Розділ 10 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Продовження сказаного
Авраам, названий «другом», був знайдений вірним, бо корився Божим словам. Він у послуху вийшов зі своєї землі, і від своєї рідні, і з дому свого батька, щоб, покинувши малий край, і слабкий рід, і незначний дім, успадкувати Божі обітниці. Бо Бог сказав йому: «Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу. І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе і звеличу імя твоє, і будеш благословен. І благословлю благословляючих тебе, а кленучих тебе проклену. І благословляться в тобі всї племіння землї.» І знову, коли він розлучався з Лотом, Бог сказав йому: «Позирни очима твоїми, та поглянь од місця, де ти тепер, ід півночі, ід полудню, ід востоку, ід заходу. Бо всю землю, що ти вбачаєш, тобі оддам, і потомкам твоїм навіки. І вчиню потомки твої, як пісок земляний; коли хто зможе злїчити пісок земляний, то й потомки твої злїчить.» І знову [Писання] каже: «І вивів його з намета і рече: Позирни на небо та злїчи зорі, коли зможеш злїчити їх. І рече: Такі будуть потомки твої. І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.» Через його віру й гостинність йому в старості було дано сина; і в послуху він приніс його в жертву Богові на одній з гір, яку Він йому показав.