Перше послання Климента до коринтян
Коритися Богові, а не призвідцям заколоту

Розділ 21 · 1 хв читання · 1 хв слухання

Коритися Богові, а не призвідцям заколоту

Стережіться, улюблені, щоб численні Його благодіяння не обернулися на осуд усім нам. [Бо так і станеться,] якщо ми не ходитимемо гідно Його і однодушно не чинитимемо того, що добре й угодне перед Ним. Бо [Писання] десь каже: «Дух Господній — світильник, що досліджує таємні глибини нутра». Поміркуймо, як близько Він, і що жодна з наших думок чи міркувань не захована від Нього. Тож справедливо, щоб ми не покидали посту, який призначила нам Його воля. Краще нам образити людей нерозумних, і безрозсудних, і зарозумілих, що хизуються пихою своїх слів, ніж [образити] Бога. Шануймо Господа Ісуса Христа, Чию кров віддано за нас; поважаймо тих, хто над нами провадить; шануймо старших серед нас; виховуймо молодих у страху Божому; спрямовуймо наших жінок до доброго. Нехай вони являють любу вдачу чистоти [в усій своїй поведінці]; нехай виявляють щире лагідне серце; нехай самою своєю мовою показують, що панують над своїм язиком; нехай виявляють свою любов не тим, що надають перевагу одним перед іншими, а однаковою прихильністю до всіх, хто побожно боїться Бога. Нехай ваші діти мають участь у справжньому християнському вихованні; нехай навчаться, яку силу має смирення перед Богом, — як багато може в Нього дух чистої любові, — який прекрасний і великий Його страх і як він спасає всіх, хто ходить у ньому з чистим розумом. Бо Він — Дослідник думок і бажань [серця]: Його подих у нас, і коли Він захоче, то забере його.

Ви завершили: Коритися Богові, а не призвідцям заколоту

Назад Далі