Розділ 9 · 2 хв читання · 3 хв слухання
Аврам вирушає в дорогу
«І рече Господь Аврамові: Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу.» — 1 Мойсея 12:1
Через багато років після Вавилонської вежі жив чоловік на ім’я Аврам. Він жив у місті Харан зі своєю дружиною Сарай і своїм небожем Лотом.
Одного дня Бог заговорив до Аврама. «Покинь свою країну, і своїх родичів, і дім свого батька, — сказав Бог, — і йди до землі, яку Я тобі покажу».
Бог не сказав Аврамові, де та земля. Не дав йому мапи. Він просто сказав: «Іди, і Я тобі покажу».
А потім Бог дав Аврамові чудові обіцянки. «Я зроблю тебе великим народом, — сказав Бог. — Я поблагословлю тебе, і звеличу твоє ім’я, і ти будеш благословенням. Через тебе будуть благословенні всі родини землі».
Це була дивовижна обіцянка. Аврам і Сарай зовсім не мали дітей. Як вони могли стати великим народом? І як цілий світ міг бути благословенний через одного чоловіка та його дружину?
Але Аврам довіряв Богові. Він не сперечався і не чекав, щоб дізнатися більше. Біблія каже: «І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь» (1 Мойсея 12:4). Йому було сімдесят п’ять років!
Тож Аврам спакував усе, що мав. Були там намети й горщики, вівці й кози, корови й віслюки, і всі люди, що працювали в нього. Пішла Сарай, пішов і Лот. І вони вирушили — довгою вервечкою людей і тварин, крокуючи на південь курною землею.
День за днем вони мандрували, аж поки нарешті не прийшли в землю, що звалася Ханаан. Там, у місці, що звалося Сихем, біля великого дерева, Бог знову з’явився Аврамові.
«Я дам цю землю твоїм дітям», — сказав Бог.
В Аврама досі не було дітей. Але він повірив Богові. Тож просто там він збудував жертовник із каміння і вклонився Богові, Який привів його аж туди.
Потім Аврам рушив далі тією землею, живучи в наметах. Куди б він не йшов, він будував жертовник, молився Богові й поклонявся Йому. В Аврама не було ні власного дому, ні міста. Але він мав щось краще. Він мав Божі обіцянки, і з ним був Сам Бог.
Біблія каже, що Аврам послухався Бога і «вийшов, не знаючи, куди йде» (Євреїв 11:8). Ось що означає довіряти Богові. Ми не завжди знаємо, що станеться далі, але ми знаємо Бога, і цього досить.
Дивимося вперед, на Ісуса: Бог пообіцяв, що через Аврама будуть благословенні всі родини землі. Біблія каже нам, що ця обіцянка збулася в Ісусі — далекому-предалекому Аврамовому нащадкові, Який прийшов благословити людей із кожного народу на світі (Галат 3:8, 16).
Прочитай у своїй Біблії: 1 Мойсея 12:1–9
Дорогий Боже, дякую Тобі, що я можу довіряти Тобі, навіть коли не знаю, що станеться далі. Допоможи мені йти за Тобою, куди б Ти мене не вів. Амінь.
Поговоріть разом
Спершу поставте запитання, а потім торкніться одного, щоб побачити примітку для дорослих.
Що Бог звелів Аврамові зробити?
Покинути свою країну й родину і йти до землі, яку Бог йому покаже, не кажучи, де вона.
Що Бог пообіцяв Аврамові?
Зробити його великим народом, поблагословити його і звеличити його ім’я, а через нього поблагословити всі родини землі.
Аврамові довелося довіряти Богові, не знаючи, що станеться. Чи чекає на тебе щось нове або страшне, де ти можеш довіритися Богові?
Може, нова школа, переїзд чи важкий день. Помоліться про це разом і згадайте, що Бог іде з тобою, так само як Він ішов з Аврамом.