Розділ 25 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Фенікс — образ нашого воскресіння
Поміркуймо над тим дивовижним знаком [воскресіння], що буває в східних краях, тобто в Аравії та довколишніх землях. Є там один птах, що зветься фенікс. Він єдиний у своєму роді й живе п’ятсот років. І коли наближається час його розпаду і він має померти, то в’є собі гніздо з ладану, і мирри, та інших пахощів, і, коли сповниться час, входить у нього й помирає. А коли тіло розкладається, з нього постає якийсь черв’як, що, живлячись соками мертвого птаха, обростає пір’ям. Потім, набравшись сили, він бере те гніздо, в якому кістки його батька, і, несучи їх, перелітає з Аравії до Єгипту, до міста, що зветься Геліополь. І серед білого дня, летячи на очах у всіх людей, кладе їх на жертовник сонця, а зробивши це, поспішає назад до свого колишнього житла. Тоді жерці переглядають записи років і знаходять, що він повернувся саме тоді, як минув п’ятисотий рік.