Вірний у малому
Гаразд, слуго добрий

Розділ 21 · 5 хв читання · 6 хв слухання

Гаразд, слуго добрий

Одного дня кожен із нас стане перед Богом і дасть звіт про своє життя. Біблія каже про це прямо:

«Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.» (2 Коринтян 5:10)

«Тим же кожен з нас за себе перелїк дасть» (Римлян 14:12).

Для християнина це не суд про те, чи будемо ми спасенні. Це вирішено на хресті. Павло каже, що «тепер нема нїякого осуду тим, що в Христї Ісусї» (Римлян 8:1). Але це суд над нашими ділами, над нашою вірністю, над тим, як ми розпорядилися тим, що Бог нам довірив. І сюди входять наші гроші.

Дайте звіт

Ісусова притча про неправедного управителя починається такими словами господаря: «Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником» (Луки 16:2).

Цей день настане для кожного управителя. Джон Веслі виголосив проповідь саме про це, під назвою «Добрий управитель». Він нагадував своїм слухачам, що наш час як управителів скінчиться, і тоді ми дамо звіт. Наше тіло, наш розум, наш час, наші таланти, наші гроші — усе це Бог позичив нам, і ми звітуватимемо, як цим користувалися.

Це не повинно лякати християнина. Але це має нас протверезити. Це означає, що наші рішення важать. Це означає, що те, що ми робимо з грошима сьогодні, має вічні наслідки.

Радість господаря

Згадайте слова господаря в притчі про таланти: «Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого» (Маттея 25:21).

Уявіть, що чуєте це від Ісуса. Уявіть, що Той, Хто віддав за вас усе, дивиться на ваше життя, зокрема на те, як ви поводилися зі своїми грошима, і каже: «Гаразд». Усі малі вчинки вірності: десятина, віддана, коли було важко, чесні рахунки, таємні дари, сплачені борги, допомога бідному сусідові, підтримка місіонера, дитина, навчена давати. Усе це побачене, усе це пам’ятають, за все це буде нагорода.

«Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути дїло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим» (Євреїв 6:10).

Скарб на небі

Ісус закликав нас: «Збирайте ж собі скарби на небі» (Маттея 6:20). Що це означає? Це означає, що те, що ми віддаємо в цьому житті заради Христа і Його Царства, не пропадає. Воно відіслане наперед. Кожен дар бідним, кожна пожертва на Божу справу, кожна жертва заради Євангелії зберігається там, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.

Ч. Т. Стадд, англійський гравець у крикет, який роздав цілий статок, щоб стати місіонером, написав колись коротенький вірш, який відтоді повторюють багато людей: «Одне лиш життя, і скоро мине; що для Христа — лиш те не мине.» Це правда і щодо наших грошей. Лише те, що віддане для Христа, не мине.

Не заслужене, але винагороджене

Тут важливо сказати ясно. Ми спасаємося не своїм даванням. Спасіння — це дар задарма. Ви не можете купити собі вхід до неба, і вам це не потрібно. Ісус заплатив за все.

Але Біблія навчає, що Бог винагороджує Своїх дітей за вірність і що нагороди бувають різні. Ісус говорив про тих, кого буде поставлено над десятьма містами, і про інших — над п’ятьма. Павло говорив про діла, які витримають вогонь, і про діла, які згорять. Ми не до кінця розуміємо, якими будуть ці нагороди. Але ми знаємо, що Бог щедрий і що Він радо винагороджує Своїх слуг значно більше, ніж вони заслуговують.

Це змінює наш погляд на гроші. Кожен фунт чи долар, що проходить через наші руки, — це нагода зібрати скарб, який триватиме вічно.

Жити, маючи кінець перед очима

Ось один зі способів ухвалювати рішення щодо грошей. Перш ніж витратити велику суму, вирішити, скільки дати, чи взяти борг, запитайте себе: «Як це виглядатиме того дня, коли я даватиму звіт?» Не зі страхом, а чесно.

Це запитання вміє розвіяти туман. Воно показує нам, що справді важливо. Через нього нова машина чи більший дім здаються менш важливими, а родина, якій важко, місіонер чи нова церква — важливішими. Воно допомагає нам жити так, щоб, як казав Павло, «прийняти життє вічне».

Благодать до кінця

Якщо ви дочитали аж сюди й відчуваєте, що були поганим управителем, не впадайте в розпач. Кожен із нас якось схибив із грошима. Розбійник на хресті не мав чого дати й не мав часу, щоб дати, а Ісус прийняв його в рай. Божа благодать більша за наші невдачі.

Почніть там, де ви є. Покайтеся в тому, у чому треба покаятися. Прийміть Його прощення. А тоді від сьогодні почніть бути вірними в тому, що Він вам дав. Ніколи не пізно почати збирати скарб на небі.

Голос із минулого

У своїй проповіді «Про багатство» Джон Веслі запропонував таку надію кожному віруючому:

«Будьте добрими управителями різноманітних Божих дарів, щоб, коли вас покличуть дати звіт про ваше управління, Він міг сказати: „Гаразд, слуго добрий і вірний: Увійди в радощі пана твого!“»

А Тома Кемпійський за багато століть до нього вказував понад усі дари — на Самого Дарувальника:

«Якщо маєш багатство, не хвалися ним, ані друзями, бо вони могутні, а хвалися Богом, Який дає все і понад усе прагне дати Самого Себе.»

Тома Кемпійський, Наслідування Христа

Практика на цей тиждень

Виділіть цього тижня годину, щоб поміркувати й помолитися над таким запитанням: «Якби я сьогодні давав звіт про своє управління, чому б я радів? Що я хотів би зробити інакше?» Запишіть одну зміну, яку хочете зробити, — і зробіть її.

Для груп

  • Що ви відчуваєте, коли думаєте про те, що дасте Богові звіт про свої гроші? Чому?
  • Яка різниця між спасінням ділами і нагородою за діла?
  • Прочитайте Маттея 25:21. Що означало б для вас почути ці слова?
  • Яке одне рішення стоїть перед вами зараз, що виглядало б інакше, «маючи кінець перед очима»?

Запитання для роздумів

Що Біблія каже про те, що ми дамо Богові звіт про свої гроші?

«Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим» (2 Коринтян 5:10). Для християнина це не суд про спасіння, яке вирішено на хресті, а про нашу вірність у тому, що Бог нам довірив, зокрема в грошах. Проповідь Веслі «Добрий управитель» навчала, що все це нам позичено.

Що означає збирати скарби на небі?

Те, що ми віддаємо заради Христа і Його Царства, не пропадає, а відсилається наперед і зберігається там, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть. Як написав Ч. Т. Стадд: «Одне лиш життя, і скоро мине; що для Христа — лиш те не мине.» Ми спасаємося не даванням, але Бог винагороджує вірність Своїх дітей значно більше, ніж вони заслуговують.

Чи є надія для християнина, який був поганим управителем грошей?

Так. Кожен із нас якось схибив із грошима, і Божа благодать більша за наші невдачі: розбійник на хресті не мав чого дати, а Ісус прийняв його в рай. Почніть там, де ви є, покайтеся, прийміть Його прощення і почніть бути вірними вже сьогодні. Ніколи не пізно почати збирати скарб на небі.

Ви завершили: Гаразд, слуго добрий

Назад Далі