Наслідування Христа
Іспит сумління і постанова виправитися

Розділ 104 · 2 хв читання · 3 хв слухання

Іспит сумління і постанова виправитися

Голос Христа

НАСАМПЕРЕД Божий священник повинен приступати до звершення й прийняття цього Таїнства з найглибшим смиренням серця й благальним благоговінням, з повною вірою і з побожним наміром віддати честь Богові.

Тож ретельно досліди своє сумління. Очисти й обмий його, наскільки можеш, щирим розкаянням і смиренною сповіддю, щоб не мати на собі жодного тягаря, не знати жодних докорів сумління і так вільно приступити. Нехай тебе засмучує пам’ять про всі твої гріхи, а особливо оплакуй і побивайся над своїми щоденними провинами. Потім, якщо дозволяє час, визнай Богові в потаємній глибині свого серця всі нещастя, що їх спричинили твої пристрасті.

Оплакуй і сумуй, що ти й досі такий світський, такий тілесний, такий пристрасний і неумертвлений, такий сповнений блудливої пожадливості, такий недбалий у стереженні зовнішніх чуттів, так часто захоплений багатьма марними мріями, такий схильний до зовнішнього і такий неуважний до того, що всередині, такий скорий до сміху й розваг і такий неохочий до смутку й сліз, такий схильний до вигоди й тілесних насолод і такий холодний до суворості й ревності, такий цікавий чути нове й бачити прекрасне і такий повільний прийняти приниження й упослідження, такий жадібний до достатку, такий скупий у даванні і такий чіпкий у збереженні, такий необачний у мові, такий неохочий до мовчання, такий нестриманий у вдачі, такий безладний у діях, такий ненажерливий за столом, такий глухий до Божого Слова, такий скорий до відпочинку і такий повільний до праці, такий бадьорий до порожніх розмов, такий сонний на святих нічних чуваннях і такий нетерплячий, щоб вони скінчилися, такий розсіяний у своїй увазі, такий недбалий у відмовлянні часослова, такий байдужий, коли служиш Службу Божу, такий бездушний, коли причащаєшся, такий швидкий до розсіяності, так рідко цілком зібраний, такий скорий до гніву, такий схильний ображатися на інших, такий скорий судити, такий суворий в осуді, такий радий у щасті й такий немічний у нещасті, так часто ухвалюєш добрі постанови і так мало з них утілюєш у дію.

Коли визнаєш і оплачеш ці та інші вади зі смутком і великим жалем за свою неміч, твердо постанови день у день виправляти своє життя й поступати в добрі. Тоді з повною покорою і всією своєю волею принеси себе на вівтарі свого серця як вічну жертву на честь Мого імені, з вірою довіряючи Моїй опіці і тіло, і душу, щоб так ти міг бути визнаний гідним приступити й принести Богові жертву і з користю прийняти Таїнство Мого Тіла. Бо немає гіднішої жертви і більшого відшкодування, щоб змити гріх, ніж чисто й цілковито віддати себе Богові разом із жертвою Тіла Христового у Службі Божій і в Причасті.

Якщо людина робить те, що може, і щиро кається, то хоч би як часто приходила до Мене по благодать і прощення, — «Так певно, як я живу, говорить Господь Бог, не бажаю я смертї грішникової, а того, щоб він звернув із свого шляху та й зостався живим»; Я вже не згадуватиму її гріхів, а все буде їй прощено.

Ви завершили: Іспит сумління і постанова виправитися

Назад Далі