Перше послання Климента до коринтян
Та не покиньмо добрих діл і любові

Розділ 33 · 1 хв читання · 1 хв слухання

Та не покиньмо добрих діл і любові

Що ж нам робити, брати? Чи стати лінивими до добрих діл і покинути любов? Нехай Бог не допустить, щоб ми пішли таким шляхом! А радше поспішаймо з усією силою й готовністю духу чинити всяке добре діло. Бо Сам Творець і Господь усього радіє Своїм ділам. Своєю безмежно великою силою Він утвердив небеса і Своєю незбагненною мудрістю прикрасив їх. Він і відділив землю від води, що її оточує, і поставив її на непорушній основі Своєї власної волі. Тварин, що на ній, Він Своїм словом покликав до існування. Так само, створивши море й живі істоти в ньому, Він Своєю силою замкнув їх [у належних їм межах]. А понад усе Своїми святими й непорочними руками Він сотворив людину — найдосконаліше [з Його створінь], справді велике завдяки даному їй розумові, — відбиток Свого власного образу. Бо так каже Бог: «Сотворимо чоловіка в наш образ і в подобу. І сотворив Бог чоловіка в свій образ, ув образ Божий сотворив його, як чоловіка і жінку сотворив їх.» Закінчивши так усе це, Він схвалив їх, і поблагословив, і сказав: «Плодїтеся і намножуйтесь». Бачимо ж, що всі праведні були прикрашені добрими ділами і що Сам Господь, прикрасивши Себе Своїми ділами, зрадів. Маючи ж такий приклад, без зволікання прихилімося до Його волі і всією силою чинімо діло праведності.

Ви завершили: Та не покиньмо добрих діл і любові

Назад Далі