Ключові вчення А. Б. Сімпсона
Сам Він

Розділ 3 · 6 хв читання · 8 хв слухання

Сам Він

Бо в Ньому живе вся повня Божества тїлесно. І ви сповнені в Ньому. КОЛОСЯН 2:9–10

Сімпсон написав гімн, який і досі співають у місцях, що вже забули, хто його написав, і назва його — два слова: «Сам Він». Його строфи простежують рух. Вони описують людину, яка колись шукала благословення, а тепер шукає Господа; колись жила почуттями, а тепер спочиває на Слові; колись прагнула дарів, а тепер прагне лише Дарителя; колись завжди просила, а тепер завжди славить. Кожна строфа робить той самий поворот — від чогось, що дає Христос, до Самого Христа. Це автобіографія. І це ключ до всього іншого в цій книжці.

Виснажлива погоня за чимось

Свої ранні роки служіння Сімпсон провів у стані, який багато ревних християн упізнають одразу. Він мав успіх. Він був правовірний. Він працював до фізичного виснаження — і не раз. І він усвідомлював, що чогось бракує, і взявся шукати цього так, як роблять сумлінні люди: прагнучи ще одного переживання. Глибшої посвяти. Повнішого благословення. Сили, яку він бачив в інших і не міг знайти в собі. Біда такої погоні в тому, що за кожним здобутком приходить нова порожнеча. Ви отримуєте благословення, а за кілька тижнів потребуєте наступного. Ваше християнське життя перетворюється на низку вершин, між якими пролягають дедалі довші долини, і ваше духовне здоров’я починає залежати від того, як давно ви востаннє були на конференції. Сімпсона вивело з цього не краще переживання. Його вивело відкриття, що він узагалі просив не того роду речей.

Христос передусім дає не речі

Ця думка, коли її висловити, видається майже надто простою, щоб так дорого коштувати. Христос не роздає передусім благословення, як добродійник роздає дари з комори. Він дає Себе Самого, і кожне благословення міститься в Ньому, а не видається окремо від Нього.

З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм. 1 КОРИНТЯН 1:30

Прочитайте це повільно. Павло не каже, що Христос дає нам премудрість, праведність, освячення і викуплення. Він каже, що Христос «став ся нам» цим. Це не товари, якими Він постачає нас; це те, чим Він є для нас. Мати Його — означає мати їх, а шукати їх окремо від Нього — шукати світла деінде, ніж у сонці.

І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать. ЙОАНА 1:16

На цьому стоїть усе Сімпсонове Чотиригранне Євангеліє. Він проповідував спасіння, освячення, зцілення і друге пришестя не як чотири теми. Він проповідував Христа — нашого Спасителя, Христа — нашого Освятителя, Христа — нашого Цілителя, Христа — нашого Грядущого Царя: чотири стосунки з однією Особою. Заберіть Особу — і залишаться чотири доктрини, а це щось інше і значно бідніше.

Перевірка

Сімпсонове вчення ставить віруючому питання, і воно не з приємних. Припустімо, Бог більше нічого не дасть вам, доки ви живі. Жодної відповіді на молитву, на яку ви зараз чекаєте. Жодного полегшення в обставинах, що вас перемелюють. Жодної подальшої корисності, жодного помітного вам зростання, жодного переживання, про яке можна розповісти. Чи досить вам буде Самого Христа?

Кого маю в небі? І крім тебе нема для мене втїхи на землї. ПСАЛЬМА 73:25

Більшість із нас, чесно поставивши собі це питання, виявляє, що чимала частина того, що ми називаємо любов’ю до Бога, — це любов до того, що Він для нас робить, і що наша відданість підноситься й опадає разом із тим, що Він зробив для нас останнім часом. Це відкриття — не привід для відчаю. Це початок тієї переміни, яку описує Сімпсонів гімн. Він уважно додавав, що це не робить благословення неважливими. Бог дає справжні дари і хоче, щоб ми ними тішилися. Питання — у порядку. Шукайте дару — і можете отримати його й залишитися порожніми; шукайте Дарителя — і дари прийдуть разом із Ним, ви триматимете їх легко, і вони вже не зможуть ні збудувати вас, ні зламати.

