Розділ 4 · 31 хв читання · 40 хв слухання
Березень
1 березня
РАДІСТЬ ДЛЯ ВИГНАНИХ
«Почуйте ж слово Господнє, ви, що дрожите перед словом його: Ваше браттє, що не любить вас, і прогонить вас од себе задля імени мого, говорить: Нехай лиш явить себе в славі Господь, а ми побачимо вас веселих! Але їх окриє сором» Ісаїї 66:5
Можливо, цей текст стосується хіба одного з тисячі читачів цієї невеликої книжки обітниць; але Господь підбадьорює того одного саме такими словами. Помолімося за всіх, кого несправедливо вигнали з товариства, яке вони люблять. Нехай Господь з’явиться їм на радість!
Текст стосується людей, справді сповнених благодаті, які тремтять перед словом Господа. Їх ненавиділи власні брати і зрештою вигнали через їхню вірність і святість. Мабуть, це було для них дуже гірко, а надто тому, що вигнання відбулося в ім’я релігії і нібито задля прослави Бога. Як багато робиться для диявола в ім’я Бога! Те, що давній змій використовує ім’я Єгови, аби додати отрути своєму укусові, — приклад його хитрості.
Надія Його переслідуваного народу — у тому, що Господь з’явиться за них. Він з’являється як заступник і оборонець Своїх вибраних; а коли Він це робить, то для богобоязних це означає явне визволення, а для їхніх гнобителів — сором. Господи, сповни це слово для тих, з кого глузують люди!
2 березня
ДАВАТИ БЕЗ ШЕПОТУ
«Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права: щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно» Маттея 6:3,4
Тим, хто дає бідним, щоб їх бачили люди, не дано жодної обітниці. Свою нагороду вони мають одразу і не можуть сподіватися, що їм заплатять удруге.
Ховаймо свою доброчинність; — так, ховаймо її навіть від самих себе. Давайте так часто й так багато, як щось само собою зрозуміле, щоб ви так само не помічали, що допомогли бідним, як не помічаєте, що поїли у звичний час. Подавайте милостиню, навіть не шепочучи собі: «Який же я щедрий!» Не намагайтеся так нагороджувати самих себе. Залиште цю справу Богові, Який ніколи не забуває побачити, записати й нагородити. Блаженна людина, яка потай зайнята своєю добротою: вона знаходить особливу радість у своїх невідомих добрих ділах. Це той хліб, що, з’їдений потай, солодший за бенкети царів. Як мені сьогодні потішити себе цією чудовою розкішшю? Нехай я справді побенкетую ніжністю і дам волю серцю.
І тут, і потім Господь Сам особисто подбає про нагороду для того, хто потай подає милостиню. Це буде Його власним способом і в Його час; і Він обере найкраще. Скільки означає ця обітниця, відкриє тільки вічність.
3 березня
НЕ ЗАЛИШЕНІ НА ЗАГИБЕЛЬ
«Ти бо не оставиш душі моєї в підземній пропастї, і не даси твому побожному бачити зотлїння» Псальма 16:10
Це слово по-справжньому сповнюється в Господі Ісусі; але воно стосується також, з певною зміною, усіх, хто в Ньому. Наша душа не буде залишена в стані відокремлення, а наше тіло, хоч і побачить тління, воскресне знову. Проте саме на загальне значення, а не на конкретне застосування, ми хотіли б звернути думки наших читачів цього разу.
Ми можемо зійти духом дуже низько, аж здаватиметься, що нас кинуто в безодню пекла; але нас там не залишать. Нам може здаватися, що ми серцем, душею і свідомістю стоїмо біля дверей смерті; але залишитися там ми не можемо. Наше внутрішнє вмирання щодо радості й надії може зайти дуже далеко; але воно не може дійти до своїх повних наслідків, до цілковитого тління чорного відчаю. Ми можемо опуститися дуже низько, але не нижче, ніж дозволяє Господь; ми можемо якийсь час пробути в найглибшій темниці сумніву, але там не загинемо. Зоря надії ще світить на небі, коли ніч найчорніша. Господь не забуде нас і не віддасть ворогові. Спочиваймо в надії. Ми маємо справу з Тим, чия милість вічна. Безперечно, зі смерті, темряви й відчаю ми ще піднімемося до життя, світла й свободи.
4 березня
ШАНУЙТЕ БОГА
«Я прославлю тих, що мене будуть прославляти» 1 Самуїлова 2:30
Чи роблю я Божу честь великою метою свого життя і правилом своєї поведінки? Якщо так, Він ушанує мене. Може, якийсь час я не матиму жодної честі від людей, але Бог Сам ушанує мене в найдієвіший спосіб. Зрештою виявиться, що найпевніший шлях до честі — бути готовим зазнати сорому заради сумління.
Ілій не вшанував Господа, бо не правив добре своїм домом, і його сини не вшанували Господа поведінкою, гідною їхнього священного служіння, тому Господь не вшанував їх, а відібрав первосвященство від їхнього роду і поставив юного Самуїла правителем у краю замість будь-кого з їхніх нащадків. Якщо я хочу, щоб моя родина була облагороджена, я мушу шанувати Господа в усьому. Бог може дозволити нечестивим здобути світські почесті; але гідність, яку дає Він Сам, — славу, честь і безсмертя, — Він береже для тих, хто святою слухняністю дбає про те, щоб шанувати Його.
