Розділ 6 · 32 хв читання · 41 хв слухання
Травень
1 травня
ПОВНО ПІСНІ
«Гори й узгірря сьпівати муть навперід вас піснї, і всї дерева в полі — плескати муть вам у долонї» Ісаїї 55:12
Коли гріх прощено, наша найбільша скорбота скінчилася і починається наша найсправжніша радість. Така радість, яку Господь дарує Своїм примиреним, що вона переливається через край і сповнює втіхою всю природу. Матеріальний світ таїть у собі приховану музику, і оновлене серце вміє її видобути й дати їй голос. Творіння — це орган, а людина благодаті знаходить його клавіші, кладе на них руку й пробуджує всю будову всесвіту до гармонії хвали. Гори й пагорби та інші величні творіння — це ніби баси хору, а дерева в лісі й усе, що має життя, підхоплюють мелодію співучої пісні.
Коли Боже Слово процвітає серед нас і душі спасаються, тоді все здається сповненим співу. Коли ми чуємо визнання молодих віруючих і свідчення добре навчених святих, то стаємо такими щасливими, що мусимо хвалити Господа, і тоді здається, ніби скелі й пагорби, ліси й поля відлунюють наші радісні ноти й перетворюють світ на оркестр. Господи, у цей щасливий травневий день виведи мене у Твій співучий світ, щоб я був багатий на хвалу, як жайворонок у розпалі пісні.
2 травня
ДУХОВНЕ СІЯННЯ
«Хто сїє духу, од духа пожне життє вічнє» Галат 6:8
Сіяння здається збитковою справою, бо ми кидаємо добре зерно в землю і вже ніколи його не бачимо. Сіяти духові здається дуже химерною, мрійливою справою: ми зрікаємося себе й начебто нічого за це не отримуємо. Але якщо ми сіємо духові, прагнучи жити для Бога, шукаючи послуху Божій волі й віддаючи себе на те, щоб примножувати Його честь, то сіятимемо не марно. Нашою нагородою буде життя, а саме життя вічне. Ним ми втішаємося вже тут, коли входимо в пізнання Бога, спілкування з Богом і радість у Богові. Це життя тече, мов ріка, що дедалі глибшає й ширшає, аж доки не винесе нас в океан безмежного блаженства, де життя Боже належатиме нам навіки-віків.
Не сіймо ж сьогодні для своєї плоті, бо жнивом буде тління, адже плоть завжди хилиться до нього; а зі святою перемогою над собою живімо для найвищих, найчистіших і найдуховніших цілей, прагнучи прославити нашого найсвятішого Господа послухом Його найласкавішому Духові. Яке ж то буде жниво, коли ми пожнемо життя вічне! Які снопи нескінченного блаженства будуть зібрані! Яким святом буде те жниво! Господи, зроби нас такими жнецями заради Твого Сина.
3 травня
ПРИСЛУХАЙТЕСЯ ДО ЗНАКУ
«І як почуєш такий шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї нападай, бо то Господь вирушив поперед тебе, щоб побити військо Филистійське» 2 Самуїлова 5:24
Бувають ознаки Господнього руху, які мають зрушити й нас. Дух Божий віє, де хоче, і ми чуємо Його шум. Тоді для нас настає час діяти як ніколи жваво. Ми мусимо вхопитися за золоту нагоду й використати її якнайповніше. Наша справа — воювати з филистимлянами завжди; але коли Сам Господь виходить перед нами, тоді ми маємо бути особливо відважними в бою.
Вітерець сколихнув верхівки дерев, і Давид зі своїми людьми прийняв це за знак до наступу, а коли вони рушили, Сам Господь побив филистимлян. О, коли б сьогодні Господь дав нам нагоду говорити про Нього з багатьма нашими друзями! Будьмо напоготові, щоб скористатися цією обнадійливою нагодою, коли вона прийде. Хто знає, чи не стане цей день днем добрих новин, порою здобування душ? Тримаймо вухо відкритим, щоб почути шелест вітру, а розум — готовим послухатися знаку. Хіба ця обітниця, «то Господь вирушив поперед тебе», не досить підбадьорює нас поводитися мужньо? Коли Господь іде перед нами, ми не сміємо відступати.
4 травня
ПЕРЕМОГА В НЕВДАЧАХ
«О, не тїшся моїм горем, моя ворожице! Хоч і впаду я, то знов устану; хоч попаду в темряву, то Господь мене осьвітить» Михея 7:8
Ці слова можуть виражати почуття чоловіка чи жінки, яких потоптано й пригноблено. Наш ворог може на якийсь час погасити наше світло. Та в Господі для нас є певна надія; і якщо ми покладаємося на Нього й міцно тримаємося своєї непорочності, наша пора пригніченості й темряви незабаром мине. Глузування ворога — лише на мить. Господь незабаром оберне їхній сміх на голосіння, а наші зітхання — на спів.
А що коли великий ворог душ на якийсь час візьме гору над нами, як брав гору над кращими людьми, ніж ми? Однаково не занепадаймо духом, бо незабаром ми його переможемо. Ми встанемо після падіння, бо наш Бог не впав, і Він підійме нас. Ми не залишимося в темряві, хоч цієї миті й сидимо в ній, бо наш Господь — джерело світла, і Він невдовзі подарує нам радісний день. Не впадаймо у відчай і навіть не сумніваймося. Один оберт колеса — і найнижчий опиниться нагорі. Горе тим, хто тепер сміється, бо вони сумуватимуть і плакатимуть, коли їхня хвальба обернеться на вічну ганьбу. А блаженні всі святі, що сумують, бо їх утішить Сам Бог.