А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам. МАТТЕЯ 6:33

Що це означає для неспокійних

Практичне полегшення в цьому вченні чимале, і саме тому Сімпсон так багато значив для виснажених.

Якщо вам потрібне переживання, то його треба здобувати знову і знову, і ви постійно вразливі — до свого темпераменту, здоров’я, обставин, якості минулонедільного зібрання. Якщо вам потрібна Особа, і ця Особа перебуває у вас і пообіцяла ніколи не залишити, то ваше джерело не коливається, навіть коли коливається ваше відчуття його.

Сам бо рече: „Не оставлю тебе, анї покину тебе.“ ЄВРЕЇВ 13:5

Сімпсон навчав віруючих перестати просити більше Святого Духа і почати усвідомлювати, наскільки Святий Дух уже володіє ними. Проблема ніколи не була в джерелі.

Є спосіб перевірити, чи перейшло це з теорії в практику, і на це потрібно приблизно тиждень. Прислухайтеся до власних молитов. Порахуйте, скільки в них прохань до Христа про щось, а скільки — простого прагнення Його Самого. Більшість із нас виявляє, що друга колонка майже порожня, а першу ми називали духовним життям.

Знуреність душі

Є вірш у Псалмах, який описує небезпеку отримати те, чого просиш, і Сімпсон часто до нього повертався.

Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх. ПСАЛЬМА 106:15

Ізраїль у пустелі хотів м’яса. Люди нарікали, доки не отримали його. Бог виконав прохання точно так, як його висловили, і в цьому виконанні було втрачено щось, чого вони й не подумали вберегти. Застереження не в тому, що Бог карає нас за прохання. Воно в тому, що прохання, виконане на наших умовах, може залишити нас худішими, ніж ми були, бо насправді нам потрібна була не річ, а Бог, Який її притримував, а ми були надто зайняті торгом, щоб це помітити. Сімпсон застосовував це безпосередньо до погоні за духовними переживаннями. Віруючий може покласти серце на певне благословення — переживання сили, зцілення, служіння, розв’язання якоїсь давньої біди — і шукати його з неабиякою ревністю, і отримати, і виявити, що він анітрохи не ближчий до Бога, ніж раніше. Є знуреність, яка може співіснувати з відповіддю на молитву. Ліки — не в тому, щоб перестати просити. Вони в тому, щоб прагнути Дарителя більше, ніж дару, щоб відповідь, коли вона прийде, увійшла в життя, яке вже має свій осередок деінде.

І радуйся в Господї, то він дасть тобі бажання серця твого. ПСАЛЬМА 37:4

Цей вірш часто читають як обітницю, що Бог дасть усе, чого ми хочемо, якщо ми достатньо побожні. Сімпсон читав його навпаки, і будова речення на його боці: спершу — радість у Господі, і саме тоді, коли ми радіємо в Господі, наші бажання самі змінюються на те, що Він радо дає.

ДЛЯ РОЗДУМІВ І ДІЇ

1. Поставте собі важке питання прямо: якби Бог не дав вам більше нічого, чи досить вам було б Самого Христа? Скажіть Йому свою чесну відповідь, а не правильну.

2. Перегляньте свої молитви за тиждень. Яка їхня частка шукала дару, а яка — Дарителя?

3. Назвіть одне благословення, за яким ви гналися так, ніби його можна відокремити від Христа. Шукайте Його, і нехай воно прийде як частина Його.

4. Помітьте, чи залежить ваш духовний добробут від того, як давно ви пережили щось сильне. Якщо так, то це саме той шаблон, з якого вирвався Сімпсон.

5. Цього тижня проведіть п’ятнадцять хвилин, не просячи в Бога зовсім нічого, а просто перебуваючи з Ним.

МОЛИТВА
Господи Ісусе, я прагнув Твоїх благословень більше, ніж Тебе, і називав це відданістю.
Я гнався за переживаннями і через два тижні знову був порожній. Я міряв своє духовне здоров’я тим, як почувався в неділю. Прости мені.
Ти став для мене премудрістю, праведністю, освяченням і викупленням. Мені не потрібен запас цих речей. Мені потрібен Ти, і Ти в мене є.
Будь моєю часткою. Дай мені прагнути Дарителя, а дари нехай падають, де хочуть. Амінь.
Назад Далі