Рясна благодать першому з грішників
Висновок

Розділ 6 · 2 хв читання · 3 хв слухання

Висновок

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

1. З усіх спокус, які будь-коли спіткали мене в житті, найгірша й найтяжча до знесення — спокуса сумніватися в бутті Бога та в істинності Його Євангелія; коли приходить ця спокуса, вона знімає з мене пояс і вибиває основи з-під моїх ніг. О, як часто згадував я те слово: «Підперезавши поясницї ваші правдою»; і ще те: «Коли зруйнують основи, що робити ме праведний?»

2. Часом, коли після вчиненого гріха я чекав тяжкої кари від Божої руки, найперше, що я отримував від Нього, було відкриття Його благодаті. Часом, коли мене було потішено, я називав себе дурнем за те, що так занепадав духом серед лиха. А потім знову, коли я був пригнічений, мені здавалося, що нерозумно було так піддаватися втісі. З такою силою і з такою вагою лягало на мене і те, і те.

3. Дуже дивувало мене одне: хоч би яким благословенним відкриттям Себе Бог відвідував мою душу, згодом я знову переживав такі години, коли мій дух так сповнювався темряви, що я не міг навіть уявити собі, що то був за Бог і що то була за втіха, якою мене було підкріплено.

4. Часом я бачив в одному рядку Біблії більше, ніж міг би, здавалося, витримати, а іншим разом уся Біблія була для мене суха, мов тріска; чи радше моє серце було таке мертве й сухе до неї, що я не міг зачерпнути з неї навіть найменшої драхми підкріплення, хоч і перечитував її всю.

5. З усіх сліз найкращі ті, що їх викликає кров Христова; і з усіх радощів найсолодша та, що змішана з плачем за Христом. О, яка це добра річ — стояти на колінах перед Богом, тримаючи Христа в обіймах! Сподіваюся, я дещо знаю про ці речі.

6. Я й досі знаходжу у своєму серці сім мерзот: (1) Схильність до невіри. (2) Раптове забуття любові й милосердя, які виявляє Христос. (3) Нахил до діл закону. (4) Блукання думок і холодність у молитві. (5) Забуваю пильнувати те, про що молюся. (6) Схильний нарікати, що не маю більшого, і водночас готовий зловживати тим, що маю. (7) Я не можу виконати жодної з тих речей, які наказує мені Бог, щоб не вдерлася туди моя зіпсованість: «Коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе».

7. Ці речі я постійно бачу й відчуваю, вони гнітять і пригнічують мене; проте Божа мудрість обертає їх мені на добро. (1) Вони змушують мене гидувати собою. (2) Вони стримують мене від того, щоб покладатися на власне серце. (3) Вони переконують мене в недостатності будь-якої власної праведності. (4) Вони показують мені, як конче потрібно втікати до Ісуса. (5) Вони спонукають мене молитися до Бога. (6) Вони показують мені, як потрібно мені пильнувати й бути тверезим. (7) І вони спонукають мене звертати погляд до Бога через Христа, щоб Він допоміг мені й провів мене крізь цей світ. Амінь.

Назад