Розділ 44 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Постанови апостолів
І наші апостоли знали через Господа нашого Ісуса Христа, що буде сварка за єпископське служіння. Через це, отже, маючи досконале передбачення цього, вони поставили вже згаданих [служителів], а потім дали настанову, щоб, коли ті упокояться, їхнє служіння перебрали інші випробувані мужі. Тож ми вважаємо, що тих, кого поставили вони або згодом інші визначні мужі за згодою всієї Церкви і хто бездоганно служив Христовій отарі в дусі смирення, миру й безкорисливості та довгий час мав добру славу в усіх, не можна справедливо усунути від служіння. Бо не малий буде наш гріх, якщо ми скинемо з єпископства тих, хто бездоганно і свято виконував його обов’язки. Блаженні ті пресвітери, які, вже раніше завершивши свій біг, мали плідне й досконале відходження [з цього світу]; бо вони не бояться, що хтось позбавить їх нині призначеного їм місця. А ми бачимо, що ви усунули деяких мужів доброї поведінки від служіння, яке вони виконували бездоганно і з честю.