Розділ 11 · 6 хв читання · 8 хв слухання
Сила згори
А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї. ДЇЯННЯ 1:8
Еванс навернувся у валлійській п’ятидесятницькій церкві, багато років служив пастором у Християнському і місіонерському альянсі й називає себе консервативним харизматом — тим, хто вірить, що дари і дія Святого Духа сьогодні такі самі, якими були завжди, і так само необхідні. Він тепло говорить про переживання Духа в студентські роки, яке вважає запаленням вогню, що відтоді не згасає. Тож повнота Духа стоїть у центрі його вчення — у «Бенкеті за столом», у «Злітай, як орел» і в його проповіді «Бережіть вогонь».
Спершу подих, потім сила
Відправна точка Еванса — різниця між двома сценами в Євангеліях і в Діяннях. Увечері дня воскресіння Ісус прийшов до Своїх наляканих учнів у замкнену кімнату, показав їм Свої руки й бік і дихнув на них.
І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого. ЙОАНА 20:22
Еванс вважає, що тієї миті учні народилися згори. Він указує на форму грецького дієслова, яку розуміє як наказ, що очікує негайного виконання. Але через сім тижнів, на П’ятидесятницю, ті самі учні сповнилися Духом у силі. У проміжку між цими подіями Ісус звелів їм чекати в Єрусалимі.
І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш. ЛУКИ 24:49
Для Еванса це дві окремі дії. Перша — нове народження, через яке Дух хрищає нас у тіло Христове; друга — хрищення Духом, через яке воскреслий Господь наділяє Свій народ силою для свідчення. Щоб позначити різницю, він використовує два грецькі слова, що означають силу: владу стати Божими дітьми в Йоана 1:12 і динамічну силу для свідчення в Дїяння 1:8. Він побоюється, що надто багато віруючих живуть лише першим.
Той самий порядок він знаходить в Ефесі, де Павло зустрів учнів, які увірували, але не чули про Святого Духа, і поклав на них руки.
Рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж сказали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий. ДЇЯННЯ 19:2
Навіть Ісус чекав
Його найразючіший аргумент узято з життя Христа. Ісус був зачатий від Святого Духа і був сповнений Духа від народження. Проте Він не почав Свого прилюдного служіння, доки Дух не зійшов на Нього під час Його хрищення. Тоді в синагозі в Назареті Він прочитав з Ісаїї і проголосив, що Писання сповнилося.
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю. ЛУКИ 4:18
Якщо Ісус потребував помазання Духом, щоб виконати діло, для якого Його послано, запитує Еванс, то наскільки більше потребуємо його ми?
Як прийняти
Еванс не вчить техніки прийняття Духа. Натомість він говорить про прагнення і приготування. Учні чекали, і їхнє чекання не було бездіяльним, а сповненим молитви, поклоніння й очікування. Ісусові слова про те, щоб просити, шукати і стукати, зауважує він, стоять у тривалому часі: просіть і не переставайте.
Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него? ЛУКИ 11:13
Він додає, що той, хто хоче ввійти в Божу присутність, мусить прийти з чистими руками і чистим серцем, і припускає, що нам варто плекати настанови, які позначають сповнене Духом життя, як приготування до того, щоб його прийняти.
Три свідчення
Ці три настанови — серед думок, які Еванс повторює найчастіше в усьому своєму вченні. Коли Павло велить ефесянам сповнюватися Духом, він одразу описує, який вигляд має таке життя.
І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом, бесїдуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві, дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві, корючись один одному в страху Божім. ЄФЕСЯН 5:18–21
Серце, що поклоняється, серце вдячне і серце слуги — ось, каже Еванс, ознаки повноти. Він говорить про це без манівців. Віруючий, який не поклоняється, звично нарікає або відмовляється поступатися іншим, на його думку, не має права твердити, що він сповнений Духа. Він зауважує також, що Павлів наказ сповнюватися стоїть у тривалій формі, тож хоча перше сповнення — суверенний Божий дар, подальше сповнення — це те, за що відповідаємо ми. І він звертає увагу, що великий розділ про любов Павло ставить між двома своїми розділами про духовні дари. Дари без любові — це шум.
Сповнення і помазання
Еванс проводить ще одне розрізнення. Сповнення, каже він, — усередині; помазання — на нас. Сповнення готує нас до служіння; помазання приходить, коли нас відпускають у служіння, до якого покликав нас Бог. Сповнення з часом залежить від нашої відкритості; помазання лишається суверенним Божим вибором. Він визначає помазання як Божу печать на людині чи служінні, завдяки якій воно має вічний вплив на тих, кого торкається. До цього повертається п’ятнадцятий розділ.
Дари — з розпізнаванням
Еванс вірить у дари Духа, зокрема пророцтво, слова знання і зцілення, а також, як завжди вчив Альянс, у те, що зцілення — серед благ хреста; він свідчить, що й сам був зцілений. Але він наполягає, що формули тут немає, і так само твердо виступає проти харизматичних крайнощів: пророцтв окремим людям, за які ніхто не відповідає, маніпуляцій зі сцени, емоцій, які сприймають за присутність Духа. Він хоче не шуму, а Бога.
