Вірний у малому
Створені працювати, покликані доглядати

Розділ 3 · 6 хв читання · 7 хв слухання

Створені працювати, покликані доглядати

Першою роботою в Біблії було садівництво.

Ще до гріха, ще до прокляття, ще до того, як виріс перший терен, Бог насадив сад в Едемі й поселив у ньому людину. Він поселив її там не для того, щоб вона лежала в гамаку. Він поселив її там, щоб вона працювала.

«І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.» (1 Мойсея 2:15)

Дві справи: обробляти сад і доглядати його. Розвивати й оберігати. Робити його плідним і тримати в безпеці. Таким було покликання людини від самого початку, і дане воно було в раю.

Праця — не прокляття

Багато хто думає про працю як про покарання, щось, що треба перетерпіти до вихідних чи до пенсії. У Біблії справді є прокляття на працю, але воно з’являється пізніше, в 1 Мойсея 3, після гріхопадіння. Бог сказав Адамові: «В печалї і тузї харчувати мешся з неї по всї днї живота твого. Тернину да осет родитиме вона тобі» (1 Мойсея 3:16-17). Відтоді праця стала важкою. Вона розчаровує й виснажує, а часом здається безглуздою.

Але прокляття зробило працю болісною. Воно не зробило її поганою. Сама праця була Божим задумом, частиною світу, який Він назвав «дуже добрим». Коли Бог уперше благословив чоловіка й жінку, Він дав їм роботу: «Плодїтеся і намножуйтесь, і сповнюйте землю і підневолюйте її, і пануйте над рибою морською і над птаством небесним і над усїм зьвірєм, що гасає по землї» (1 Мойсея 1:28). Богослови називають це «дорученням творіння». Це означає, що звичайна праця — обробляти землю, будувати, куховарити, навчати, писати код, прибирати, доглядати дітей — є способом виконувати першу Божу заповідь.

Бог Сам працює. Він працював шість днів, творячи світ, а Ісус сказав: «Отець мій і досї робить і я роблю» (Йоана 5:17). Більшу частину Свого життя Ісус провів у теслярській майстерні. Коли ми працюємо, ми робимо те, що робить Бог.

Чому праця важлива, коли йдеться про гроші

Ця книжка про гроші, то чому ж починати з праці? Бо в Біблії звичайний спосіб, у який Бог забезпечує нас, — це праця. Гроші не мають падати з неба. Їх треба заробляти.

Павло говорить про це прямо. Деякі віруючі в Солуні перестали працювати, можливо, тому, що думали, ніби Ісус повернеться з дня на день. Павло написав:

«Бо, як були ми в вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть. Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нїчого не роблять, а метушять ся. Таким-то повелїваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.» (2 Солунян 3:10-12)

Це не жорстокість до тих, хто не може працювати. Та сама Біблія велить щедро дбати про хворих, старих, вдів і сиріт. Це слово до тих, хто міг би працювати, але вирішив не працювати. Праця — частина нашої гідності. Заробляти свій хліб означає стояти на власних ногах і не бути тягарем для інших. Павло закликав солунян «робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам, щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не знали нужди нї в чому» (1 Солунян 4:11-12).

Книга Приповісток каже це одним рядком: «Біднїє, хто лїнивий на роботу, трудящая ж рука дає багацтво» (Приповісток 10:4). Це не гарантія. Деякі люди працюють дуже тяжко й залишаються бідними, і Біблія це знає. Але, як правило, старанність і достаток ідуть поруч.

Праця як поклоніння

Ось велика таємниця християнської праці. Павло писав рабам, людям із найважчою і найменш винагороджуваною роботою в римському світі, і казав їм, що свою працю вони можуть приносити Ісусові:

«Все, що робите, від душі робіть, яко ж Господу, а не людям, знаючи, що від Бога приймете нагороду наслїддя.» (Колосян 3:23-24)

Якщо це було правдою для раба, то це правда і для вас. Таблиця в комп’ютері, зміна за касою, план уроку, підгузок, ніч у лікарняній палаті — усе це можна робити «яко ж Господу». Ваш начальник може ніколи цього не помітити. Ісус помітить.

Це означає, що для християнина не буває «світської» роботи. Є лише робота, яку ми виконуємо для Христа, і робота, яку виконуємо для себе. Сантехнік, який чесно й добре усуває протікання і бере справедливу ціну, служить Богові так само справжньо, як проповідник на кафедрі.