Що я можу зробити сьогодні, щоб ушанувати Господа? Я сприятиму Його славі своїм усним свідченням і своєю слухняністю на ділі. Я також шануватиму Його своїм майном і принесу Йому якесь особливе служіння. Сяду й поміркую, як мені вшанувати Його, бо Він ушанує мене.
5 березня
БЛАГОСЛОВЕННЯ ДОМУ
«Праведних житло він благословить» Приповісток 3:33
Праведний боїться Господа, і тому він під Божим захистом навіть щодо даху, що вкриває його самого та його родину. Його дім — оселя любові, школа святого виховання і місце небесного світла. У ньому є родинний вівтар, де ім’я Господа щодня шанують. Тому Господь благословляє його житло. Це може бути скромна хатина чи панський маєток; але Господнє благословення приходить через характер мешканця, а не через розмір оселі.
Найбільше благословенний той дім, у якому господар і господиня — богобоязні люди; але й син, чи дочка, чи навіть слуга може принести благословення на весь дім. Господь часто береже, дає процвітання й забезпечує родину заради одного чи двох у ній, які в Його очах праведні, бо Його благодать зробила їх такими. Улюблені, нехай Ісус буде нашим постійним гостем, як у сестер із Віфанії, і тоді ми справді будемо благословенні.
Подбаймо, щоб у всьому бути праведними — у своїй торгівлі, у судженнях про інших, у ставленні до сусідів і у своєму особистому характері. Праведний Бог не може благословити неправедних оборудок.
6 березня
ОПІКУН СИРІТ
«Тілько в тебе змилуваннє до сиріт» Осії 14:4 (14:3)
Це чудова причина відкинути всі інші надії і покладатися лише на Господа. Коли дитина залишається без свого природного захисника, наш Бог втручається і стає її опікуном: так само, коли людина втратила все, на що могла спертися, вона може кинутися на живого Бога і знайти в Ньому все, чого потребує. Сироти віддані під Боже батьківство, і Він дбає про них. Автор цих сторінок знає, що означає триматися за саму оголену Божу руку, і охоче свідчить, що жодне довір’я не має такого міцного підґрунтя у фактах і не винагороджується так певно наслідками, як довір’я до невидимого, але вічно живого Бога.
Деяким дітям, що мають батьків, від цього не набагато краще, а сироти з Богом багаті. Краще мати Бога й жодного іншого друга, ніж усіх покровителів на землі й не мати Бога. Втратити створіння боляче, але доки Господь залишається для нас джерелом милосердя, ми не справжні сироти. Нехай діти-сироти посилаються на це благодатне слово цього ранку, і нехай те саме роблять усі, хто втратив видиму опору. Господи, дай мені знайти милосердя в Тобі! Що більш я нужденний і безпорадний, то впевненіше звертаюся до Твого люблячого серця.
7 березня
ВІЛЬНІ ВІД КАЙДАНІВ
«Господь вязнїв визволяє» Псальма 146:7
Він це робив. Згадайте Йосипа, Ізраїль у Єгипті, Манасію, Єремію, Петра та багатьох інших. Він може робити це й тепер. Він ламає мідні засуви одним словом і розриває залізні кайдани одним поглядом. Він робить це й зараз. У тисячі місць стражденні виходять на світло й на простір. Ісус і досі проголошує зв’язаним відчинення в’язниці. Цієї миті розчахуються двері й падають на землю кайдани.
Він радо визволить вас, дорогий друже, якщо тепер ви тужите через смуток, сумнів і страх. Для Ісуса буде радістю дати вам свободу. Йому буде так само приємно звільнити вас, як вам буде приємно бути звільненим. Ні, не вам розривати залізні пута: Господь Сам це зробить. Тільки довіртеся Йому, і Він стане вашим Визволителем. Вірте в Нього всупереч кам’яним мурам чи залізним кайданам. Сатана не може вас утримати, гріх не може вас закувати, навіть відчай не може вас зв’язати, якщо ви тепер повірите в Господа Ісуса, у дармовість Його благодаті й повноту Його сили спасати.
Киньте виклик ворогові, і нехай слово, яке тепер перед вами, стане вашою піснею визволення: «Єгова вязнїв визволяє».
8 березня
НАШЕ МАЙНО БЛАГОСЛОВЕННЕ
«Благословен буде кошик твій і дїжа твоя» 5 Мойсея 28:5
Слухняність приносить благословення на всі запаси, які заробляє для нас наша праця. Те, що приходить і одразу ж іде, як плоди в кошику, призначені для негайного вжитку, буде благословенне; і те, що відкладено в нас на довший час, так само отримає благословення. Можливо, наша частка — це кошик у руці. Ми маємо трохи на сніданок і скупий шматок на обід у кошику, коли вранці йдемо до праці. Це добре, бо Боже благословення обіцяно кошикові. Якщо ми живемо від руки до рота, отримуючи щоденний запас кожного дня, нам ведеться так само добре, як Ізраїлеві; бо коли Господь годував Свій улюблений народ, Він давав йому манну тільки на один день. Чого ще їм було треба? Чого ще треба нам?
Але якщо в нас є запас, як нам потрібно, щоб Господь його благословив! Бо є клопіт здобування, клопіт зберігання, клопіт розпоряджання, клопіт використання; і якщо Господь не благословить, ці клопоти точитимуть наші серця, аж поки наше добро не стане нашими богами, а клопоти — виразками.
