Розділ 4 · 6 хв читання · 8 хв слухання
Три види віри
Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар; не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся. ЄФЕСЯН 2:8–9
Розчистивши те, чим віра не є, Еванс звертається до того, що про неї справді каже Писання. Коли він вивчає Біблію, розповідає він читачам у книжці «Він тримає моє завтра» і знову в «Бенкеті за столом», то знаходить, що про віру говориться трьома різними способами: спасенна віра, плід віри і дар віри. Цей поділ простий, майже як учительський конспект, і в цьому почасти його користь. Але висновок, який він із нього робить, глибокий, і він проходить крізь усе його подальше вчення.
Спасенна віра
Перший вид віри — це віра, якою ми спасенні. Еванс читає Єфесян 2:8 як учення про те, що навіть цієї віри ми не добуваємо з власних запасів. Ми можемо вирішити вірити і хотіти вірити, але здатність спасенно довіритися Христові походить від Бога. По суті, каже він, у нас немає жодного запасу віри, який лише чекає, щоб його відкрили.
Це віра, спільна для кожного відродженого віруючого. Нею ми виправдані, визнані праведними заради Христа і введені в Божу родину. Тут Еванс любить затримуватися на благодаті. Він охоче ставить поруч благодать і милість, як робило чимало проповідників: благодать щедро дає нам добро, якого ми ніколи не заслужили, а милість звільняє нас від суду, якого ми цілком заслужили. Спасенна віра приймає і те, і те.
Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа. РИМЛЯН 5:1
Але Еванс додає сумне спостереження, виснуване з довгих років пасторства. Багато християн, вважає він, так ніколи й не просуваються далеко за цей початок. Мірило зрілості він знаходить у зверненні апостола Йоана до дітей, юнаків і батьків:
Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, дїти, що ви пізнали Отця. 1 ЙОАНА 2:13
Це не вік, а етапи, наполягає Еванс. Він зустрічав молодих віруючих, які вже були батьками й матерями у вірі, і старших членів церкви, які все ще були дітьми. Дитина знає, що її гріхи прощені, і може називати Бога Отцем; юнак сильний, Слово перебуває в ньому, і він перемагає лукавого; батько пізнав Того, Хто від початку. Спасенна віра — це двері, а не дім.
Плід віри
Другий вид віри — плід Духа. У Кулішевому перекладі перелік у Галатам 5 так само прямо називає віру:
А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпіннє, добрість, милосердє, віра, тихість, вдержливість. На таких нема закону. ГАЛАТ 5:22–23
Еванс ілюструє це історією, яку роками розповідає в книжках і з кафедри і про яку відверто визнає, що вона вигадана. Вони з Енн, сидячи одного літнього вечора у своєму канадському саду, почули стогін, а за ним полегшене зітхання, і, обернувшись, побачили, як яблуня напружується, аж поки на гілці не вискакує яблуко. Тоді й сливи, і вишні почали робити те саме. Звісно, ніхто в цю історію не вірить. Дерева не родять плодів зусиллям. І все ж, каже Еванс, саме так багато віруючих уявляють собі появу плоду Духа: треба дуже старатися.
Дерево родить плід, бо стоїть там, де його посадив Бог, п’є дощ і тягне сік із землі. Плід — природний вияв життя, що всередині.
І буде він як дерево посаджене над водистими потоками, що приносить овочі свої у пору свою, і котрого лист не вяне; і що він творить, все удається йому. ПСАЛЬМА 1:3
Так само і з плодом віри. Він росте повільно, роками, у віруючому, що перебуває в Христі. Він потребує обрізування, терпіння і довіри, але не натуги. Еванс додає характерну практичну пораду: замість того, щоб постійно оглядати свої гілки, шукаючи ознак плоду, краще звернути погляд на Виноградну Лозу.
Він також помічає, що плоди, перелічені Павлом, ніби стають рідшими в міру того, як триває перелік. Більшість новонавернених рано скуштовують любов, радість і мир; віра, лагідність і стриманість трапляються рідко й дозрівають повільно. І слово «плід» стоїть в однині. Це не дев’ять окремих плодів, а один плід, що виявляється по-різному, коли в нас формується одне життя Христа.
Дар віри
Третій вид віри — один із дарів Духа, перелічених в 1 Коринтян 12:
Иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом; 1 КОРИНТЯН 12:9
Еванс розуміє це як особливу, Богом дану впевненість для певної ситуації, даровану на добро всього тіла. Він ілюструє це сценою, яку описує не раз: церковна рада розділилася щодо того, чи брати на роботу молодіжного працівника, якого вона не може собі дозволити. Члени ради моляться й розмовляють, і тоді один, хто прийшов налаштований проти, каже, що, поки він слухав, у ньому щось змінилося: тепер він знає, що в цьому Господь. За кілька хвилин усі одностайні. Ось що для Еванса дар віри: Бог насаджує у Своєму народі на ту мить і для тієї потреби впевненість, що долає обставини.
Він розповідає також про молодого друга з Уельсу, який тяжко заїкався і, всупереч усім порадам, зокрема й Евансовим, наполіг на тому, щоб винайняти залу й розповісти рідному містові, що зробив для нього Христос, — і вперше в житті говорив чисто. Бог дав Своєму немічному слузі віру на ту годину.
