звичку прикривати гріх. Це намагаються робити брехнею, яка гріх заперечує; лицемірством, яке його приховує; хвастощами, які його виправдовують; і гучним визнаванням віри, яке намагається його загладити.

Справа грішника — признатися й покинути. Ці дві речі мусять іти разом. Визнання треба щиро складати Самому Господу; і воно мусить містити в собі визнання провини, усвідомлення її зла й огиду до неї. Ми не повинні перекладати вину на інших, ні звинувачувати обставини, ні посилатися на природну слабкість. Ми мусимо відверто розповісти все й визнати себе винними за обвинуваченням. Доки цього не зроблено, не може бути милосердя.

Більше того, ми мусимо покинути зло: визнавши свою провину, мусимо відмовитися від усякого теперішнього й майбутнього наміру в ній перебувати. Не можна лишатися в бунті й водночас жити з Величністю Царя. Треба покинути звичку до зла разом з усіма місцями, товаришами, заняттями й книжками, які могли б звести нас на манівці. Не за визнання й не за виправлення, але у зв’язку з ними ми знаходимо прощення через віру в кров Ісуса.

17 серпня

НА ЧИЄМУ БОЦІ БІЛЬШІСТЬ?

«Він же сказав: Не лякайся, бо тих, що з нами, більш, анїж тих, що з ними» 2 Царів 6:16

Коні, колесниці й велике військо оточили пророка в Дотані. Його молодий слуга перелякався. Як їм урятуватися від такої сили озброєних людей? Але пророк мав очі, яких не мав його слуга, і бачив більше військо з набагато кращою зброєю, що охороняло його від усякої шкоди. Огненні коні могутніші за коней із плоті, а огненні колесниці куди кращі за залізні.

Так само й цієї години. Супротивників істини багато, вони впливові, учені й хитрі; і істині ведеться погано в їхніх руках; а проте Божій людині нема чого тремтіти. Найпотужніші сили, видимі й невидимі, — на боці праведності. Бог має війська в засідці, які з’являться в годину потреби. Сили, що стоять на боці доброго й істинного, значно переважають сили зла. Тож не занепадаймо духом і ходімо ходою людей, що мають радісну таємницю, яка підняла їх понад усякий страх. Ми на боці переможців. Битва може бути запеклою, але ми знаємо, чим вона скінчиться. Віра, маючи з собою Бога, має явну більшість: «Тих, що з нами, більш, анїж тих, що з ними».

18 серпня

ХТО ШУКАЄ, ТОЙ ЗНАХОДИТЬ

«Коли шукати меш його, то знайдеш його» 1 Паралипоменон 28:9

Нам потрібен наш Бог; Його можна знайти, якщо шукати; і Він не відмовить у Собі жодному з нас, якщо ми особисто шукатимемо Його обличчя. Не сказано: якщо ти заслужиш Його чи купиш Його ласку, а лише: якщо ти будеш «шукати» Його. Ті, хто вже знає Господа, мусять і далі шукати Його обличчя молитвою, ретельним служінням і святою вдячністю: таким Він не відмовить у Своїй ласці й спілкуванні. Ті ж, хто ще не пізнав Його на спочинок своїй душі, мають негайно почати шукати й не переставати, доки не знайдуть Його як свого Спасителя, Друга, Отця і Бога.

Яку тверду певність дає ця обітниця тому, хто шукає! «Хто шукає, знаходить». Ви, так, саме ви, якщо шукатимете свого Бога, знайдете Його. Коли ви знайдете Його, то знайдете життя, прощення, освячення, збереження і славу. Хіба ви не будете шукати й шукати далі, якщо шукатимете не даремно? Дорогий друже, шукайте Господа негайно. Ось місце, і тепер час. Зігніть те вперте коліно; так, зігніть ще впертішу шию і волайте до Бога, до живого Бога. В ім’я Ісуса шукайте очищення й виправдання. Вам не відмовлять. Ось свідчення Давида його синові Соломонові, і це особисте свідчення автора читачеві. Повірте йому й чиніть згідно з ним, заради Христа.

19 серпня

НАГОРОДА ДЛЯ ПРАВЕДНИХ

«І скажуть люде: Є нагорода для праведного; існо, є Бог, що судить на землї» Псальма 58:11

Божі суди в цьому житті не завжди ясно видно, бо в багатьох випадках усім випадає однакова доля. Це стан випробування, а не кари чи нагороди. Та часом Бог чинить страшні діла в праведності, і навіть недбалі змушені визнати Його руку.

