День 18 — Лазаре, вийди!

«Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме. І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?»

— Йоана 11:25–26

Лазар і його сестри, Марія та Марта, були одними з найближчих Ісусових друзів. Коли Лазар тяжко захворів, сестри передали Ісусові: «Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.» Вони були певні, що Ісус поспішить його зцілити.

Але Ісус почекав ще два дні, перш ніж вирушити. Поки Він дійшов, Лазар уже помер. Він лежав у гробниці вже чотири дні.

Марта побігла назустріч Ісусові й сказала: «Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.» Чи бувало тобі так само? Боже, де Ти був? Чому Ти цього не зупинив?

Ісус відповів одними з найдивовижніших слів, які Він будь-коли казав: «Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.»

Потім до Ісуса прийшла Марія. Він побачив, як вона плаче, і як плачуть друзі, що прийшли з нею. І Біблія каже: «І заплакав Ісус» (Йоана 11:35). Це один із найкоротших віршів у Біблії, але й один із найважливіших. Ісус знав, що зараз поверне Лазаря до життя, — і все одно плакав. Він сумував разом зі Своїми друзями. Йому був не байдужий їхній біль.

Тоді Ісус звелів відкотити камінь від гробниці. Марта боялася, що після чотирьох днів там страшенно смердітиме! Але Ісус помолився, а тоді гукнув гучним голосом: «Лазаре, вийди!»

І Лазар вийшов. Чоловік, який був мертвий, вийшов із гробниці, ще обмотаний похоронним полотном!

Ця історія показує, що Ісус сильніший за саму смерть. Смерть — єдиний ворог, якого не може перемогти ніхто, але Ісус переміг її. І Він обіцяє, що кожен, хто вірить у Нього, житиме вічно, хоч його тіло й помре. Для тих, хто довіряє Ісусові, смерть — не кінець. Це ніби заснути, а прокинутися вже з Ним.

А ще вона показує, що коли нам сумно, Ісус не просто каже нам не сумувати. Він плаче разом із нами.

Подумай: Ісус запитав Марту: «Чи віруєш сьому?» Що б ти Йому відповів?

Спробуй: Якщо ти знаєш когось, хто сумує, бо помер хтось дорогий йому, помолися сьогодні за цю людину. Можеш також написати їй теплу записку.

Дорогий Ісусе, Ти — воскресіння і життя. Дякую Тобі, що Ти сильніший за смерть. Дякую, що Тобі не байдуже, коли мені сумно, і що Ти плачеш разом зі мною. Я вірю Тобі й довіряю, що Ти даси мені життя, яке ніколи не закінчиться. В ім’я Твоє. Амінь.