Розділ 7 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Заклик до покаяння
Це, улюблені, ми пишемо вам не лише для того, щоб нагадати вам про ваш обов’язок, а й щоб нагадати самим собі. Бо ми змагаємося на тій самій арені, і та сама боротьба випала нам обом. Тож облишмо марні й безплідні турботи і звернімося до славного й шанованого правила нашого святого покликання. Зважаймо на те, що добре, приємне й угодне перед Тим, Хто нас створив. Пильно вдивляймося в кров Христа і побачмо, яка дорогоцінна ця кров для Бога: пролита для нашого спасіння, вона відкрила благодать покаяння перед усім світом. Оглянімося на всі минулі віки й навчімося, що з роду в рід Господь давав місце покаяння всім, хто хотів навернутися до Нього. Ной проповідував покаяння, і всі, хто його послухав, спаслися. Йона звіщав ніневитянам загибель; та вони, покаявшись у своїх гріхах, ублагали Бога молитвою і здобули спасіння, хоч і були чужими [для завіту] Божого.