Навіть у цьому житті праведність має ту нагороду, якій вона віддає перевагу над усіма іншими, а саме Божу усмішку, що дає спокійне сумління. Часом ідуть і інші винагороди, бо Бог не залишиться ні в кого в боргу. Але водночас головна нагорода праведних — у прийдешньому.

Тим часом, у великому масштабі, ми помічаємо присутність великого Владики серед народів. Він розбиває гнобительські престоли й карає винні народи. Ніхто не може вивчати історію піднесення й занепаду імперій, не помітивши, що є сила, яка діє на користь праведності і зрештою ставить беззаконня перед своїм судом і засуджує його з невблаганною справедливістю. Гріх не залишиться непокараним, а добро не залишиться без нагороди. Суддя всієї землі мусить чинити правду. Тож біймося перед Ним і більше не лякаймося сили нечестивих.

20 серпня

ВИЗВОЛЕННЮ НЕМАЄ МЕЖ

«В шестьох бідах тебе він порятує, та й в сьомій не доторкнесь тебе лихо» Йова 5:19

Тут Еліфаз промовив Божу правду. У нас може бути стільки бід, скільки робочих днів у тижні, але Бог, Який працював ці шість днів, працюватиме для нас, доки наше визволення не стане повним. Ми спочиватимемо з Ним і в Ньому в нашу суботу. Швидка зміна випробувань — одна з найтяжчих перевірок віри. Не встигнемо оговтатися від одного удару, як за ним іде інший, і ще інший, аж поки ми не захитаємося. Та так само швидка зміна визволень надзвичайно підбадьорює. Молот скорботи вибиває на ковадлі нові пісні, аж поки ми не побачимо в духовному світі прообраз «Гармонійного коваля». Наша певність у тому, що коли Господь робить наших випробувань шість, то шість їх і буде, і не більше.

Може статися, що в нас не буде дня спочинку, бо на нас спаде сім бід. Що тоді? «В сьомій не доторкнесь тебе лихо». Зло може ревіти на нас, але його триматимуть далі, ніж на відстані руки, і воно навіть не доторкнеться до нас. Його гарячий подих може нас тривожити, але навіть мізинця його не буде покладено на нас.

Підперезавши стегна, ми зустрінемо шість чи сім бід, а страх залишимо тим, у кого немає ні Отця, ні Спасителя, ні Освятителя.

21 серпня

НІЧ ПЛАЧУ; РАДІСНИЙ ДЕНЬ

«Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість» Псальма 30:5

Хвилина під гнівом нашого Отця здається дуже довгою, а проте це лише хвилина. Якщо ми засмучуємо Його Духа, то не можемо чекати Його усмішки; але Він — Бог, що любить прощати, і незабаром відкладає всяку згадку про наші провини. Коли ми знемагаємо й готові вмерти через Його гнівний погляд, Його ласка вливає в нас нове життя.

Цей вірш має ще одну ноту — на кшталт шістнадцятої. Наша ніч плачу швидко обертається на радісний день. Стислість — ознака милосердя в годину покарання віруючих. Господь не любить уживати різку щодо Своїх вибраних; Він завдає удар чи два, і все минає; так, життя й радість, що настають після гніву й плачу, з лихвою винагороджують цілющий смуток.

Ну ж бо, серце моє, починай свої алилуя! Не плач цілу ніч, а втри очі в очікуванні ранку. Ці сльози — роса, що приносить нам стільки ж добра, як і завтрашнє сонячне проміння. Сльози прояснюють очі, щоб бачити Бога в Його благодаті, і роблять видіння Його ласки ще дорожчим. Ніч смутку дає картині ті тіні, завдяки яким світлі місця проступають виразно. Усе добре.

22 серпня

ГНІВ НА БОЖУ СЛАВУ

«Бо гнїв людський прославить тебе; останком гнїву підпережешся.» Псальма 76:10

Нечестиві люди гніватимуться. Їхній гнів ми мусимо зносити як знак нашого покликання, як ознаку нашої відокремленості від них: якби ми були від світу, світ любив би своє. Наша втіха в тому, що людський гнів обернеться на славу Божу. Коли нечестиві у своєму гніві розп’яли Божого Сина, вони несвідомо виконували Божий задум, і в тисячі випадків свавілля безбожних робить те саме. Вони вважають себе вільними, але, як каторжники в кайданах, несвідомо виконують постанови Всемогутнього.