Господи, благослови наше майно. Дай нам використовувати його для Твоєї слави. Допоможи нам тримати земні речі на належному місці, і нехай наші заощадження ніколи не загрожують спасінню наших душ.
9 березня
МОЛИТВА ЗА МИР
«Дбайте про добро того міста, куди я вас позасилав, і молїтесь за його Господеві, бо його гаразд — і ваш гаразд» Еремії 29:7
Принцип, закладений у цьому тексті, підказує всім нам, хто є Господніми приходьками й чужинцями, що ми повинні прагнути сприяти миру й добробуту народу, серед якого живемо. Особливо наш народ і наше місто мають бути благословенні нашим постійним заступництвом. Щира молитва за свою країну та інші країни цілком личить устам кожного віруючого.
Ревно молімося про великий дар миру — і вдома, і за кордоном. Якби чвари спричинили кровопролиття на наших вулицях або якби чужоземна війна вбивала наших хоробрих воїнів, ми всі оплакували б це лихо; тож молімося про мир і старанно поширюймо ті засади, якими стани всередині країни й народи за кордоном можуть бути з’єднані узами дружби.
Нам самим обіцяно спокій у зв’язку з миром народу, і це надзвичайно бажано; бо так ми можемо виховувати свої родини в страху Господньому, а також проповідувати Євангеліє без перешкод і завад. Сьогодні багато молімося за свою країну, визнаючи народні гріхи і просячи народного прощення й благословення заради Ісуса.
10 березня
ХОДІТЬ У СВІТЛІ
«Я сьвітлом у сьвіт прийшов, щоб усякий, хто вірує в мене, в темряві не пробував» Йоана 12:46
Цей світ темний, як північ; Ісус прийшов, щоб вірою ми мали світло і більше не сиділи в мороці, що вкриває решту людства.
«Усякий» — дуже широке слово: воно означає вас і мене. Якщо ми довіряємо Ісусові, то більше не сидітимемо в темній тіні смерті, а ввійдемо в тепле світло дня, що ніколи не скінчиться. Чому ж нам не вийти на світло негайно?
Хмара часом може нависати над нами, але ми не залишимося в темряві, якщо віруємо в Ісуса. Він прийшов, щоб дати нам ясний день. Невже Він прийде даремно? Якщо ми маємо віру, то маємо привілей сонячного світла: тішмося ним. Від ночі природної зіпсованості, невігластва, сумніву, відчаю, гріха, страху Ісус прийшов визволити нас; і всі віруючі пізнають, що Він не приходить даремно, так само як сонце не сходить, не розсіявши свого тепла й світла.
Скинь свій смуток, дорогий брате. Не залишайся в темряві, а перебувай у світлі. В Ісусі твоя надія, твоя радість, твоє Небо. Дивися на Нього, тільки на Нього, і ти радітимеш, як радіють птахи на світанку і як радіють ангели перед престолом.
11 березня
ЧИЯ ВІЙНА?
«І взнає ввесь сей збір, що не мечем та списом спасає Господь, бо се війна Господня, і він оддасть вас нам у руки» 1 Самуїлова 17:47
Нехай буде встановлено, що війна — Господня, і тоді ми можемо бути цілком певні перемоги, і то такої перемоги, яка найкраще виявить Божу силу. Усі люди надто забувають Господа, так, навіть збори Ізраїлю; і коли є нагода показати людям, що Велика Першопричина може здійснити Свої задуми без людської сили, це безцінна нагода, якою слід добре скористатися. Навіть Ізраїль надто покладається на меч і спис. Велика річ — не мати меча в руці Давида і все ж Давидові знати, що його Бог розіб’є ціле військо чужинців.
Якщо ми справді боремося за істину й праведність, то не баримося, доки матимемо в своєму розпорядженні талант, чи багатство, чи будь-яку іншу видиму силу; а з такими камінцями, які знайдемо в потоці, і з нашою звичайною пращею біжімо назустріч ворогові. Якби це була наша власна битва, ми могли б і не мати певності; але якщо ми стоїмо за Ісуса і воюємо лише Його силою, хто встоїть проти нас? Без найменшого вагання станьмо перед филистимлянами; бо Господь Саваот з нами, то хто може бути проти нас?
12 березня
ВИРУШАТИ З РАДІСТЮ
«А про Зебулона промовив: Радуйся, Зебулоне, в походах твоїх» 5 Мойсея 33:18
Благословення колін — наші; бо ми — справжній Ізраїль, що служить Богові в дусі й не покладає надії на тіло. Зебулон має радіти, бо Єгова благословить його «походи»; ми також бачимо в цьому благословенні приховану обітницю для нас самих. Коли ми вирушаємо в дорогу, виглядатимемо нагод для радості.
Ми вирушаємо в подорож, і Боже провидіння — наш супровід. Ми вирушаємо на чужину, і Господь з нами і на суші, і на морі. Ми вирушаємо як місіонери, і Ісус каже: «Ось я з вами по всї днї, до кінця сьвіта». Ми щодня вирушаємо до своєї праці, і можемо робити це з радістю, бо Бог буде з нами від ранку до вечора.