Нї військом, нї силою вашою, тілько моїм духом, говорить Господь сил небесних. ЗАХАРІЇ 4:6
Зважуючи це вчення
Тут читачеві слід знати, що Еванс стає на один бік у давній розмові між вірними християнами. Багато віруючих, зокрема багато тих, хто прагне сили Духа не менше, ніж він, читають ті самі уривки інакше. Вони розуміють П’ятидесятницю як неповторну мить в історії спасіння, а Ефесян 1:13 — як учення про те, що кожен віруючий запечатаний Духом, щойно увірував. Пізніші сповнення вони вважають оновленими переживаннями вже даного Духа, а не другим етапом, якого мусить шукати кожен християнин. Еванс добре це знає; деякі з його найближчих друзів у Вікторії вийшли з братських громад, які дотримувалися іншого погляду, і він шанував їх. Він також гостріший, ніж були б багато хто, щодо вчителів, які вірять, що чудодійні дари припинилися.
Що можуть узяти від нього всі — це його відмову миритися з безсилою вірою. Хоч би якого погляду на порядок подій хтось дотримувався, Писання наказує кожному віруючому сповнюватися Духом, а ознаки цієї повноти — поклоніння, вдячність і смиренне служіння — можна перевірити в будь-якому житті.
ДЛЯ РОЗДУМІВ І ДІЇ
1. Перевірте своє життя трьома Евансовими свідченнями: чи ви людина, що поклоняється, вдячна людина і слуга? Де розрив найбільший?
2. Повільно прочитайте Дїяння 1 і 2, звертаючи увагу на те, що робили учні, поки чекали.
3. Просіть Отця — просто й наполегливо — про повноту Його Духа, як запрошує Луки 11:13.
4. Якщо ваш погляд на хрищення Духом відрізняється від Евансового, запитайте себе, чи не зробив він вас задоволеними чимось меншим, ніж задумав Бог.
5. Подумайте про одну ділянку служіння, у якій ви покладалися на власні здібності. Попросіть у Бога Його сили для неї.
МОЛИТВА
Господи Ісусе, Ти дихнув на Своїх учнів і дав їм життя, а потім сповнив їх силою згори. Я не хочу жити чимось меншим, ніж Ти задумав.
Сповни мене Своїм Духом. Зроби мене тим, хто поклоняється, зроби мене вдячним за все і зроби мене слугою Твого народу.
Збережи мене від того, щоб шукати шуму замість Твоєї присутності і користуватися Твоїми дарами без Твоєї любові.
Як Тебе помазано благовістити вбогим, так помаж і мене на діло, яке Ти мені дав. Амінь.
Запитання для роздумів
Які дві окремі дії Духа Еванс бачить у Йоана 20:22 і в П’ятидесятниці?
Він вважає, що учні народилися згори, коли Ісус дихнув на них увечері дня воскресіння, а через сім тижнів, на П’ятидесятницю, після того як їм звелено було чекати в Єрусалимі, сповнилися Духом у силі. Перша дія — нове народження в тіло Христове; друга — хрищення Духом, через яке воскреслий Господь наділяє Свій народ силою для свідчення.
Який аргумент на користь потреби в помазанні Духом Еванс виводить із життя Ісуса?
Ісус був зачатий від Духа і сповнений Духа від народження, проте не почав Свого прилюдного служіння, доки Дух не зійшов на Нього під час Його хрищення, а після цього в Назареті проголосив, що Ісаїні слова сповнилися. Якщо Ісус потребував помазання Духом, щоб виконати Своє діло, запитує Еванс, то наскільки більше потребуємо його ми?
Які три свідчення сповнення Духом Еванс бере з Ефесян 5?
Серце, що поклоняється, серце вдячне і серце слуги — з Павлових слів про псалми й духовні пісні, про постійну подяку і про покору одне одному. Він прямо каже, що віруючий, який не поклоняється, звично нарікає або відмовляється поступатися іншим, не має права твердити, що він сповнений Духа.
Як Еванс розрізняє сповнення і помазання?
Сповнення — усередині, воно готує нас до служіння і з часом залежить від нашої відкритості; помазання — на нас, воно приходить, коли нас відпускають у служіння, до якого покликав нас Бог, і лишається суверенним Божим вибором. Він визначає помазання як Божу печать на людині чи служінні, завдяки якій воно має вічний вплив на тих, кого торкається.
Як розділ описує погляд тих, хто читає ці уривки інакше, ніж Еванс?
Багато вірних християн розуміють П’ятидесятницю як неповторну мить в історії спасіння, а Ефесян 1:13 — як учення про те, що кожен віруючий запечатаний Духом, щойно увірував, тож пізніші сповнення — це оновлені переживання вже даного Духа, а не другий етап. Хоч би якого погляду хтось дотримувався, каже розділ, Писання наказує кожному віруючому сповнюватися, а ознаки повноти можна перевірити в будь-якому житті.