5 травня
НАЩО ЛИШАТИСЯ В НЕВОЛІ?
«Господь, Бог твій, поверне тебе з неволї» 5 Мойсея 30:3
Власний Божий народ може гріхом продати себе в неволю. Це дуже гіркий плід надзвичайно гіркого кореня. Яке ж то рабство, коли Боже дитя продане гріхові, скуте сатаною, позбавлене свободи, позбавлене сили в молитві й радості в Господі! Пильнуймо, щоб не потрапити в таке рабство; але якщо це вже з нами сталося, то в жодному разі не впадаймо у відчай.
Нас не можна тримати в рабстві довіку. Господь Ісус заплатив надто високу ціну за наше відкуплення, щоб лишити нас у руці ворога. Шлях до свободи такий: «Навернись до Господа, Бога твого». Де ми вперше знайшли спасіння, там знайдемо його знову. Біля підніжжя Христового хреста, визнаючи гріх, ми знайдемо прощення й визволення. До того ж Господь хоче, щоб ми слухалися Його голосу в усьому, що Він нам заповів, і ми мусимо робити це всім серцем і всією душею, і тоді наша неволя скінчиться.
Часто пригнічення духу й велика мука душі зникають, щойно ми покидаємо своїх ідолів і схиляємося в послуху перед живим Богом. Нам не треба бути невільниками. Ми можемо повернутися до громадянства Сиону, і то швидко. Господи, поверни нас із неволі!
6 травня
ЛІКИ ВІД ЗАЗДРОЩІВ
«Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм; бо є будущина, й надїя твоя не буде марна» Приповісток 23:17, 18
Коли ми бачимо, що нечестиві процвітають, то схильні їм заздрити. Коли чуємо галас їхніх веселощів, а на нашому серці важко, ми майже думаємо, що їм краще. Це нерозумно й гріховно. Якби ми знали їх краще, а надто якби пам’ятали про їхній кінець, то жаліли б їх.
Ліки від заздрощів — це життя з постійним відчуттям Божої присутності, коли поклоняємося Богові й спілкуємося з Ним цілий день, хоч яким довгим той день здавався б. Справжня віра підносить душу у вищі сфери, де судження стає яснішим, а бажання — шляхетнішими. Що більше неба в нашому житті, то менше землі ми жадатимемо. Страх Божий виганяє заздрість до людей.
Смертельний удар заздрощам завдає спокійний роздум про майбутнє. Багатство й слава безбожних — порожня показність. Ця пишна видимість спалахує на годину, а тоді гасне. Яка користь процвітаючому грішникові з його успіху, коли його спіткає суд? А щодо побожного, то його кінець — мир і блаженство, і ніхто не може відібрати в нього його радості; тож нехай він зречеться заздрощів і сповниться солодкого вдоволення.
7 травня
НЕХАЙ НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ ЖОДНОГО ЗЛА
«І нїщо обречене не зістанеться в руцї твоїй, щоб Господь усмирив ярість гнїва свого, і явив тобі милосердє своє, і змилосердивсь над тобою і намножив тебе, як клявся батькам твоїм» 5 Мойсея 13:17
Ізраїль мав завойовувати ідолопоклонницькі міста й нищити всю здобич, вважаючи все, що було осквернене ідолопоклонством, проклятим і таким, що його треба спалити вогнем. Так само й християни мусять ставитися до всякого гріха. Ми не повинні дозволяти залишитися жодній лихій звичці. Тепер іде війна не на життя, а на смерть із гріхами всіх видів і розмірів — чи то тілесними, чи розумовими, чи духовними. Ми не вважаємо, що це зречення зла заслуговує на милосердя, але бачимо в ньому плід Божої благодаті, якого ні за що не хотіли б утратити.
Коли Бог робить так, що ми не маємо милосердя до своїх гріхів, тоді Він має велике милосердя до нас. Коли ми гніваємося на зло, Бог більше не гнівається на нас. Коли ми примножуємо свої зусилля проти беззаконня, Господь примножує наші благословення. Дорогу миру, зростання, безпеки й радості в Христі Ісусі можна знайти, коли виконувати ці слова: «Нїщо обречене не зістанеться в руцї твоїй». Господи, очисти мене сьогодні. Милосердя, процвітання, примноження й радість неодмінно буде дано тим, хто з урочистою рішучістю відкидає гріх.
8 травня
ПОТРІБНІ ПРАЦІВНИКИ
«Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите» Маттея 20:7
Так, у Христовому винограднику є праця і для старих тіл. Уже одинадцята година, а Він усе ж дозволяє нам працювати. Яка велика благодать! Певно, кожен старий мав би радо вхопитися за це запрошення! Коли люди постаріють, ніхто не хоче брати їх на службу; вони ходять від крамниці до крамниці, а господарі дивляться на їхню сивину й хитають головами. А Ісус найме й старих, та ще й добре їм заплатить! Оце справді милосердя. Господи, допоможи старим негайно, не гаючи й години, вступити на Твою службу.
Але чи заплатить Господь знесиленим старим? Не сумнівайтеся в цьому. Він каже, що дасть вам, що буде право, якщо працюватимете на Його полі. Він неодмінно дасть вам благодать тут і славу там. Він дасть теперішню втіху й майбутній спочинок, силу за мірою вашого дня і видіння слави, коли настане ніч смерті. Усе це Господь Ісус так само щедро дасть старому наверненому, як і тому, хто вступає на Його службу замолоду.