Не лише працювати, а й доглядати

Згадайте другу половину 1 Мойсея 2:15: «порати його і доглядати». Адам мав не лише розвивати сад. Він мав його оберігати. Управління включає і те, і те.

Мовою грошей працювати означає заробляти, а доглядати — розумно розпоряджатися заробленим. Дехто тяжко працює, а потім через недбалість дає всьому витекти крізь пальці. Інші дбайливо бережуть, але по-справжньому не працюють. Божий задум охоплює і те, і те: виробляти й оберігати, заробляти й розпоряджатися.

Саме про цю другу половину переважно і йдеться в цій книжці. Але починається вона тут, із гідності праці. Не можна розпоряджатися тим, чого ви не заробили, і не можна дати того, чого не маєте. Павло сказав, що одна з найкращих причин працювати — мати чим поділитися: «Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї» (Єфесян 4:28).

Погляньте на це. Колишній злодій не просто перестає брати. Він починає працювати, і працює для того, щоб давати. Ось увесь християнський погляд на гроші в одному вірші.

Коли праця стає ідолом

Тут є й застереження. Праця добра, але вона може стати богом. Дехто з нас працює надто багато не тому, що Бог нас до цього покликав, а тому, що ми боїмося, або прагнемо успіху, або черпаємо відчуття власної цінності з роботи. Псалмоспівець каже: «Даремне встаєте ви рано, лягаєте пізно, і їсьте хлїб гіркий; дає він і сон тим, кого любить» (Псальма 127:2).

Від самого творіння Бог уклав у тиждень день відпочинку. Відпочинок щотижня нагадує, що світ не тримається на нашій праці. Ми сумлінно працюємо, потім зупиняємося і довіряємо Богові те, чого не встигли закінчити.

Голос із минулого

Письменник вісімнадцятого століття Вільям Лоу закликав своїх читачів чесно подивитися, як вони витрачають свої гроші, так само ясно, як фермер може сказати вам, де лежать його поля:

«Кожен може так само легко сказати, як він витрачає свої гроші і чи думає він при цьому, як догодити Богові, як може сказати, де його маєток і чи складається він із грошей, чи із землі.»

Вільям Лоу, Серйозний заклик до побожного і святого життя

Практика на цей тиждень

Цього тижня щодня, перш ніж братися до роботи, хоч якою б вона була, помоліться над нею словами Колосян 3:23: «Господи, я роблю це для Тебе». Наприкінці тижня зверніть увагу, чи змінило це те, як ви працювали, або те, що ви відчуваєте щодо своєї праці.

Для груп

  • Ви росли з думкою, що праця — це благословення чи прокляття? Звідки взялася ця думка?
  • Як могло б виглядати цього тижня виконання саме вашої роботи «яко ж Господу»?
  • Прочитайте Єфесян 4:28. Що цей вірш говорить нам про мету заробляння грошей?
  • Ви більше схильні робити з праці ідола чи уникати її? Як виглядала б для вас рівновага?

Запитання для роздумів

Чи є праця прокляттям згідно з Біблією?

Ні. Бог дав Адамові роботу в Едемі ще до гріха: поселив його в саду, щоб «порати його і доглядати» (1 Мойсея 2:15). Прокляття в 1 Мойсея 3 зробило працю болісною, але не зробило її поганою. Праця була Божим задумом, Бог Сам працює, а Ісус провів більшу частину Свого життя в теслярській майстерні.

Що мав на увазі Павло, кажучи: «Хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть»?

Павло писав віруючим у Солуні, які могли працювати, але перестали і метушилися в чужих справах. Це не жорстокість до тих, хто не може працювати, адже та сама Біблія велить щедро дбати про хворих, старих, вдів і сиріт. Заробляти свій хліб — частина вашої гідності, і це береже вас від того, щоб бути тягарем для інших.

Як звичайна праця може бути для християнина поклонінням?

Павло казав рабам, які мали найважчу роботу в римському світі, працювати «яко ж Господу, а не людям» (Колосян 3:23-24). Якщо це було правдою для них, то це правда і для таблиці в комп’ютері, зміни за касою чи ночі в лікарняній палаті. Для християнина немає світської роботи, є лише праця для Христа або для себе.

Ви завершили: Створені працювати, покликані доглядати

Назад Далі