Розділ 30 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Чинімо те, що догоджає Богові
Отже, бачачи, що ми — частка Святого, чинімо все, що належить до святості, уникаючи всякого лихослів’я, усіх мерзенних і нечистих обіймів, а також усякого пияцтва, жадоби до переворотів, усіх мерзенних пожадливостей, гидкого перелюбу й огидної пихи. «Бо Бог, — каже [Писання], — гордим противить ся, смирним же дає благодать». Тож тримаймося тих, кому Бог дав благодать. Зодягнімося в однодумність і смирення, завжди стримуючи себе, тримаючись далеко від усякого нашіптування й лихослів’я, виправдовуючись ділами, а не словами. Бо [Писання] каже: «Чи вже ж на безлїч слів не треба давати одвіту? Чи вже ж говорун мусить бути праведний? Благословенний народжений жінкою, що живе недовго: не будь багатослівним.» Нехай наша хвала буде в Бозі, а не від нас самих; бо Бог ненавидить тих, хто сам себе хвалить. Нехай свідчення про наші добрі діла дають інші, як це було з нашими праведними предками. Зухвалість, і зарозумілість, і нахабство — у тих, хто проклятий Богом; а поміркованість, смирення і лагідність — у тих, кого Він благословив.