Розповім про це якомусь неспасенному старому чи старенькій і попрошу Господа благословити це заради Ісуса. Де мені знайти таких людей? Я виглядатиму їх і лагідно розповім їм цю новину.
9 травня
ДОВІРА ОЗНАЧАЄ РАДІСТЬ
«Ним звеселиться серце наше, бо ми вповали на сьвяте імя його» Псальма 33:21
Корінь віри дає квітку сердечної радості. Можливо, спочатку ми й не радіємо, але радість приходить свого часу. Ми довіряємо Господу, коли нам сумно, і в належну пору Він так відповідає на нашу довіру, що віра переходить у звершення, і ми радіємо в Господі. Сумнів породжує скорботу, а довіра зрештою означає радість.
Упевненість, яку висловлює псалмоспівець у цьому вірші, — це насправді обітниця, яку простягають руки святої довіри. О, коли б мати благодать привласнити її! Якщо ми не радіємо цієї миті, то все ж радітимемо, так само певно, як Бог Давидів є нашим Богом.
Роздумуймо про святе ім’я Господнє, щоб краще Йому довіряти й охочіше радіти. За Своєю вдачею Він святий, справедливий, істинний, милостивий, вірний і незмінний. Хіба такому Богові не можна довіряти? Він премудрий, всемогутній і всюдисущий; хіба ж ми не можемо радо на Нього покладатися? Так, ми зробимо це негайно і зробимо без застережень. Єгова-Іре подбає, Єгова-Шалом пошле мир, Єгова-Ціткену виправдає, Єгова-Шамма буде завжди поруч, а в Єгові-Ніссі ми переможемо кожного ворога. Ті, хто знає Твоє ім’я, покладатимуться на Тебе, а ті, хто покладається на Тебе, радітимуть у Тобі, Господи.
10 травня
БІЙТЕСЯ ЛИШЕ БОГА
«Так що сьміло можемо сказати: „Господь моя поміч; не бояти мусь: що вдїє менї чоловік?“» Євреїв 13:6
Оскільки Бог ніколи нас не залишить і не покине, ми можемо цілком задовольнятися тим, що маємо. Коли Господь наш, ми не можемо залишитися без друга, без скарбу й без оселі. Ця впевненість може дати нам почуватися цілком незалежними від людей. Під таким високим покровительством нас не тягне плазувати перед ближніми й просити в них дозволу вважати своє життя своїм; що ми кажемо, те кажемо сміливо й не зважаємо на заперечення.
Хто боїться Бога, тому більше нічого боятися. Ми повинні мати такий трепет перед живим Господом, щоб усі погрози, які може пустити в хід найпихатіший гонитель, діяли на нас не більше, ніж посвист вітру. Сьогодні людина не може вчинити нам стільки лиха, як тоді, коли апостол писав вірш, що стоїть на початку цієї сторінки. Дибу й вогнища вже вийшли з моди. Велетень Папа тепер не може палити прочан. Якщо послідовники фальшивих учителів вдаються до жорстокого глуму й зневаги, ми цьому не дивуємося, бо люди цього світу не можуть любити небесного насіння. То що ж? Ми мусимо зносити зневагу світу. Кісток вона не ламає. З Божою допомогою будьмо сміливі, і коли світ лютує, нехай лютує, але не біймося його.
11 травня
ЧЕКАЙТЕ ФІНАЛУ
«Гад — напре на його військо, він побє потужне.» 1 Мойсея 49:19
Деякі з нас були подібні до Гадового племені. Наших противників якийсь час було для нас забагато, вони налетіли на нас, мов загін. Так, на якусь мить вони нас перемогли й дуже тішилися своєю тимчасовою перемогою. Та цим вони лише довели, що перша частина родинної спадщини справді належить нам, бо на Христових людей, як і на Дана, напиратиме загін. Бути переможеним дуже боляче, і ми впали б у відчай, якби вірою не повірили другому рядкові благословення нашого батька: «Він переможе врешті». «Усе добре, що добре кінчається», — сказав поет світу, і сказав правду. Про війну треба судити не з перших успіхів чи поразок, а з того, що станеться «врешті». Господь дасть істині й праведності перемогу «врешті»; і, як каже пан Беньян, це означає навіки, бо після останнього вже нічого не може бути.
Нам потрібна терпелива витривалість у добрих ділах і спокійна довіра до нашого славного Вождя. Христос, наш Господь Ісус, хоче навчити нас Свого святого мистецтва — ставити лице, мов кремінь, щоб довести до кінця працю чи страждання, аж поки зможемо сказати: «Звершилось». Алілуя. Перемога! Перемога! Ми віримо обітниці: «Він переможе врешті».
12 травня
СЛУГ ШАНУЮТЬ
«Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде» Приповісток 27:18
Хто доглядає смоковницю, той має фіги за свій труд, а хто служить доброму панові, той дістає в нагороду честь. Воістину Господь Ісус — найкращий із панів, і це честь, коли тобі дозволено зробити заради Нього бодай найменшу справу. Служити деяким панам — це стерегти дичку й їсти кислі дикі яблука як платню; а служити моєму Господу Ісусу — це доглядати смоковницю з найсолодшими фігами. Служіння Йому саме по собі — радість, перебування в ньому — підвищення, успіх у ньому — блаженство тут, на землі, а нагорода за нього — слава там, угорі.
Найбільші почесті ми зберемо тієї пори, коли достигнуть фіги, тобто в наступному світі. Ангели, які тепер нам служать, понесуть нас додому, коли наша денна праця скінчиться. Небо, де перебуває Ісус, буде нашою почесною оселею, вічне блаженство — нашим почесним уділом, а Сам Господь — нашим почесним Товаришем. Хто може уявити собі повне значення цієї обітниці: «Хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде»?
