Розділ 18 · 2 хв читання · 3 хв слухання
Барвисте вбрання Йосипа
«Яков же любив Йосифа над усї сини свої; ... справив йому одїж квіччасту, рукавчату.» — 1 Мойсея 37:3
Яків, якого тепер звали Ізраїлем, мав дванадцятьох синів. Але його улюбленцем був Йосип. Йосип був сином Рахилі — дружини, яку Яків любив найбільше, — і народився, коли Яків був уже старий. Яків зробив Йосипові особливе вбрання — гарне й різнобарвне.
Коли Йосипові було сімнадцять, він пас овець разом зі старшими братами. Але брати ненавиділи його. Вони бачили, що батько любить Йосипа більше за будь-кого з них, і навіть доброго слова не могли йому сказати.
Потім Йосипові наснився сон, і він розповів про нього братам. «Послухайте, що мені наснилося, — сказав він. — Ми в’язали в полі снопи пшениці. Раптом мій сніп підвівся і став прямо, а всі ваші снопи обступили його й поклонилися моєму!»
«То ти думаєш, що будеш царем над нами?» — сказали брати. І зненавиділи його ще більше.
Потім Йосипові наснився ще один сон. «Цього разу, — сказав він, — сонце, і місяць, і одинадцять зірок кланялися мені». Навіть батько насварив його за цей сон.
Одного дня брати пасли овець далеко від дому. Яків послав Йосипа дізнатися, як у них справи. Йосип ішов довго й нарешті побачив їх удалині.
Брати теж побачили, як він іде у своєму барвистому вбранні. «Ось іде той сновидець! — казали вони одне одному. — Ану, уб’ємо його й кинемо в яму. Скажемо, що його з’їв дикий звір. Тоді й побачимо, що буде з його снами!»
Але Рувим, найстарший брат, сказав: «Не вбивайте його. Просто киньте його в цю порожню яму». Рувим потай задумав повернутися згодом і врятувати Йосипа.
Тож коли Йосип підійшов, вони схопили його і зірвали з нього його гарне вбрання. Вони кинули його в глибоку суху яму. А тоді сіли обідати.
Поки вони їли, то побачили довгу вервечку верблюдів. Це були купці, що везли пахощі до Єгипту.
Юда, інший брат, придумав щось. «Що ми матимемо, якщо вб’ємо нашого брата? — сказав він. — Краще продаймо його цим купцям». Тож вони витягли Йосипа з ями й продали його за двадцять срібняків. І купці повели Йосипа до Єгипту.
Тоді брати зарізали козла й умочили Йосипове вбрання в його кров. Вони принесли його додому батькові. «Ми знайшли ось це, — сказали вони. — Чи не Йосипове це вбрання?»
Яків одразу впізнав його. «Дикий звір з’їв його!» — закричав він. Він роздер свій одяг і плакав, і ніхто не міг його втішити.
Здавалося, що все пішло шкереберть. Йосипа не стало — він став рабом у далекій країні. Але Бог не забув Йосипа. І Бог не забув Йосипових снів.
Прочитай у своїй Біблії: 1 Мойсея 37
Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені не заздрити, коли хтось інший отримує те, чого хочу я. А коли щось іде не так, допоможи мені пам’ятати, що Ти мене не забув. Амінь.
Поговоріть разом
Спершу поставте запитання, а потім торкніться одного, щоб побачити примітку для дорослих.
Чому брати ненавиділи Йосипа?
Бо батько любив Йосипа більше за них і дав йому особливе вбрання, а ще через Йосипові сни про те, що вони йому кланяються.
Що брати зробили з Йосипом і що сказали батькові?
Вони кинули його в яму, а потім продали купцям, що йшли до Єгипту. Вони вмочили його вбрання в козлячу кров, щоб батько подумав, ніби Йосипа вбив дикий звір.
Заздрощі довели братів до жахливого вчинку. Що могло б це зупинити?
Якби вони чесно сказали про свої почуття, або послухали Рувима, або попросили в Бога допомоги, усе могло б бути інакше. Заздрощі ростуть, коли ми їх підживлюємо, як було з Каїном, тож краще впоратися з ними якомога раніше.