Коли вирушаємо, часом нас охоплює страх, бо ми не знаємо, що можемо зустріти; але це благословення може дуже добре послужити нам як слово підбадьорення. Пакуючись у дорогу, покладімо цей вірш у свою дорожню скриню; вкладімо його в серце і бережімо там; так, покладімо його на язик, щоб він спонукав нас співати. Піднімаймо якір з піснею або сідаймо в карету з псалмом. Належімо до коліна, що радіє, і в кожному своєму русі хвалімо Господа радісним серцем.
13 березня
НЕ ЗНЕВАЖАЙ СВОЄЇ МОЛОДОСТІ
«Я же промовив: Ой Господи Боже! я ж не вмію говорити, бо ще молодий. Господь же рече до мене: Не кажи: Я молодий, бо до всїх, до кого пошлю тебе, пійдеш ти, й усе, що накажу тобі, будеш говорити» Еремії 1:6, 7
Єремія був молодий і відчув природне вагання, коли Господь послав його з великим дорученням; але Той, Хто послав його, не хотів, щоб він казав: «Я молодий». Про те, яким він був сам по собі, не слід було згадувати; це мало загубитися в думці, що його вибрано говорити від імені Бога. Йому не треба було обмірковувати й вигадувати послання чи вибирати слухачів: він мав говорити те, що наказав Бог, і там, куди послав його Бог, і це він зможе робити не власною силою.
Чи не так і з якимось молодим проповідником або вчителем, що читатиме ці рядки? Бог знає, який ви молодий і які мізерні ваші знання та досвід; але якщо Він вирішить послати вас, не вам ухилятися від небесного покликання. Бог звеличить Себе у вашій немочі. Якби ви були такі старі, як Метусела, чим би допомогли вам ваші роки? Якби ви були такі мудрі, як Соломон, то могли б бути й такі ж свавільні, як він. Тримайтеся свого послання — і воно буде вашою мудрістю; виконуйте свій похідний наказ — і він буде вашою розважливістю.
14 березня
НІЖНА РОЗРАДА
«Як кого потїшає мати, так я вас буду потїшати» Ісаїї 66:13
Материна розрада! О, це сама ніжність. Як вона входить у горе своєї дитини! Як пригортає її до грудей і намагається взяти всю її скорботу у власне серце! Дитина може розповісти їй усе, і вона співчуватиме, як ніхто інший. З-поміж усіх утішителів дитина найбільше любить свою матір, і навіть дорослі чоловіки переконувалися в цьому.
Невже Єгова зволить грати роль матері? Це справді доброта. Ми легко розуміємо, як Він є батьком; але чи буде Він також і як мати? Хіба це не запрошує нас до святої близькості, до відвертого довір’я, до священного спочинку? Коли Сам Бог стає «Утішителем», жодна мука не може довго тривати. Розповімо Йому про свою біду, хоч би ридання й зітхання стали найлегшою нашою мовою. Він не зневажить нас за наші сльози; наша мати не зневажала. Він зважатиме на нашу слабкість, як зважала вона, і Він усуне наші провини, тільки певніше й надійніше, ніж могла б зробити наша мати. Не намагаймося нести своє горе самі: це було б нелюб’язно щодо Того, Хто такий лагідний і такий добрий. Почнімо день із нашим люблячим Богом, і чому б нам не закінчити його в тому ж товаристві, коли матері не втомлюються від своїх дітей?
15 березня
БОГ — СВЯТИНЯ
«Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Хоч я позасилав їх проміж поган та порозкидав їх по землях, то я буду їм наче малою сьвятинею в тих землях, куди вони позаходили» Езекиїла 11:16
Відлучені від громадських засобів благодаті, ми не відлучені від благодаті цих засобів. Господь, Який ставить Свій народ туди, де люди почуваються вигнанцями, Сам буде з ними і буде для них усім, що вони могли б мати вдома, на місці своїх урочистих зібрань. Візьміть це до себе, ви, кого покликано мандрувати!
Бог для Свого народу — місце притулку. Вони знаходять у Ньому святиню від кожного супротивника. Він також — їхнє місце поклоніння. Він з ними, як був з Яковом, коли той спав у відкритому полі, а вставши, сказав: «Певно єсть Господь на врочищі сьому». Для них Він також буде святинею спокою, як Святе Святих, що було безмовною оселею Вічного. Вони будуть спокійні, не боячись лиха.
Сам Бог у Христі Ісусі — святиня милосердя. Ковчег завіту — це Господь Ісус, і Ааронів жезл, посудина з манною, скрижалі закону — усе це в Христі, нашій святині. У Бозі ми знаходимо святилище святості й спілкування. Чого ще нам треба? Господи, сповни цю обітницю і будь для нас завжди наче малою святинею!
16 березня
ДЛЯ ІНШИХ — «ВЗІРЕЦЬ»
«Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чинїть, то Бог миру буде з вами» Филипян 4:9
Добре, коли людину можна з користю наслідувати аж до дрібниць, як можна було наслідувати Павла. О, коли б мати благодать наслідувати його сьогодні й кожного дня!
Якщо ми з Божої благодаті втілюватимемо в життя Павлове вчення, то можемо претендувати на обітницю, яка тепер відкрита перед нами; і яка ж це обітниця! Бог, Який любить мир, творить мир і дихає миром, буде з нами. «Мир вам» — солодке благословення; але щоб Сам Бог миру був з нами — це набагато більше. Так ми маємо і джерело, і потоки, і сонце, і його проміння. Якщо Бог миру з нами, ми втішатимемося миром Божим, що вищий за всякий розум, навіть якби зовнішні обставини загрожували його порушити. Якщо люди сваряться, ми неодмінно будемо миротворцями, якщо з нами Творець миру.