Господи, допоможи мені служити моєму Учителеві. Дай мені залишити всяку думку про честь до тієї години, коли Ти Сам мене вшануєш. Нехай Твій Святий Дух зробить мене смиренним і терплячим робітником і слугою!
13 травня
ДЕНЬ БЛИЗЬКО
«І дам йому ранню зору» Одкриттє 2:28
Поки день не дихне холодом і тіні не втечуть, яке ж благословення бачити в Ісусі «ранню зорю»! Пам’ятаю, як ми прочитали в газетах порожню байку про те, що знову з’явилася Вифлеємська зоря. Розпитавши, ми з’ясували, що то була лише «рання зоря»; але, зрештою, великої помилки ніхто не зробив.
Найкраще бачити Ісуса як сонце; але коли ми не можемо цього, то найкраще після того — бачити Його як ту зорю, що віщує день і показує, що вічне світло вже близько. Якщо сьогодні я ще не все те, чим сподіваюся бути, то все ж я бачу Ісуса, і це запевняє мене, що одного дня я буду подібний до Нього. Бачити Ісуса вірою — це запорука того, що я побачу Його в Його славі й буду перемінений на Його образ. Якщо цієї години я не маю всього світла й радості, яких міг би прагнути, то все ж матиму їх; бо так само певно, як бачу ранню зорю, я побачу й день. Рання зоря ніколи не буває далеко від сонця.
Ну ж бо, душе моя, чи дав тобі Господь ранню зорю? Чи тримаєшся ти міцно тієї істини, благодаті, надії й любові, які дав тобі Господь? Тоді в цьому маєш світанок прийдешньої слави. Той, Хто дає тобі перемагати зло й витривати в праведності, тим самим дав тобі ранню зорю.
14 травня
ОПЕРАЦІЯ ДЛЯ ЗЦІЛЕННЯ
«Ой вернїмось до Господа, він бо вдарив, та він і загоїть, він поранив, і сам рани перевяже» Осії 6:1
Такий Господній шлях — розірвати, перш ніж зцілити. Це щира любов Його серця й певна хірургія Його руки. Він також ранить, перш ніж перев’язати, бо інакше праця була б непевна. Закон приходить перед Євангелієм, відчуття потреби — перед її задоволенням. Чи читач тепер під викривальною, нищівною рукою Духа? Чи прийняв він знову духа неволі на страх? Це корисна підготовка до справжнього євангельського зцілення й перев’язування.
Не впадай у відчай, дороге серце, а прийди до Господа з усіма своїми рваними ранами, чорними синцями й гнійними виразками. Лише Він може зцілити, і Він радо це робить. Перев’язувати скрушених серцем — це служіння нашого Господа, і в ньому Він славно почувається як удома. Не зволікаймо, а негайно повернімося до Господа, від Якого ми відійшли. Покажімо Йому свої зяючі рани й благаймо Його визнати Свою власну справу й довершити її. Хіба хірург зробить розтин, а тоді покине хворого стікати кров’ю до смерті? Хіба Господь зруйнує наш старий дім, а потім відмовиться збудувати нам кращий? Хіба Ти колись свавільно збільшуєш муку бідних стривожених душ? Далеко це від Тебе, Господи.
15 травня
БОЖІ ВИСОТИ
«Поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє» Псальма 91:14
Чи каже це Господь мені? Так, якщо я пізнав Його ім’я. Благословенний Господь, я Йому не чужий. Я випробував Його, переконався в Ньому й пізнав Його, і тому довіряю Йому. Я знаю Його ім’я як Бога, що ненавидить гріх, бо викривальна сила Його Духа навчила мене, що Він ніколи не дивитиметься крізь пальці на зло. Але я знаю Його і як Бога, що прощає гріх у Христі Ісусі, бо Він простив мені всі провини. Його ім’я — вірність, і я це знаю, бо Він ніколи мене не покидав, хоч мої біди множилися.
Це пізнання — дар благодаті, і Господь робить його причиною, з якої дає інший дар благодаті, а саме — поставлення на висоту. Це благодать на благодать. Зауважте: якщо ми самі видираємося на висоту, становище може бути небезпечним; але якщо нас ставить туди Господь, воно безпечне. Він може піднести нас до великої корисності, до визначного досвіду, до успіху в служінні, до проводу серед працівників, до батьківського місця серед малих. Якщо ж Він цього не зробить, то може поставити нас на висоту через близьке спілкування, ясне прозріння, святе торжество й благодатне передчуття вічної слави. Коли Бог ставить нас на висоту, сам сатана не може скинути нас униз. О, коли б так було з нами впродовж усього цього дня!
16 травня
ЯК ДАЄМО, ТАК І ОТРИМУЄМО
«Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані» Маттея 5:7
Не годиться, щоб людині, яка не хоче прощати, було прощено, і хто не хоче давати бідним, тому не буде полегшено в його власних нуждах. Бог відміряє нам нашою ж мірою, і ті, хто був суворим господарем і суворим позикодавцем, побачать, що Господь суворо обійдеться з ними. «Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости».
