Перше послання Климента до коринтян
Похвала коринтянам (продовження)

Розділ 2 · 1 хв читання · 1 хв слухання

Похвала коринтянам (продовження)

Крім того, усі ви вирізнялися смиренням і нітрохи не пишалися гордістю, а радше корилися, ніж вимагали покори, і охочіше давали, ніж брали. Вдоволені тим, що Бог вам дав, і пильно зважаючи на Його слова, ви були внутрішньо сповнені Його науки, і Його страждання стояли перед вашими очима. Так усім вам було дано глибокий і щедрий мир, і ви мали ненаситне бажання чинити добро, а повний вилив Святого Духа був на всіх вас. Сповнені святих намірів, ви зі щирим запалом душі й побожною довірою простягали руки до Бога Вседержителя, благаючи Його бути милостивим до вас, якщо ви мимоволі в чомусь згрішили. День і ніч ви вболівали за все братство, щоб число Божих вибраних було спасене з милістю і добрим сумлінням. Ви були щирі й нерозбещені і не пам’ятали одне одному кривд. Кожен рід розбрату й розколу був гидкий у ваших очах. Ви плакали над провинами ближніх: їхні недоліки ви вважали своїми. Ви ніколи не шкодували жодного доброго вчинку, бо «до всякого доброго дїла були готові». Прикрашені цілком доброчесним і благочестивим життям, ви все робили в страху Божому. Заповіді й постанови Господні були написані на скрижалях ваших сердець.

Назад Далі