Вірний у малому
Подбайте про своїх

Розділ 13 · 5 хв читання · 6 хв слухання

Подбайте про своїх

Дехто, прийшовши до віри, раптом хоче роздати все. Це може бути гарний порив. Але він може обернутися й великою бідою.

Вільям Сеймур, афроамериканський проповідник, що стояв у центрі пробудження на Азуза-стріт у Лос-Анджелесі 1906 року, бачив обидва боки. У короткому повчанні «У грошових справах» він застерігав від учителів, які казали новонаверненим продати все, — і наслідки були жахливі. «Через фальшиве вчення, — писав він, — дітей залишили напівголими, дружини покинули своїх чоловіків, а чоловіки покидають дружин прати й шкребти, і Біблія каже, що це гірше за невірство».

Тоді він навів вірш, який ставить межу такому запалові.

Гірший од невірного

«Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного.» (1 Тимотея 5:8)

Це одне з найсильніших тверджень у Новому Завіті, і воно про гроші. Християнин, який відмовляється дбати про свою родину, коли має змогу, поводиться так, що стає «гірший од невірного». Навіть люди, які не знають Бога, знають, що про свою родину треба дбати.

Цей вірш передусім про турботу про літніх родичів, особливо вдів, у світі без пенсій. Але він стосується всіх наших сімейних обов’язків: щодо чоловіка чи дружини, щодо дітей, щодо батьків, які старіють. Дбати про них — не те, що відволікає від служіння Богові. Це частина служіння Богові.

Рівновага

Сеймур після цього не закликав людей накопичувати. Так само рішуче він застеріг і від протилежної помилки: «Це не означає, що ви маєте володіти великою нерухомістю й тримати гроші в банку, тоді як ваші брати й сестри страждають». І він навчав, що Дух вестиме кожного віруючого в його даванні. Тут не «або — або». Тут і те, і те: дбайте про свою родину і давайте щедро.

Ця рівновага проходить крізь усю Біблію. Жінка з Приповісток 31 — вправна господиня й ділова людина: вона купує поле, насаджує виноградник і дбає, щоб її домашні були вдягнені на зиму. І ще: «Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому» (Приповісток 31:20). Вона і забезпечує, і дає.

Як виглядає турбота про своїх

Дбати про родину — це більше, ніж просто сплачувати рахунки. Ось кілька сфер, над якими варто подумати.

Щоденні потреби. Їжа, одяг, житло, медична допомога й освіта. Це базовий рівень, і саме сюди йде більша частина наших доходів.

Запас на непередбачене. Ми говорили про це в попередньому розділі. Резервний фонд оберігає вашу родину від того, щоб малі кризи ставали великими.

Захист. Залежно від того, де ви живете, і від ваших обставин, це може означати страхування, щоб ваша родина не лишилася без засобів до життя, якщо ви захворієте чи помрете. Деякі християни бояться, що страхування свідчить про брак віри. Але Йосип зберігав зерно на голодні роки, і ніхто не звинувачує його в невірстві. Мудра завбачливість — це один із виявів любові.

Майбутнє. У Приповістках сказано: «Добрий і внукам зоставляє достатки» (Приповісток 13:22). Це не обов’язково означає статок. Це означає думати далі за себе й за власне життя. Сюди може належати і заощадження на старість, щоб не стати тягарем для дітей, і заповіт, щоб ваша родина не лишилася в розгубленості.

Час і присутність. Турбота про своїх — не лише про гроші. Багато батьків так тяжко працюють, щоб забезпечити дітей речами, що в них не лишається часу дати дітям самих себе. Дітям батько чи мати потрібні більше, ніж більший будинок.

Батьки, що старіють

У багатьох культурах піклування про старих батьків — річ сама собою зрозуміла. В інших воно стало справою вибору. Біблія тут однозначна. Ісус докоряв релігійним провідникам, які знайшли лазівку, щоб не підтримувати своїх батьків: вони оголошували свої гроші «присвяченими Богові». Він сказав, що вони скасовують Боже слово заради свого передання. Шанувати батька й матір означає також дбати про них, коли вони вже не можуть подбати про себе самі.