Задуми нечестивих Бог обертає їм на поразку. Вони діють самогубно й самі зводять нанівець свої підступи. Ніщо з їхнього гніву не завдасть нам справжньої шкоди. Коли спалювали мучеників, дим, що віяв від вогнища, більше, ніж будь-що інше, викликав у людей огиду до папства.

Тим часом Господь має для ведмедів намордник і ланцюг. Він стримує лютіший гнів ворога. Він подібний до мірошника, що затримує масу води в потоці, а те, що дозволяє протікати, використовує, щоб крутити своє колесо. Не зітхаймо, а співаймо. Усе добре, хоч би як сильно дув вітер.

23 серпня

ЛЮБІТЬ І ШУКАЙТЕ СПРАВЖНЬОЇ МУДРОСТІ

«Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.» Приповісток 8:17

Мудрість любить тих, хто любить її, і шукає тих, хто її шукає. Уже мудрий той, хто прагне бути мудрим, і майже знайшов мудрість той, хто ретельно її шукає. Те, що правдиве щодо мудрості загалом, особливо правдиве щодо мудрості, втіленої в нашому Господі Ісусі. Його ми маємо любити й шукати, і натомість втішатимемося Його любов’ю і знайдемо Його Самого.

Наша справа — шукати Ісуса рано, ще замолоду. Щасливі ті молоді, чий ранок минає з Ісусом! Ніколи не зарано шукати Господа Ісуса. Хто шукає рано, той неодмінно знаходить. Ми повинні шукати Його рано, тобто старанно. Успішні торговці встають рано, і успішні святі шукають Ісуса ревно. Ті, хто знаходить Ісуса собі на збагачення, віддають своє серце пошукам Його. Ми мусимо шукати Його першим, а отже, найраніше. Понад усе — Ісус. Ісус на першому місці, і ніщо інше навіть як жалюгідне друге.

Благословення в тому, що Його буде знайдено. Він відкриває Себе нашим пошукам дедалі ясніше. Він дедалі повніше віддає Себе в спілкування з нами. Щасливі люди, що шукають Того, Хто, знайдений, перебуває з ними навіки, — скарб, дедалі дорожчий їхнім серцям і розумові.

Господи Ісусе, я знайшов Тебе; дай мені знаходити Тебе аж до невимовної міри радісного вдоволення.

24 серпня

БОГ ПОНАД ЛЮДСЬКОЮ ФІЛОСОФІЄЮ

«Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.» 1 Коринтян 1:19

Для мудрих цього світу цей вірш — погроза, але для простого віруючого — обітниця. Ті, хто вдає з себе вчених, повсякчас намагаються звести нанівець віру смиренного віруючого, але їхні спроби зазнають невдачі. Їхні аргументи розсипаються, їхні теорії падають під власною вагою, їхні глибоко задумані змови викривають себе, перш ніж досягнуто мети. Давня євангелія ще не вимерла й не вимре, доки живий Господь. Якби її можна було викоренити, вона давно зникла б з лиця землі.

Ми не можемо погубити мудрість мудрих, та й не мусимо цього пробувати, бо ця справа в куди кращих руках. Сам Господь каже: «Погублю», — а Він ніколи не вирішує марно. Двічі в цьому вірші Він проголошує Свій намір, і ми можемо бути певні, що Він від нього не відступить.

Як чисто розправляється Господь із філософією та «сучасною думкою», коли береться до цього! Він обертає показну пишноту в ніщо; Він цілковито нищить дерево, сіно й солому. Написано, що так буде, — так і буде. Господи, швидко покінчи з цим. Амінь і амінь.

25 серпня

ЇЖА І СПОЧИНОК

«Сам я пасти му вівцї мої, і сам указувати їм місце опочивку, говорить Господь Бог.» Езекиїла 34:15

Під Божим пастирством святі насичуються досхочу. Їм дістається не пуста, неситна страва самої лише людської «думки»: Господь годує їх твердою, поживною істиною Божого об’явлення. У Писанні, яке Святий Дух доносить до серця, є справжня пожива для душі. Сам Ісус — справжня, животворна Їжа віруючих. Тут наш Великий Пастир обіцяє, що таку святу поживу даватиме нам Він Сам. Якщо в день Господній наш земний пастир прийде з порожніми руками, то Господь — ні.

