Усе з благодаті
До чого ми прямуємо?

Розділ 2 · 2 хв читання · 3 хв слухання

До чого ми прямуємо?

Я ЧУВ ОДНУ ІСТОРІЮ; здається, вона прийшла з Півночі. Один служитель зайшов до бідної жінки, маючи намір допомогти їй, бо знав, що вона дуже бідна. З грошима в руці він постукав у двері, але вона не відповіла. Він вирішив, що її немає вдома, і пішов собі. Трохи згодом він зустрів її в церкві й сказав, що пам’ятав про її нужду: «Я заходив до вас додому, кілька разів стукав і, мабуть, не застав вас, бо ніхто не відповів». «А о котрій годині ви заходили, пане?» «Десь опівдні». «Ох, Боже мій, — сказала вона, — я чула вас, пане, і мені так прикро, що я не відповіла; але я подумала, що то прийшли по плату за житло». Багато бідних жінок знають, що це означало. Тож я хочу, щоб мене почули, і тому мушу сказати, що я прийшов не по плату за житло; власне, ця книжка зовсім не має на меті чогось від вас вимагати, а лише сказати вам, що спасіння — цілком із благодаті, а це означає: вільно, даром, задарма.

Часто, коли ми прагнемо привернути увагу, наш слухач думає: «Ага! Зараз мені розкажуть про мій обов’язок. Це прийшли по те, що належить Богові, а мені, певно, нічим заплатити. Мене не буде вдома». Ні, ця книжка приходить не для того, щоб чогось від вас вимагати, а щоб дещо вам принести. Ми говоритимемо не про закон, і обов’язок, і покарання, а про любов, і доброту, і прощення, і милосердя, і вічне життя. Тож не поводьтеся так, ніби вас немає вдома: не будьте глухими і не будьте байдужими серцем. Я нічого не прошу від вас ні в ім’я Бога, ні в ім’я людини. Я не маю наміру нічого від вас вимагати; але я приходжу в Божім імені, щоб принести вам дармовий дар, прийняти який буде вам на радість і нині, і навіки. Відчиніть двері, і нехай мої благання ввійдуть. «А тодї прийдїть — і розсудимось». Сам Господь запрошує вас на розмову про ваше негайне й нескінченне щастя, і Він не зробив би цього, якби не бажав вам добра. Не відкидайте Господа Ісуса, Який стукає у ваші двері; бо Він стукає рукою, яку було прибито до дерева за таких, як ви. Оскільки Його єдина мета — ваше добро, прихиліть вухо й прийдіть до Нього. Слухайте уважно, і нехай добре слово западе вам у душу. Можливо, настала та година, коли ви вступите в нове життя, яке є початком неба. Віра приходить через слухання, а читання — це свого роду слухання: віра може прийти до вас, поки ви читаєте цю книжку. А чому б і ні? О благословенний Духу всякої благодаті, зроби так!

Розділ 2 завершено

До чого ми прямуємо?

Сторінка 1 / 1 · 2 хв до кінця розділу
Назад Далі