Розділ 5 · 1 хв читання · 2 хв слухання
Сіяч
«Вийшов сїяч сїяти насїннє своє» — з Луки 8
Жив собі колись хлібороб, і пішов він сіяти зерно. Він сягнув рукою в торбу, набрав повну жменю й розкидав зерно по своєму полю. Ходімо слідом за зернятками й подивимося, куди вони впали!
Деякі зернятка впали на твердий шлях, де всі ходили. Шлях був такий твердий, що зернятка не могли в нього заглибитися. Тож прилетіли пташки й — дзьоб-дзьоб — усі їх поклювали.
Деякі зернятка впали на кам’янисту землю, де ґрунт був тоненький. Ці зернятка швидко проросли! Але їхнє коріння не могло піти глибоко. Тож коли припекло гаряче сонце, маленькі рослинки засохли й загинули.
Деякі зернятка впали туди, де росли терен і бур’яни. Зернятка почали рости — але бур’яни росли швидше й вище та заглушили їх, аж поки маленьким рослинкам не стало ні місця, ні сонечка.
А деякі зернятка впали на добру, м’яку землю. Ці зернятка пустили коріння глибоко вниз і виросли високо вгору, і дали багато-багато нового зерна. Ото врожай!
Ісус розповів цю історію, а потім пояснив нам, що вона означає. Зерно — це Боже слово. А різна земля — це наче різні серця.
Чи твоє серце схоже на твердий шлях, бо надто зайняте, щоб слухати? На кам’янисту землю, що на хвилинку радіє, а потім забуває? На землю з бур’янами, де забагато всього іншого? Чи воно схоже на добру землю, готову слухати й рости?
Ось радісний секрет: навіть тверду землю можна скопати й зробити м’якою та доброю. Якщо ти попросиш, Бог приготує твоє серце, щоб Його слово могло вирости в тобі великим і сильним.
Дорогий Боже, будь ласка, зроби моє серце схожим на добру землю, готову слухати Тебе й рости. Амінь.
Поговоріть разом
Спершу поставте запитання, а потім торкніться одного, щоб побачити примітку для дорослих.
Що сталося із зернятками, які впали на твердий шлях?
Шлях був такий твердий, що вони не могли в нього заглибитися, тож прилетіли пташки й усі їх поклювали.
Що сталося із зернятками, які впали на добру, м’яку землю?
Вони пустили коріння глибоко вниз, виросли високо вгору й дали багато-багато нового зерна — великий урожай.
На яку землю ти хотів би, щоб було схоже твоє серце, і як воно може приготуватися?
Головна думка розділу: зерно — це Боже слово, і навіть тверду землю можна зробити м’якою. Якщо ми попросимо, Бог приготує наші серця, щоб Його слово могло рости.