Розділ 1 · 2 хв читання · 2 хв слухання
Передмова до англійського протестантського видання
Мабуть, варто дещо пояснити, чому протестант пропонує протестантським читачам твори послідовної римо-католицької авторки. Виправдання тут одне: описані в них учення й досвід за своєю суттю протестантські; і не лише не здобули схвалення Римо-католицької церкви, а й саму авторку переслідували за те, що вона їх сповідувала й поширювала.
Щодо досвіду мадам Ґюйон слід пам’ятати: хоча на ті славні вершини спілкування з Богом, яких вона досягла, може зійти й найслабший із Божих вибранців, зовсім не обов’язково, щоб вони йшли до них тим самим, на позір важким і довгим шляхом, яким вели її.
Особливо «Духовні потоки» треба сприймати радше як розповідь про особистий досвід авторки, ніж як план, якого Бог незмінно чи бодай зазвичай дотримується, приводячи душу до єднання з Собою. Правда, що для того, аби ми «правдою жили», ми мусимо бути «мертві вже гріху»; і що самому «я» треба бути розіп’ятим, перш ніж життя Христове може виявитися в нас. Лише тоді, коли ми можемо сказати: «Я розпятий з Христом», ми здатні додати: «Живу ж уже не я, а живе Христос у менї». Але з цього не випливає, що ця внутрішня смерть завжди мусить бути такою затяжною, як у випадку мадам Ґюйон. Вона сама каже нам, що причина була в тому, що вона не цілком скорилася Божій волі й не хотіла позбутися Божих дарів, щоб натомість володіти самим Дарувальником. Такий опір Божій волі тягне за собою страждання з боку створіння і кару з боку Бога, щоб Він підкорив Собі те, що Йому не віддають добровільно.
Про радість повного віддання себе Богові тут говорити немає потреби: тисячі Божих дітей самі пізнають її блаженство і, радіючи «радістю невимовною», переконуються, що представити себе Богові як «жертву живу», щоб «нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес», — зовсім не тягар.
Проста довіра живому, особистому Спасителеві; відкидання з Його благодаті всього, що, як ми знаємо, суперечить Його волі; і цілковите віддання себе Йому, щоб Його задуми здійснювалися в нас і через нас, — ось простий ключ до прихованого святилища спілкування.
Короткий спосіб молитви
«Ходи передо мною і бувай щирий і праведен».—1 Мойсея 17:1.