Справжній мир знаходять на дорозі істини. Якщо ми відступимо від віри чи зійдемо зі стежки праведності під приводом сприяння миру, то тяжко помилимося. Спершу чиста, потім мирна — такий порядок мудрості й дійсності. Тримаймося Павлової лінії, і Бог миру буде з нами, як був з апостолом.
17 березня
БІЙТЕСЯ СТРАХУ
«Не страхайсь перед ними, я бо з тобою, щоб тебе рятувати, сказав Господь» Еремії 1:8
Щоразу, коли входить страх і змушує нас вагатися, нам загрожує падіння в гріх. Слід боятися зарозумілості, але так само й боягузтва. «Май відвагу бути Даниїлом». Нашому великому Вождеві мають служити хоробрі воїни.
Яка ж тут підстава для відваги! Бог з тими, хто з Ним. Бог ніколи не буде далеко, коли настане година боротьби. Вам погрожують? Хто ви такий, щоб боятися людини, яка помре? Ви втратите посаду? Ваш Бог, Якому ви служите, знайде хліб і воду для Своїх слуг. Хіба ви не можете довіритися Йому? На вас виливають глузування? Хіба це зламає вам кості чи серце? Зносьте це заради Христа і навіть радійте з цього.
Бог з правдивими, справедливими, святими, щоб визволяти їх; і Він визволить вас. Згадайте, як Даниїл вийшов із левиного рову, а троє святих юнаків — із печі. Ваше становище не таке безнадійне, як їхнє; але якби й було таким, Господь проведе вас крізь нього і зробить вас більш ніж переможцем. Бійтеся страху. Лякайтеся того, щоб лякатися. Ваш найгірший ворог — у вашому власному серці. Станьте на коліна й благайте про допомогу, а тоді встаньте, кажучи: «Я вповаю й не збоюся».
18 березня
ЗАЛИШАЙТЕСЯ ПРЯМИМИ
«Молитва ж праведних угодна йому» Приповісток 15:8
Це так само добре, як обітниця, бо проголошує теперішній факт, який буде тим самим упродовж усіх віків. Бог має велику втіху в молитвах праведних людей; Він навіть називає їх Своєю втіхою. Наша перша турбота — бути прямими. Не хиляючись ні в цей бік, ні в той, залишайтеся прямими: не викривлені хитрощами, не повалені поступливістю злу, будьте прямими у суворій чесності й щирості. Якщо ми почнемо викручуватися й крутити, нас залишать крутитися самим. Якщо ми спробуємо кривих доріг, то побачимо, що не можемо молитися, а якщо вдаватимемо, що молимося, то побачимо, що наші молитви не допущено до Неба.
Чи діємо ми прямо і так виконуємо об’явлену волю Господа? Тоді молімося багато й молімося з вірою. Якщо наша молитва — Божа втіха, не скупімося для Нього на те, що дає Йому радість. Він не зважає ні на граматику молитви, ні на її метафізику, ні на її риторику; у всьому цьому люди могли б зневажити її. Він, як Батько, тішиться лепетом Своїх немовлят, белькотінням Своїх новонароджених синів і дочок. Хіба ж нам не тішитися молитвою, коли Господь нею тішиться? Знаходьмо справи, з якими йти до престолу. Господь дає нам досить причин для молитви, і ми повинні дякувати Йому, що це так.
19 березня
СТАЄМО ГІДНИМИ СЛАВИ
«Господь дасть ласку і славу» Псальма 84:11
Благодать — це те, чого ми потребуємо саме тепер, і її можна мати дарма. Що може бути більш дармовим, ніж дар? Сьогодні ми отримаємо благодать, що підтримує, зміцнює, освячує, насичує. Він давав щоденну благодать досі, а що до майбутнього, то цієї благодаті й надалі досить. Якщо в нас мало благодаті, то вина, мабуть, у нас самих; бо Господь не обмежений і не забаряється щедро її давати. Ми можемо просити скільки захочемо і ніколи не боятися відмови. Він дає щедро і не докоряє.
Господь може не дати золота, але Він дасть благодать: Він може не дати прибутку, але Він дасть благодать. Він неодмінно пошле нам випробування, але Він дасть благодать відповідно до нього. Нас може бути покликано трудитися й страждати, але разом із покликом прийде вся потрібна благодать.
Яке ж велике «І» стоїть у тексті — «і славу»! Слави ми ще не потребуємо і ще не придатні до неї; але матимемо її в належному порядку. Після того як ми з’їмо хліб благодаті, ми питимемо вино слави. Ми маємо пройти через святе —тобто через благодать, до Святого Святих — тобто до слави. Ці слова «і славу» здатні змусити людину танцювати з радості. Ще трохи — ще трохи, і тоді слава навіки!
20 березня
БОЖЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
«Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні?» Маттея 6:30
Одяг дорогий, і бідні віруючі можуть занепокоїтися, звідки візьметься їхній наступний костюм. Підошви тонкі; як нам дістати нові черевики? Погляньте, як наш дбайливий Господь передбачив цю турботу. Наш небесний Отець одягає польову траву в таку пишноту, з якою не міг зрівнятися Соломон: чи ж не одягне Він Своїх власних дітей? Ми певні, що одягне. Може бути чимало латок і штопання, але одяг ми матимемо.