Сьогодні спробуймо давати й прощати. Пам’ятаймо про два правила — зносити й терпіти. Будьмо добрими, лагідними й ніжними. Не тлумачмо людських вчинків суворо, не торгуймося безжально, не заводьмо дурних сварок і не будьмо вибагливими. Певно, ми хочемо бути блаженними і також хочемо отримати милість: будьмо ж милостиві, щоб нас помилували. Виконаймо умову, щоб здобути це блаженство. Хіба не приємний обов’язок — бути добрим? Хіба в ньому не набагато більше солодощів, ніж у гніві й скупості? Та в самій цій справі вже є блаженство! До того ж отримати милість — багата нагорода. Що, крім верховної благодаті, могло б підказати таку обітницю? Ми милостиві до своїх ближніх на гроші, а Господь прощає нам «увесь довг той».
17 травня
НЕМАЄ ПОТРЕБИ СКНАРИТИ
«А невинним таки добре буде» Приповісток 28:10
Книга Приповісток — це також Книга Обітниць. Обітниці мають бути приказками серед Божого народу. Ця обітниця дуже примітна. Ми звикли думати про наші блага як про спадок у майбутньому, а тут нам сказано, що ми маємо їх уже у володінні.
Уся злоба й хитрість наших ворогів не можуть нас погубити: вони самі впадуть у яму, яку викопали. Наша спадщина так закріплена за нами, що нас не відсторонять від неї і не зіб’ють з дороги так, щоб ми її проминули.
Але що ми маємо тепер? Маємо спокійне сумління через дорогоцінну кров Ісуса. Маємо Божу любов, звернену на нас понад усякі зміни. Маємо силу перед Богом у молитві в усякий час потреби. Маємо Боже провидіння, що пильнує нас, Божих ангелів, що служать нам, і, понад усе, Божого Духа, що живе в нас. Власне, усе наше. «Чи теперішнє, чи будуче, — все ваше». Ісус наш. Так, божественна Трійця в єдності — наша. Алілуя. Не тужімо й не скиглімо, не скнарімо й не надриваймося, як раби, бо ми вже маємо блага у володінні. Живімо своїм Богом і радіймо в Ньому цілий день. Допоможи нам, о Святий Душе!
18 травня
ВТРАТИ ПОДОЛАНО
«І поповню вам усе за всї ті часи, коли в вас пожерала все сарана» Йоіла 2:25
Так, ті змарновані роки, за якими ми зітхаємо, буде нам повернено. Бог може дати нам таку щедру благодать, що в решту своїх днів ми вмістимо стільки служіння, що воно стане певною винагородою за ті роки невідродженості, за якими ми сумуємо в смиренному каятті.
Сарану відступництва, світськості й теплохолодності ми тепер бачимо як страшну пошесть. О, коли б вона ніколи до нас не наближалася! Господь у Своєму милосерді тепер її забрав, і ми сповнені ревності служити Йому. Благословенне Його ім’я, ми можемо виростити такі жнива духовних чеснот, що наша колишня безплідність зникне. Завдяки багатій благодаті ми можемо обернути на користь свій гіркий досвід і застерігати ним інших. Через колишні наші недоліки ми можемо глибше вкоренитися в смиренні, дитячій залежності й покаянній духовності. Якщо ми станемо пильнішими, ревнішими й чутливішими, то здобудемо щось і з наших сумних утрат. Змарновані роки чудом любові можуть бути повернені. Чи не здається це надто великим даром? Повірмо в це, живімо заради цього, і ми ще можемо це здобути, так само як Петро став набагато кориснішою людиною після того, як його самовпевненість вилікувало відкриття власної слабкості. Господи, допоможи нам Своєю благодаттю.
19 травня
МИ МОЖЕМО ГОВОРИТИ ЗА БОГА
«На се так сказав Господь: Як ти навернешся, то я підніму тебе й будеш стояти перед лицем моїм; а як відлучиш дороге від пустого то будеш у мене устами моїми» Еремії 15:19
Бідний Єремія! Але чому ми так кажемо? Плачливий пророк був одним із найдобірніших Божих слуг і вшанований Ним понад багатьох. Його ненавиділи за те, що він говорив правду. Слово, яке було таке солодке для нього, було гірким для його слухачів, але Господь його приймав. Йому звелено було перебувати у своїй вірності, і тоді Господь і далі говоритиме через нього. Він мав поводитися з людьми сміливо й правдиво і віяти, як Господнє віяло, тих, хто визнавав віру в його дні, і тоді Господь дав йому це слово: «Будеш у мене устами моїми».
Яка честь! Хіба кожен проповідник, ба навіть кожен віруючий, не повинен її прагнути? Щоб Бог говорив через нас — яке диво! Ми говоритимемо певну, чисту істину і говоритимемо її з силою. Наше слово не повернеться порожнім; воно буде благословенням для тих, хто його приймає, а ті, хто його відкидає, роблять це на власну погибель. Наші уста нагодують багатьох. Ми будитимемо сплячих і кликатимемо мертвих до життя.
О дорогий читачу, молися, щоб так було з усіма посланими слугами нашого Господа.
20 травня
МИ НЕ СМІЄМО СУМНІВАТИСЯ
«Я пійду поперед тебе й вирівняю гори, поторощу мідяні двері й поломлю засови залїзні» Ісаїї 45:2
Це було сказано Кірові; але це завжди спадщина всіх власних духовних слуг Господа. Ідімо лише вперед вірою, і наш шлях буде розчищено перед нами. Закрути й повороти людської хитрості та сатанинської підступності буде для нас випрямлено; нам не доведеться простежувати їхніх манівців. Мідяні двері буде розбито, а залізні засови, що їх замикали, буде перерубано. Нам не знадобиться ні таран, ні лом: Сам Господь зробить для нас неможливе, і несподіване стане дійсністю.