Наповнений святою істиною розум спочиває. Ті, кого годує Єгова, мають мир. Жоден пес їх не потурбує, жоден вовк не пожере, жодні неспокійні схильності не стривожать. Вони лягатимуть і перетравлюватимуть поживу, якою насолоджувалися. Доктрини благодаті не лише підкріплюють, а й утішають: у них ми маємо засоби, щоб і будуватися, і спочивати. Якщо проповідники не дають нам спочинку, звернімося по нього до Господа.

Нехай цього дня Господь дасть нам пастися на пасовиськах Слова і покладе нас на них відпочивати. Нехай цей день позначать не глупота й не турбота, а Роздум і Мир.

26 серпня

ТОЙ, ХТО МАЄ ЧУТЛИВЕ СУМЛІННЯ

«Я розсуджу між вівцею а вівцею» Езекиїла 34:22

Деякі ситі й квітучі, а тому немилосердні до слабких. Це тяжкий гріх, і він завдає багато смутку. Ці штовхання боком і плечем, ці удари рогом по хворих — сумна причина спотикання в зібраннях тих, хто називає себе віруючими. Господь помічає ці горді й немилосердні вчинки і дуже гнівається на них, бо Він любить слабких.

Чи читач — один із зневажених? Чи він плаче на Сіоні і став поміченою людиною через своє чутливе сумління? Чи брати суворо судять його? Хай він не обурюється їхньою поведінкою; а понад усе хай не штовхає й не б’є у відповідь. Хай віддасть цю справу в Господні руки. Він — Суддя. Навіщо нам утручатися в Його уряд? Він розсудить набагато справедливіше, ніж ми. Його час для суду — найкращий, і нам нема чого квапитися його наближати.

Хай тремтить жорстокосердий гнобитель. Хоч нині він і може безкарно топтати інших, усі його горді промови записано, і за кожну з них доведеться дати звіт перед судом Великого Судді.

Терпіння, душе моя! Терпіння! Господь знає твоє горе. Твій Ісус жаліє тебе!

27 серпня

ДОБІРНІ ЛЮДИ

«Ось, я розплавив тебе, та все ж не так, як срібло, а очищував лиш в печі страдання.» Ісаїї 48:10

Ці слова давно вже висять перед нашими очима на стіні нашої спальні, і багатьма способами вони написані також на нашому серці. Бути вибраним Богом — річ немала. Божий вибір робить вибраних людей добірними людьми. Краще бути обранцем Бога, ніж обранцем цілого народу. Ця привілея така висока, що хоч би яка вада була до неї приєднана, ми дуже радо її приймаємо, як юдей їв гіркі зілля заради пасхального Агнця. Ми вибираємо піч, бо Бог вибирає нас у ній.

Нас вибрано як людей страждущих, а не як людей процвітаючих; вибрано не в палаці, а в печі. У печі краса псується, вигляд руйнується, сила розтоплюється, слава згоряє, — і все ж саме тут вічна любов відкриває свої таємниці й оголошує свій вибір. Так було і з нами. У часи найтяжчих випробувань Бог зробив нам ясним наше покликання й вибрання, і ми утвердили його: тоді ми вибрали Господа своїм Богом, і Він показав, що ми безперечно Його вибрані. Тож якщо сьогодні піч розпалять у сім разів гарячіше, ми не злякаємося, бо славний Син Божий ходитиме з нами серед палючого вугілля.

28 серпня

З БУДЬ-ЯКИХ ОБСТАВИН

«Кличу до Бога, і Господь спасає мене.» Псальма 55:16

Так, я мушу молитися — і молитимусь. Що ще я можу зробити? Що кращого можу зробити? Зраджений, покинутий, засмучений, збентежений, о мій Господи, я кликатиму до Тебе. Мій Секелаг у попелі, і люди говорять про те, щоб побити мене камінням; але я підбадьорюю своє серце в Господі, Який проведе мене через це випробування, як провів через стільки інших. Єгова спасе мене; я певен, що Він спасе, і я сповідую свою віру.

Господь, і ніхто інший, спасе мене. Я не бажаю іншого помічника і не покладався б на руку плоті, навіть якби міг. Я кликатиму до Нього ввечері, і вранці, і опівдні, і ні до кого іншого не кликатиму, бо Він — Вседостатній.

Як Він спасе мене, я не можу вгадати; але Він це зробить — я знаю. Він зробить це найкращим і найпевнішим способом, і зробить це в найширшому, найправдивішому й найповнішому розумінні. З цієї біди і з усіх майбутніх бід великий Сущий виведе мене так само певно, як те, що Він живий; а коли прийде смерть і за нею всі таємниці вічності, то й тоді буде правдою: «Господь спасає мене». Це буде моєю піснею весь цей осінній день. Хіба це не наче стигле яблуко з дерева життя? Я живитимуся ним. Яке ж воно солодке на смак!