Один бідний служитель помітив, що його одяг майже протерся і так зносився, що ледве тримався купи; але як слуга Господній він чекав, що його Господар забезпечить його лівреєю. Сталося так, що автор, відвідуючи друга, отримав на певний час кафедру цього доброго чоловіка, і йому спало на думку зробити збірку для нього, — і ось був його костюм. Ми бачили багато інших випадків, коли ті, хто служив Господу, переконувалися, що Він дбає про їхній гардероб. Той, Хто створив людину так, що, згрішивши, вона потребувала одягу, також у милосерді забезпечив її ним; і той одяг, що Господь дав нашим прабатькам, був набагато кращий за той, що вони зробили собі самі.
21 березня
УНИКНІТЬ ПОСКОВЗНУТИСЯ
«Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться» Приповісток 3:23
Тобто, якщо ми йтимемо дорогами мудрості й святості, нас буде на них збережено. Хто подорожує вдень великим шляхом, той перебуває під певним захистом. Для кожної людини є дорога, а саме її власне належне покликання в житті, і якщо ми побожно ходимо нею в страху Божому, Він збереже НАС від лиха. Ми, може, подорожуватимемо не розкішно, але ходитимемо безпечно. Ми, може, не зможемо бігати, як юнаки, але зможемо ходити, як добрі люди.
Наша найбільша небезпека — у нас самих: наша слабка нога, на жаль, така схильна спотикатися. Просімо більше моральної сили, щоб подолати нашу схильність посковзуватися. Дехто спотикається, бо не бачить каменя на дорозі: Божа благодать дає нам змогу побачити гріх і так уникнути його. Посилаймося на цю обітницю і довіряймо Тому, Хто підтримує Своїх вибраних.
На жаль, найбільша наша небезпека — власна безпечність; але й від неї Господь Ісус застеріг нас, кажучи: «Пильнуйте та молїть ся».
О, якби мати благодать пройти цей день без жодного спотикання! Мало того, що ми не впадемо насправді; нашим благанням має бути, щоб наші ноги не послизнулися ані трохи, і щоб ми врешті поклонилися Тому, «що може вас оберегати без спотикання».
22 березня
БЛАГОДАТЬ ДЛЯ СМИРЕННИХ
«смиренним же дає благодать» Якова 4:6
Смиренні серця шукають благодаті, а тому й отримують її. Смиренні серця піддаються солодкому впливові благодаті, і тому вона дається їм щораз щедріше. Смиренні серця лежать у долинах, де течуть потоки благодаті, тож і п’ють із них. Смиренні серця вдячні за благодать і віддають Господеві славу за неї, а тому Його честі личить давати її їм.
Тож прийдіть, дорогий читачу, і займіть скромне місце. Будьте малим у власних очах, щоб Господь міг зробити вас великим. Можливо, вирветься зітхання: «Боюся, що я не смиренний». Може статися, що це мова справжнього смирення. Дехто пишається своїм смиренням, а це один з найгірших різновидів гордості. Ми — убогі, безпорадні, недостойні, гідні пекла створіння, і якщо ми не смиренні, то повинні бути. Упокорімося через свої гріхи проти смирення, і тоді Господь дасть нам скуштувати Своєї ласки. Саме благодать робить нас смиренними, і саме благодать знаходить у цьому смиренні нагоду влити ще більше благодаті. Зійдімо вниз, щоб піднятися. Будьмо вбогі духом, щоб Бог зробив нас багатими. Будьмо смиренні, щоб нас не довелося впокорювати, але щоб Божа благодать нас підняла.
23 березня
НАДІЙНИЙ ПРОВІДНИК
«І поведу сліпих по дорозї, якої зроду не знали» Ісаїї 42:16
Подумайте тільки: безмежно славний Єгова стає Провідником сліпих! Яку безмірну поблажливість це означає! Сліпий нізащо не може сам знайти дороги, якої не знає. Навіть коли він знає дорогу, йому важко нею пройти; а дорога, якої він не знав, для його ніг без поводиря цілком неможлива. Ми ж від природи сліпі щодо дороги спасіння, і все ж Господь веде нас нею, приводить до Себе, а тоді відкриває нам очі. Щодо майбутнього всі ми сліпі й не бачимо ні на годину вперед; але Господь Ісус поведе нас аж до кінця нашої подорожі. Благословенне ім’я Його!
Ми не можемо вгадати, яким шляхом може прийти до нас визволення, але Господь знає, і Він поведе нас, доки ми не уникнемо кожної небезпеки. Щасливі ж ті, хто вкладає свою руку в руку великого Провідника і повністю довіряє Йому свою дорогу й самих себе. Він проведе їх усю дорогу; і коли приведе їх додому, у славу, і відкриє їм очі, щоб вони побачили дорогу, якою Він їх вів, — яку пісню вдячності заспівають вони своєму великому Добродієві! Господи, веди сьогодні Свою бідну сліпу дитину, бо я не знаю своєї дороги!