Не сидімо ж у боягузливому страху. Ідімо вперед стежкою обов’язку, бо Господь сказав: «Я пійду поперед тебе». Не нам питати чому; наше діло — зважитися й кинутися вперед. Це Господня справа, і Він дасть нам силу її виконати: усі перешкоди мусять поступитися перед Ним. Хіба Він не сказав: «Поторощу мідяні двері»? Що може перешкодити Його задуму чи зупинити Його постанови? Ті, хто служить Богові, мають безмежні засоби. Шлях відкритий для віри, хоч і закритий для людської сили. Коли Єгова каже «Я зроблю», як Він каже двічі в цій обітниці, ми не сміємо сумніватися.
21 травня
ДОЩ БЕЗ ХМАР? НІКОЛИ!
«Як у хмарах повно води, вони лити муть дощ на землю» Екклезіаста 11:3
Чому ж тоді ми боїмося хмар, що тепер затьмарюють наше небо? Правда, на якийсь час вони ховають сонце, але сонце не згасло; воно незабаром засяє знову. А тим часом ці чорні хмари наповнені дощем, і що вони чорніші, то більше ймовірно, що проллються рясними зливами. Як можна мати дощ без хмар?
Наші біди завжди приносили нам благословення і завжди приноситимуть. Це темні колісниці світлої благодаті. Ці хмари незабаром виллються, і кожна ніжна травинка стане радіснішою від дощу. Наш Бог може напоїти нас горем, але не втопить нас у гніві; ні, Він освіжить нас милосердям. Листи любові від нашого Господа часто приходять до нас у конвертах із чорною облямівкою. Його вози гуркочуть, але вони навантажені добром. Його жезл розквітає запашними квітами й поживними плодами. Не тривожмося через хмари, а співаймо, бо травневі квіти приходять до нас крізь квітневі хмари й зливи.
О Господи, хмари — це порох з-під ніг Твоїх! Як близько Ти в день хмарний і темний! Любов бачить Тебе і радіє. Віра бачить, як хмари виливаються й звеселяють довкола малі пагорби.
22 травня
ПІСНЯ ПЕВНОСТІ
«Коли жити му в тїснотї, ти оживиш мене; проти лютостї ворогів моїх простреш руку твою, і правиця твоя заступить мене.» Псальма 138:7
Яка жалюгідна ця хода серед тісноти! Ні, блаженна хода, бо для неї є особлива обітниця. Дайте мені обітницю — і що тоді тіснота? Чого мій Господь навчає мене тут казати? Та ось чого: «Ти оживиш мене». Я матиму більше життя, більше снаги, більше віри. Хіба не часто буває так, що біда оживляє нас, наче подих холодного повітря того, хто ось-ось зомліє?
Як лютують мої вороги, а надто головний ворог! Чи простягну я свою руку й битимуся з супротивниками? Ні, моя рука краще прислужиться, коли служитиме моєму Господеві. Та й потреби в тому немає, бо мій Бог ужиє Свого далекосяжного рамена, і Він упорається з ними куди краще, ніж упорався б я, якби спробував. «Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь.» Він Своєю власною правицею сили й мудрості спасе мене — і чого ж іще мені бажати?
Ну ж бо, серце моє, обговорюй цю обітницю сам із собою, доки не зможеш співати її як пісню своєї певності, як розраду своєї самотності. Молися, щоб ти сам був оживлений, а решту залиш Господеві, Який усе довершує для тебе.
23 травня
ЦІЛКОВИТА ОПОРА НА БОГА
«Він бо спасе бідного, що о поміч кличе, і пригнобленого, що жадного помічника не має.» Псальма 72:12
Бідний кличе; що ж іще він може робити? Його клич чує Бог; що ж іще йому треба робити? Нехай бідний читач негайно візьметься кликати, бо в цьому буде його мудрість. Не кличте у вуха друзям, бо навіть якщо вони й можуть вам допомогти, то лише тому, що Господь дає їм на це силу. Найкоротша дорога — іти просто до Бога, і нехай ваш клич підноситься перед Нього. Хто біжить навпростець, той найкращий бігун: біжіть до Господа, а не до другорядних причин.
«Ох! — кличете ви. — Немає в мене ні друга, ні помічника». Тим краще: ви можете покластися на Бога в обох цих якостях — як той, хто не має ні припасів, ні помічників. Зробіть свою подвійну потребу своїм подвійним доводом. Навіть щодо дочасних милостей ви можете чекати на Бога, бо Він дбає про Своїх дітей і в цих тимчасових справах. А щодо духовних потреб, найтяжчих з усіх, то Господь почує ваш клич, і визволить вас, і забезпечить вас.
О бідний друже, випробуй свого багатого Бога. О безпомічний, обіприся на Його допомогу. Він ніколи не підводив мене, і я певен, що ніколи не підведе й тебе. Прийди як жебрак, і Бог не відмовить тобі в допомозі. Прийди без жодного доводу, крім Його благодаті. Ісус — Цар; хіба ж Він дасть тобі загинути з нестатку? Що? Ти забув про це?
24 травня
ОДИН — УЖЕ БІЛЬШІСТЬ!