29 серпня

РЯСНЕ ОСВІЖЕННЯ

«І душа їх буде, мов добре напоєний водою сад» Еремії 31:12

О, якби душа людини була під небесним обробітком — уже не пустеля, а сад Господній! Відгороджена від пустки, обмурована благодаттю, засаджена повчанням, відвідувана любов’ю, прополювана небесним вихованням і охоронювана Божою силою, така облагодатована душа готова приносити плід Господеві.

Але сад може пересохнути без води, і тоді всі його рослини никнуть і ладні загинути. О душе моя, як швидко це сталося б із тобою, якби Господь покинув тебе! На Сході сад без води швидко перестає бути садом: ніщо не може дозріти, рости чи навіть жити. Коли ж зрошення не припиняється, наслідок чарівний. О, якби душа людини напоювалася Святим Духом рівномірно — щоб кожна частина саду мала свій струмок; щедро — щоб достатнє освіження приходило до кожного дерева й рослини, хоч би якими спраглими від природи вони були; безперервно — щоб кожна година приносила не лише свою спеку, а й своє освіження; мудро — щоб кожна рослина отримувала саме те, чого потребує. У саду з зелені видно, де тече вода, і так само швидко можна помітити, коли приходить Дух Божий.

Господи, напій мене цього дня і дай мені принести Тобі повну нагороду, заради Ісуса. Амінь.

30 серпня

УТІХА, БЕЗПЕКА, ВДОВОЛЕННЯ

«Чи не так же й мій дом перед Богом? Бо завіт віковічно статочнїй й твердий вчинив він зо мною. Чи не так же виходить від його все спасеннє моє й все бажаннє моє?» 2 Самуїлова 23:5

Це не так одна обітниця, як сукупність обітниць — скринька перлів. Завіт — це ковчег, що містить усе.

Це останні слова Давида, але сьогодні вони можуть бути й моїми. Ось зітхання: зі мною і моїми справи не такі, як я хотів би; є випробування, турботи й гріхи. Від них подушка стає твердою.

Ось утіха — «завіт віковічно статочнїй й твердий вчинив Він зо мною». Єгова зобов’язався переді мною і скріпив угоду кров’ю Ісуса. Я зв’язаний зі своїм Богом, а мій Бог — зі мною.

Це висуває на перший план безпеку, бо цей завіт вічний, добре впорядкований і твердий. Нема чого боятися ні плину часу, ні того, що підведе якийсь забутий пункт, ні природної непевності речей. Завіт — це скеля, на якій можна будувати і для життя, і для смерті.

Давид відчуває вдоволення: він не хоче нічого більше ні для спасіння, ні для втіхи. Він визволений — і він у захваті. Завіт — це все, чого людина може бажати.

О душе моя, звернися цього дня до свого Господа Ісуса, Якого великий Господь дав як завіт народові. Прийми Його як усе в усьому.

31 серпня

БОЖЕСТВЕННА, ВІЧНОЖИВА, НЕЗМІННА

«А слово Господнє пробуває по вік. Се ж слово — благовіствоване між вами.» 1 Петра 1:25

Усе людське вчення, та й, власне, усі люди минуть, як трава на луці; але тут нас запевнено, що Слово Господнє зовсім іншої природи, бо воно пробуватиме навіки.

Тут ми маємо божественну євангелію; бо яке слово може пробувати навіки, як не те, що його промовив вічний Бог?

Тут ми маємо вічноживу євангелію, таку ж повну життєвої сили, як тоді, коли вона вперше вийшла з уст Божих; таку ж могутню, щоб переконувати й навертати, відроджувати й утішати, підтримувати й освячувати, як і в перші дні своїх чудес.

Ми маємо незмінну євангелію, яка не є сьогодні зеленою травою, а завтра сухим сіном, а завжди є незмінною правдою непохитного Єгови. Думки змінюються, але правда, засвідчена Богом, не може змінитися, так само як не може змінитися Бог, що її промовив.

Отже, ось маємо євангелію, якою можемо радіти, слово Господнє, на яке можемо спертися всією своєю вагою. «Навіки» охоплює життя, смерть, суд і вічність. Слава Богові в Христі Ісусі за вічну втіху! Живіться словом сьогодні й по всі дні вашого життя.

Ви завершили: Серпень

Назад Далі