24 березня
УТВЕРДЖЕНІ Й ЗБЕРЕЖЕНІ
«Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого» 2 Солунян 3:3
Люди часто так само позбавлені розуму, як і віри. Досі серед нас є «безпутні і лукаві люде». Немає сенсу сперечатися з ними чи намагатися жити з ними в мирі: вони фальшиві серцем і підступні в мові. Ну то що ж із того? Чи будемо через них тривожитися? Ні; звернімося до Господа, бо Він вірний. Жодна обітниця з Його Слова ніколи не буде порушена. Він ані нерозсудливий у Своїх вимогах до нас, ані невірний нашим правам на Нього. Ми маємо вірного Бога. Хай це буде нашою радістю.
Він утвердить нас так, що лихі люди не спричинять нашого падіння, і збереже нас так, що жодне з лих, які нині нападають на нас, не завдасть нам справжньої шкоди. Яке благословення для нас, що нам не треба боротися з людьми, а можна сховатися в Господі Ісусі, Який найщиріше нам співчуває. Є одне правдиве серце, один вірний розум, одна незмінна Любов; там і знайдімо спочинок. Господь здійснить задум Своєї благодаті щодо нас, Своїх слуг, і нам не треба допускати, щоб на наш дух упала бодай тінь страху. Усе, що можуть зробити люди чи біси, не позбавить нас Божого захисту й забезпечення. Сьогодні благаймо Господа, щоб Він утвердив і зберіг нас.
25 березня
ОСВІЖНИЙ СОН
«Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде» Приповісток 3:24
Чи не доведеться читачеві на якийсь час злягти через хворобу? Хай він іде нагору без тривоги, маючи на серці цю обітницю: «Коли лягати меш — не будеш боятись».
Коли ввечері лягаємо спати, хай це слово розгладить нашу подушку. Уві сні ми не можемо себе вберегти, але Господь стерегтиме нас усю ніч. Ті, хто лягає під Господнім захистом, у такій самій безпеці, як королі й королеви у своїх палацах, і навіть у набагато більшій, ніж вони. Якщо, лягаючи, ми складемо з себе всі турботи й амбіції, то наше ліжко дасть нам таке відпочинення, якого неспокійні й жадібні ніколи не знаходять у своєму. Лихі сни буде прогнано, а якщо вони й прийдуть, ми зітремо їхнє враження, знаючи, що це лише сни.
Якщо так спатимемо, нам буде добре. Як солодко спав Петро, коли навіть світло ангела не розбудило його, і треба було добре штовхнути його в бік, щоб він прокинувся. А його ж засудили на смерть наступного дня. Так спали мученики перед своїм спаленням. «Дає він і сон тим, кого любить».
Щоб мати солодкий сон, треба мати солодке життя, лагідну вдачу, солодкі роздуми й солодку любов.
26 березня
ТУРБОТА ПРО БІДНИХ
«Піддержить його Господь на смертному ложі» Псальма 41:3
Пам’ятайте, що це обітниця людині, яка дбає про бідного. Чи ви один із таких? Тоді прийміть цей текст до серця.
Подивіться, як у годину хвороби Бог бідних благословить людину, що дбає про бідних! Вічні рамена підтримуватимуть її душу, як дружні руки й пухові подушки підтримують тіло хворого. Який ніжний і співчутливий цей образ; як близько він підводить нашого Бога до наших немочей і недуг! Хто чув таке про давнього поганського Юпітера чи про богів Індії або Китаю? Це мова, властива лише Богові Ізраїля; це Він зволяє ставати доглядачем і доглядальником добрих людей. Якщо однією рукою Він б’є, то другою підтримує. О, яке благословенне те знемагання, коли людина падає на Господні груди й Він її несе! Благодать — найкращий з укріплювальних засобів; Божа любов — найбезпечніший стимул для знесиленого хворого; вона робить душу сильною, як велетень, навіть коли кістки вже проступають крізь шкіру. Немає лікаря, як Господь, немає ліків, як Його обітниця, немає вина, як Його любов.
Якщо читач не виконав свого обов’язку щодо бідних, хай побачить, що він утрачає, і негайно стане їхнім другом і помічником.
27 березня
НАБЛИЖЕННЯ ДО БОГА
«Приближуйтесь до Бога, то й приближить ся до вас» Якова 4:8
Що ближче ми підходимо до Бога, то ласкавіше Він являє нам Себе. Коли блудний син іде до батька, батько біжить йому назустріч. Коли блукаючий голуб повертається до ковчега, Ной простягає руку, щоб узяти його до себе. Коли ніжна дружина шукає товариства свого чоловіка, він прилітає до неї на крилах любові. Тож ходімо, дорогий друже, наблизьмося до Бога, Який так ласкаво нас чекає, ба навіть виходить нам назустріч.
Чи помітили ви колись те місце в Ісаїї 58:9? Там Господь ніби віддає Себе в розпорядження Свого народу, кажучи йому: «Ось я!» Наче каже: «Що ви маєте Мені сказати? Що Я можу для вас зробити? Я чекаю, щоб вас благословити». Як можемо ми вагатися наблизитися? Бог поруч, щоб прощати, благословляти, утішати, допомагати, оживляти, визволяти. Хай головним для нас буде — наблизитися до Бога. Коли це зроблено, зроблено все. Якщо ми наближаємося до інших, вони незабаром можуть утомитися від нас і покинути нас; але якщо шукаємо лише Господа, Його думка не зміниться, і Він і далі підходитиме до нас усе ближче й ближче в щораз повнішому й радіснішому спілкуванні.