«Один із між вас гнав тисячу перед собою, бо воював сам Господь, Бог ваш, за вас, як се вам й обітував.» Иозея 23:10
Навіщо рахувати голови? Одна людина з Богом — це більшість, хоч би з другого боку стояла тисяча. Часом наших помічників буває забагато, щоб Бог міг діяти через них, як це було з Гедеоном, який нічого не міг удіяти, доки не примножив своїх сил, проріджуючи їхні лави. Але Господніх військ ніколи не буває замало. Коли Бог хотів заснувати народ, Він покликав самого Аврама й поблагословив його. Коли Він хотів перемогти гордого фараона, то не вжив жодних армій, а тільки Мойсея та Аарона. «Служіння однієї людини», як його називають деякі мудрагелі, Господь уживав куди більше, ніж вишколені загони з їхніми старшинами. Хіба всі ізраїльтяни разом убили стільки, скільки сам Самсон? Саул і його військо побили тисячі, а Давид — десятки тисяч.
Господь може дати ворогові велику перевагу — і все одно перемогти його. Якщо маємо віру, то маємо з собою Бога, і що тоді юрми людей? Один пастуший пес може гнати перед собою велику отару овець. Якщо Господь послав тебе, мій брате, Його сила здійснить Його Божий задум. Тож покладайся на обітницю й будь дуже відважний.
25 травня
БОЖА СКАРБНИЦЯ
«Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою» 5 Мойсея 28:12
Це стосується насамперед дощу. Господь дасть його своєї пори. Дощ — це образ усіх тих небесних освіжень, які Господь готовий подати Своєму народові. О, якби рясна злива освіжила Господню спадщину!
Ми, здається, думаємо, що Божу скарбницю може відчинити лише великий пророк, як-от Ілля, але це не так, бо ця обітниця дана всім вірним в Ізраїлі, ба навіть кожному з них зокрема. О віруючий друже, «Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою». Ти теж можеш побачити відчинене Небо, і просунути туди руку, і взяти свою частку, так, і частку для всіх своїх братів довкола тебе. Проси чого хочеш, і тобі не буде відмовлено, якщо ти перебуваєш у Христі, а Його слова перебувають у тобі.
Ти ще не пізнав усіх скарбів свого Господа, але Він відкриє їх твоєму розумінню. Звісно, ти ще не втішався повнотою Його завітних багатств, але Він спрямує твоє серце до Своєї любові й відкриє Ісуса в тобі. Лише Сам Господь може зробити це для тебе; але ось Його обітниця, і якщо ти пильно слухатимеш Його голосу й коритимешся Його волі, Його багатства в славі в Христі Ісусі будуть твої.
26 травня
НАЙБУДЕННІШЕ — БЛАГОСЛОВЕННЕ
«А служити мете ви Господеві, Богу вашому, і благословляти ме хлїб твій й воду твою» 2 Мойсея 23:25
Яка ж це обітниця! Служити Богові — уже саме по собі висока втіха. Але який додатковий привілей — мати Господнє благословення, що спочиває на нас у всьому! Наші найбуденніші речі стають благословенними, коли ми самі посвячені Господеві. Наш Господь Ісус узяв хліб і поблагословив його; ось і ми їмо благословенний хліб. Ісус поблагословив воду й зробив її вином: вода, яку ми п’ємо, для нас куди краща за будь-яке вино, яким люди веселяться; у кожній краплі є благословення. Боже благословення спочиває на Божій людині в усьому, і воно перебуватиме з нею повсякчас.
Що з того, коли ми маємо лише хліб і воду! Усе ж це благословенний хліб і вода. Хліб і воду ми матимемо. Це мається на увазі, бо вони мусять бути, щоб Бог міг їх поблагословити. «Хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його.» Коли Бог за нашим столом, ми не лише просимо благословення, а й маємо його. Не лише при вівтарі, а й при столі Він благословляє нас. Він добре служить тим, хто добре служить Йому. Це благословення столу — не з обов’язку, а з благодаті. Справді, тут потрійна благодать; Він дає нам благодать служити Йому, Своєю благодаттю годує нас хлібом, а потім у Своїй благодаті благословляє його.
27 травня
ЯКЕ ЖИТТЯ — ТАКИЙ І ПЛІД
«Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.» 2 Петра 1:8
Якщо ми прагнемо прославити нашого Господа плідністю, то мусимо мати в собі певні речі; бо з нас не може вийти нічого, чого спершу не було в нас. Почати мусимо з віри, яка є підвалиною всіх чеснот; а тоді старанно додавати до неї чесноту, знання, стриманість і терпеливість. З цим ми мусимо мати й благочестя, і братолюбство. Усе це разом напевно змусить нас приносити, як плід нашого життя, грона корисності, і ми будемо не просто бездіяльними знавцями, а справжніми виконавцями Слова. Ці святі речі мають не лише бути в нас, а й рясніти, інакше ми будемо безплідні. Плід — це переповнення життя, і ми мусимо бути повні, перш ніж зможемо переливатися через край.
Ми помічали людей зі значними здібностями й можливостями, яким так і не вдалося зробити справжнього добра у наверненні душ; і після пильного спостереження ми дійшли висновку, що їм бракувало певних чеснот, конче потрібних для плодоношення. Для справжньої корисності чесноти кращі за обдарування. Яка людина, така й її праця. Якщо хочемо робити краще, мусимо бути кращими. Нехай цей текст буде лагідним натяком для безплідних визнавців віри, а також і для мене самого.
28 травня
НАГАДУЙТЕ БОГОВІ ПРО ЙОГО ОБІТНИЦЮ
«Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю» 1 Мойсея 32:12
Це певний спосіб здобути перемогу в молитві перед Господом. Ми можемо смиренно нагадати Йому те, що Він сказав. Наш вірний Бог ніколи не відступить від Свого слова і не залишить його невиконаним; проте Він любить, щоб Його народ звертався до Нього й нагадував Йому Його обітницю. Це освіжає їхню пам’ять, оживляє їхню віру й відновлює їхню надію. Боже Слово дане не задля Нього, а задля нас. Його задуми непохитні, і Йому не потрібно нічого, що зобов’язувало б Його до Його наміру чинити добро Своєму народові; але Він дає обітницю для нашого зміцнення й розради. Тому Він хоче, щоб ми посилалися на неї і казали Йому: «Ти ж глаголав єси».