Усе від Бога
Виклавши ці три, Еванс робить спостереження, яке керує всім іншим, чого він навчає про віру. Усі три мають своє джерело в Богові, а не у віруючому. Спасенна віра — Його дар; плід віри — те, що Його Дух вирощує в нас; дар віри — вияв Його Духа через нас. Ми нічого не можемо зробити, щоб виробити віру.
Дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого. ЄВРЕЇВ 12:2
Ось чому він із неабияким почуттям благає, щоб ніхто не казав хворому чи стражденному віруючому мати більше віри. Те, у чому така людина потребує зростати, каже він, — це довіра: щоденна готовність покладатися на Бога й коритися Йому. Це нам під силу, бо це просто відповідь дитини Батькові, Який уже діяв.
Дехто з читачів захоче додати, що Новий Заповіт також наказує мати віру і хвалить тих, хто в ній зростає; віра — Божий дар, але й справді наша відповідь, і Писання не протиставляє одне одному. Еванс погодився б. Його турбує корінь. Там, де віру вважають людським досягненням, слідом ідуть гордість і розпач. Там, де її приймають як Божу працю, віруючий упокорюється і стає вільним.
Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже. РИМЛЯН 10:17
Отже, практичний шлях — не силкуватися здобути віру, а ставати там, де Бог її дає: у Його Слові, у молитві, серед Його народу, перебуваючи у Виноградній Лозі.
ДЛЯ РОЗДУМІВ І ДІЇ
1. Користуючись трьома Йоановими етапами — дитина, юнак і батько, — чесно запитайте себе, де ви є у своєму ходінні з Богом. Не падайте духом від відповіді; запитайте, яким може бути наступний крок.
2. Випишіть дев’ять плодів Духа і підкресліть той, якого, здається, найменше у вашому житті. Замість того щоб вирішити старатися дужче, цього тижня просто проводьте час, перебуваючи в Христі в молитві та Слові.
3. Пригадайте випадок, коли вам чи вашій церкві було дано несподівану впевненість, що в чомусь — Бог. Подякуйте Йому за це.
4. Замініть у своєму словнику вислів «майте більше віри» пропозицією помолитися, допомогти чи побути поруч.
5. Прочитайте Римлян 10:17 і виділіть регулярний час, щоб слухати Слово, а не лише читати його.
МОЛИТВА
Отче, я знайшов дорогу до Тебе не власним віруванням. Ти відкрив мені очі й дав віру довіритися Твоєму Синові, і я дякую Тобі.
Визнаю, що я часто намагався виробити плід зусиллям і ставав утомленим та присоромленим. Навчи мене натомість перебувати, пити з ріки Твого Духа і дозволяти Тобі родити в мені плід у свій час.
Коли Твій народ стоїть перед горами, дай нам віру на ту годину, і хай вона приносить славу лише Тобі.
Починателю і Звершителю моєї віри, заверши те, що Ти почав у мені. Амінь.
Запитання для роздумів
Які три види віри Еванс знаходить у Писанні?
Спасенну віру, якою ми виправдані й введені в Божу родину; плід віри, один із виявів плоду Духа в Галатам 5; і дар віри, один із дарів Духа в 1 Коринтян 12, що дається для певної ситуації на добро всього тіла.
Як Еванс читає Йоанове звернення до дітей, юнаків і батьків?
Як етапи зрілості, а не вік. Дитина знає, що її гріхи прощені, і може називати Бога Отцем, юнак сильний, Слово перебуває в ньому, і він перемагає лукавого, а батько пізнав Того, Хто від початку; спасенна віра — це «двері, а не дім».
У чому сенс Евансової історії про яблуню, що стогне, яку він сам визнає вигаданою?
Дерева не родять плодів зусиллям, а проте багато віруючих думають, що плід Духа приходить, коли дуже стараєшся. Дерево родить плід, бо стоїть там, де його посадив Бог, і тягне сік із землі, тож і плід віри росте повільно у віруючому, що перебуває в Христі; ось чому Еванс радить дивитися на Виноградну Лозу, а не постійно оглядати свої гілки.
Як Еванс ілюструє дар віри?
Церковною радою, що розділилася щодо молодіжного працівника, якого не могла собі дозволити: один член, який прийшов налаштований проти, відчув, що щось змінилося, і знав, що в цьому Господь, і за кілька хвилин усі були одностайні. Він також розповідає про молодого друга з Уельсу, який тяжко заїкався, винайняв залу, щоб розповісти своєму містові, що зробив Христос, і вперше в житті говорив чисто.
Який висновок робить Еванс із того, що всі три види віри походять від Бога?
Що ми нічого не можемо зробити, щоб виробити віру, тож ніхто не повинен казати хворому чи стражденному віруючому мати більше віри. Те, у чому така людина потребує зростати, — це довіра, щоденна готовність покладатися на Бога й коритися Йому, а практичний шлях — ставати там, де Бог дає віру: у Його Слові, у молитві, серед Його народу, перебуваючи у Виноградній Лозі.