28 березня
ІДІТЬ ПОПЕРЕДУ
«І вчинить Господь тебе головою, не хвостом» 5 Мойсея 28:13
Якщо ми будемо слухатися Господа, Він змусить наших супротивників побачити, що на нас спочиває Його благословення. Хоч це обітниця закону, вона чинна й для Божого народу; бо Ісус усунув прокляття, але утвердив благословення.
Святим належить іти попереду серед людей святим впливом: вони не повинні бути хвостом, який інші тягнуть туди й сюди. Ми не повинні коритися духові доби, а маємо змушувати добу віддавати шану Христові. Якщо Господь з нами, ми не випрошуватимемо терпимості до віри, а намагатимемося посадити її на трон суспільства. Хіба Господь Ісус не зробив Свій народ священиками? Отже, вони мають навчати, а не вчитися у філософій невіруючих. Хіба ми в Христі не стали царями, щоб царювати на землі? Як же тоді можемо бути слугами звичаю, рабами людської думки?
Чи зайняли ви, дорогий друже, своє справжнє місце заради Ісуса? Надто багато хто мовчить через несміливість, якщо не через боягузтво. Чи можна допустити, щоб ім’я Господа Ісуса тримали на задньому плані? Чи має наша віра волочитися, мов хвіст? Чи не повинна вона радше йти попереду й бути панівною силою для нас самих та інших?
29 березня
НЕЗЛАМНА ВІРА
«бо я з тобою, і нїхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподїяти» Дїяння 18:10
Поки Господь мав для Павла роботу в Коринті, лють натовпу була стримана. Юдеї противилися й хулили, але не могли зупинити ні проповіді Євангелії, ні навернення слухачів. Бог має владу над найзапеклішими умами. Він робить так, що людський гнів, коли вибухає, прославляє Його, але ще більше являє Свою доброту, коли стримує його; і Він може його стримати. «Величчю руки твоєї в камінь обертає! Докіль, Господе, перейдуть вірні щирі люде».
Тож не бійтеся людей, коли знаєте, що виконуєте свій обов’язок. Ідіть просто вперед, як учинив би Ісус, і ті, хто противиться, будуть, як приломлена тростина і як льон, що куриться. Не раз люди мали причину боятися саме тому, що самі злякалися; але незламна віра в Бога змітає страх, як павутиння на шляху велетня. Ніхто не може нам зашкодити, якщо Господь не дозволить. Той, Хто одним словом змушує тікати самого диявола, напевно може впоратися з дияволовими поплічниками. Можливо, вони вже більше бояться вас, ніж ви їх. Тож ідіть уперед, і там, де сподівалися зустріти ворогів, знайдете друзів.
30 березня
МОЛИТВА, ПОДЯКА, ХВАЛА
«Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом. І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї» Филипян 4:6,7
Жодної журби, а лише молитва. Жодної тривоги, а багато радісного спілкування з Богом. Несіть свої бажання до Господа вашого життя, Опікуна вашої душі. Ідіть до Нього з двома частками молитви й однією часткою запашної хвали. Моліться не з сумнівом, а з подякою. Вважайте, що ваші прохання вже виконано, і тому дякуйте Богові за Його благодать. Він дає вам благодать — дякуйте Йому. Нічого не приховуйте. Не дозволяйте жодній потребі ятритися у ваших грудях; «нехай обявляють ся прошення ваші». Не біжіть до людей по допомогу. Ідіть лише до свого Бога, Отця Ісуса, Який любить вас у Ньому.
Це принесе вам Божий власний мир. Ви не зможете збагнути миру, яким тішитиметеся. Він огорне вас своїми безмежними обіймами. Серце й розум у Христі Ісусі зануряться в море спочинку. Хай прийде життя чи смерть, убогість, біль, наклеп — ви перебуватимете в Ісусі, понад кожним поривчастим вітром і кожною темною хмарою. Хіба ви не послухаєтеся цієї дорогої заповіді?
Так, Господи, я вірю Тобі; але, благаю Тебе, «поможи моєму недовірству».
31 березня
ПРИСУТНІСТЬ ДУХУ
«Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде; Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався» Приповісток 3: 25,26
Коли Бог виходить із судами, Він не хоче, щоб Його народ лякався. Адже Він вийшов не для того, щоб шкодити праведним, а щоб їх захищати.
Він хоче, щоб вони виявляли мужність. Ми, що втішаємося присутністю Бога, повинні виявляти присутність духу. Оскільки Сам Господь може прийти раптово, нас не повинно дивувати ніщо раптове. Спокій серед навали й гуркоту несподіваних лих — дорогоцінний дар Божої любові.
Господь хоче, щоб Його вибрані виявляли розсудливість і бачили, що загибель нечестивих — не справжнє лихо для всесвіту. Лише гріх є злом; кара, що йде за ним, — наче сіль, яка береже суспільство від гниття. Нас має набагато більше жахати гріх, що заслуговує на пекло, ніж пекло, що випливає з гріха.
Так само Господній народ повинен виявляти великий спокій духу. Сатана та його зміїне насіння сповнені всякої можливої хитрості; але ті, хто ходить з Богом, не потраплять у їхні підступні сильця. Іди далі, віруючий в Ісуса, і нехай Господь буде твоєю надією.