«Благо тобі сотворю» — це сама суть усіх ласкавих Господніх слів. Покладіть особливий наголос на певності цього слова. Він чинитиме нам добро, справжнє добро, тривке добро, тільки добро, усяке добро. Він зробить нас добрими, а це означає чинити нам добро найвищою мірою. Він поводитиметься з нами, як поводиться зі Своїми святими, поки ми тут, і це добро. Незабаром Він забере нас, щоб ми були з Ісусом і всіма Його вибраними, і це добро понад усе. З цією обітницею в серці нам не треба боятися ні розгніваного Ісава, ні будь-кого іншого. Якщо Господь чинитиме нам добро, хто може заподіяти нам зло?
29 травня
ЛОВЦІ ЙДУТЬ ЗА НИМ
«І рече до них Ісус: Ійдїть слїдом за мною, то зроблю, що станетесь ловцями людей.» Марка 1:17
Лише йдучи слідом за Ісусом, ми можемо здобути бажання свого серця й бути справді корисними нашим ближнім. О, як ми прагнемо бути успішними ловцями для Ісуса! Ми віддали б своє життя, щоб здобути душі. Але нас спокушає пробувати методи, яких Ісус ніколи б не пробував. Чи піддамося ми цьому навіюванню ворога? Якщо так, то, може, й сколотимо воду, але риби ніколи не впіймаємо. Мусимо йти слідом за Ісусом, якщо хочемо мати успіх. Сенсаційні методи, розваги й таке інше — хіба це означає йти слідом за Ісусом? Чи можемо ми уявити Господа Ісуса, що збирає громаду такими засобами, які тепер звичайно вживають? Який наслідок таких вивертів? Наслідок — ніщо з того, що Ісус зарахує в останній великий день.
Мусимо триматися проповіді, як це робив наш Учитель, бо саме в такий спосіб душі спасаються. Мусимо проповідувати науку нашого Господа й звіщати повну й дарову євангелію; бо це сітка, якою ловляться душі. Мусимо проповідувати з Його лагідністю, сміливістю й любов’ю; бо в цьому таємниця успіху в людських серцях. Мусимо працювати під Божим помазанням, покладаючись на Святого Духа. Так, ідучи слідом за Ісусом, а не забігаючи поперед Нього і не звертаючи вбік від Нього, ми станемо ловцями людей.
30 травня
СВЯТЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ
«Тільки ж глаголю вам: Від нинї побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних.» Маттея 26:64
Ах, Господи, Ти був у Своєму найнижчому стані, коли перед Своїми гонителями мусив стояти, як злочинець! Та все ж очі Твоєї віри бачили крізь Твоє теперішнє приниження Твою майбутню славу. Що за слова: «Тільки ж — від нинї»! Я хотів би наслідувати Твоє святе передбачення і серед убогості, чи хвороби, чи наклепу я також хотів би казати: «Тільки ж — від нинї». Замість немочі Ти маєш усю силу; замість ганьби — усю славу; замість глуму — усе поклоніння. Твій хрест не притьмарив блиску Твого вінця, і плювки не зіпсували краси Твого обличчя. Кажи радше, що Ти ще більше піднесений і шанований через Свої страждання.
Тож, Господи, я теж хотів би набиратися відваги з цього «від нинї». Я хотів би забути теперішню скорботу в майбутньому тріумфі. Допоможи мені, спрямовуючи мене до любові Твого Отця й до Твоєї власної терпеливості, щоб, коли з мене глузують за Твоє ім’я, я не похитнувся, а думав дедалі більше про прийдешнє і, отже, дедалі менше про сьогодення. Незабаром я буду з Тобою й побачу Твою славу. Тому я не соромлюся, а кажу в найглибшій глибині душі: «Тільки ж — від нинї».
31 травня
«БОДРІТЬ СЯ»
«У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.» Йоана 16:33
Слова мого Господа правдиві щодо горя. Я маю свою частку його поза всяким сумнівом. Ціп не повішено десь осторонь, і я не можу сподіватися, що його відкладуть, доки я лежу на току. Як можу я чекати, що почуватимуся вдома у ворожій країні, радітиму у вигнанні чи житиму вигідно в пустині? Тут не мій спочинок. Тут місце горна, і кузні, і молота. Мій досвід збігається зі словами мого Господа.
Я помічаю, як Він велить мені: «Бодріть ся». На жаль! Я надто схильний занепадати духом. Мій дух швидко никне, коли мене тяжко випробовують. Але я не повинен піддаватися цьому почуттю. Коли мій Господь велить мені підбадьоритися, я не смію впадати в зневіру.
Який же довід Він наводить, щоб підбадьорити мене? Та це Його власна перемога. Він каже: «Я побідив сьвіт». Його бій був куди тяжчий за мій. Я ще не опирався аж до крові. Чому ж я впадаю в розпач, що не переможу? Глянь, душе моя, ворога вже раз переможено. Я б’юся з переможеним ворогом. О світе, Ісус уже переміг тебе; і в мені, Своєю благодаттю, Він переможе тебе знову. Тому я бадьорий і співаю моєму переможному Господеві.