Це може дорого коштувати — і грошей, і часу. Але це один із найочевидніших способів, якими Біблія просить нас показувати нашу віру.

Дбати — не означає накопичувати

Як відрізнити турботу про родину від накопичення для себе? Ось кілька запитань, які варто собі поставити.

  • Чи я забезпечую справжні потреби, чи зі страху будую дедалі більшу «подушку безпеки»?
  • Чи зростає моє давання разом із тим, що я відкладаю для родини?
  • Чи не роблю я з «турботи про родину» виправдання, щоб не давати?
  • Чого я вчу своїх дітей — покладатися на Бога чи на гроші?

Коли ви не можете забезпечити

Дехто з читачів болісно відчує вагу цього розділу. Можливо, ви втратили роботу, або хворієте, або ви самотній батько чи самотня мати, що працює на двох роботах і все одно не може зводити кінці з кінцями. 1 Тимотея 5:8 — не слово проти вас. Воно звернене до тих, хто міг би забезпечити своїх, але не хоче.

Якщо вам тяжко, той самий розділ велить церкві піклуватися про тих, у кого більше нікого немає. Приймати допомогу не соромно. Перші християни ділилися, тож «в недостатку нїхто між ними не був» (Дїяння 4:34). Дозвольте вашій церковній родині допомогти нести цей тягар і пам’ятайте, що ваш Небесний Отець знає, чого ви потребуєте.

Голос із минулого

Застерігши від легковажного вчення, Вільям Сеймур сказав про власність таке врівноважене слово:

«Мати власність — це правильно, але якщо Господь каже: візьми $200, чи $500, чи $1000 і роздай тут чи там, — ви це робите».

Вільям Дж. Сеймур, У грошових справах

Практика на цей тиждень

Сядьте — самі або разом із чоловіком чи дружиною — і запитайте себе: чи є прогалини в тому, як ми забезпечуємо нашу родину? Чи маємо ми резервний фонд? Заповіт? Чи потребують допомоги наші батьки, що старіють? Виберіть одну прогалину і цього місяця зробіть перший крок, щоб її закрити.

Для груп

  • Як ви думаєте, чому Павло вживає такі сильні слова в 1 Тимотея 5:8?
  • Чого жінка з Приповісток 31 навчає нас про рівновагу між забезпеченням родини і даванням?
  • Як «турбота про мою родину» може стати виправданням, щоб не давати?
  • Як церква може допомогти тим, кому важко забезпечити свою родину?

Запитання для роздумів

Що Біблія каже про турботу про свою родину?

«Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного» (1 Тимотея 5:8). Цей вірш написано передусім про літніх вдів у світі без пенсій, але він стосується і чоловіка чи дружини, і дітей, і батьків, що старіють. Дбати про них — не те, що відволікає від служіння Богові; це його частина.

Чого Вільям Сеймур навчав про гроші в повчанні «У грошових справах»?

Сеймур, проповідник пробудження на Азуза-стріт, застерігав від учителів, які казали новонаверненим продати все, через що діти лишалися напівголими, а подружжя — покинутими. Так само рішуче він застерігав від того, щоб мати власність і гроші в банку, коли інші страждають. «Мати власність — це правильно», — писав він, але якщо Господь каже дати, — «ви це робите».

Чи страхування або заповіт — це брак віри?

Ні. Йосип зберігав зерно на голодні роки, і ніхто не звинувачує його в невірстві; мудра завбачливість — це один із виявів любові. Турбота про своїх охоплює щоденні потреби, резервний фонд, захист на зразок страхування, заощадження на старість і заповіт, а також час і присутність, бо дітям батько чи мати потрібні більше, ніж більший будинок.

Ви завершили: Подбайте про своїх

Назад Далі