Розділ 11 · 5 хв читання · 7 хв слухання
Полічіть видатки
Ісус був сином теслі. Він знав, який вигляд має недобудований дім.
«Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?» (Луки 14:28)
У цій історії чоловік, який не планував, закладає фундамент, а тоді в нього закінчуються гроші, і він стає посміховиськом. Кожен, хто проходить повз, сміється: «Сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити» (Луки 14:30).
Ісус розповів цю історію, щоб сказати щось про учнівство. Іти за Ним коштує всього, тож полічіть видатки, перш ніж почати. Але Він узяв приклад із буденних грошових справ, бо цей принцип очевидно правдивий. Мудрі люди планують, перш ніж витрачати.
Мудрість планує
Книга Приповісток, повна практичної мудрості про гроші, знову й знову повертається до цієї думки:
«Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.» (Приповісток 21:5)
Планування й старанність ведуть до достатку. Поспіх веде до бідності. Це так само правда сьогодні, як і три тисячі років тому. Покупки під впливом хвилини, незаплановані витрати й поспішні рішення — одні з головних причин, через які люди потрапляють у фінансову скруту.
Приповістки посилають нас до найменшого з учителів:
«Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму. Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника; А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.» (Приповісток 6:6-8)
Мурашка планує наперед. Коли всього вдосталь, вона відкладає трохи на зиму. Їй не потрібен начальник, щоб наказав це зробити. Вона просто мудра.
Знайте свої отари
Ось іще одна приповістка, яку ніби написано для кожного, хто має банківський рахунок:
«Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою; Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?» (Приповісток 27:23-24)
У хліборобському світі отари й череди були вашим багатством. Мудрий господар знав, скільки в нього овець, котрі з них хворі і як іде окіт. Він не покладався на випадок.
Сьогодні це означає знати, що надходить, що витрачається і скільки ви винні. Багато людей, зокрема багато християн, гадки не мають, куди щомісяця йдуть їхні гроші. І дивуються, коли гроші закінчуються. Знати стан своїх отар — не щось недуховне. Це звичайна вірність. Не можна розпоряджатися тим, чого не вимірюєш.
Бюджет — це план
Бюджет — це просто план для ваших грошей. Це рішення наперед, куди підуть Божі гроші, замість того щоб потім з’ясовувати, куди вони поділися. Він не мусить бути складним. У найпростішому вигляді він має чотири частини:
- Що надходить. Ваш дохід після сплати податків.
- Що спершу йде Богові. Ваше давання, визначене заздалегідь (див. розділ 13).
- Що потрібно для життя. Житло, харчі, комунальні послуги, транспорт, виплати за боргами.
- Що лишається. Спершу заощадження, потім інші витрати.
Наприкінці цієї книги є простий грошовий план на одній сторінці (Додаток 2). Якщо ви ніколи не складали бюджету, почніть звідти. Спершу він може здаватися обмеженням, але більшість людей переконується, що він дає свободу. Замість невиразного почуття провини й тривоги через гроші у вас є план. Ви можете витрачати те, що є в плані, не хвилюючись, бо знаєте, що це покрито.
Заощаджуйте, скільки можете
Друге правило Веслі звучало так: «Заощаджуйте, скільки можете». Передусім він мав на увазі: не марнуйте грошей. Не витрачайте їх на те, що лише живить гордість, марнославство чи бажання бути поміченим. Живіть просто, щоб більше залишалося.
Але Біблія схвалює й заощадження в сучасному сенсі — коли щось відкладаєте на майбутнє. «В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує» (Приповісток 21:20). Дурний витрачає все, щойно його отримає. Мудрий тримає щось про запас.
Йосип урятував Єгипет від голоду, бо збирав зерно в сім добрих років. Павло казав коринтянам регулярно відкладати гроші: «Первого дня в тижнї нехай кожен з вас у себе складає, скарбуючи, як йому ведеть ся» (1 Коринтян 16:2), щоб вони були готові, коли знадобляться.
Заощадження дають вам запас міцності: простір, щоб перевести подих, коли зламається автівка чи вийде з ладу котел, — аби невелика криза не перетворилася на борг. Це означає, що ви зможете сказати «так», коли Бог поставить перед вами чиюсь потребу. І це означає, що ваша родина не буде тягарем для інших.
Коли заощадження стають накопичуванням
Утім, межа існує, і Ісус чітко провів її в притчі про нерозумного багача. Його проблема була не в тому, що він заощаджував. А в тому, що він заощаджував усе для себе, будував дедалі більші клуні й планував провести життя, їдючи, п’ючи й веселячись. Він заощаджував із себелюбства й бажання мати безпеку окремо від Бога. І тієї ж ночі помер.
Як зрозуміти, що ви перейшли межу між заощадженням і накопичуванням? Запитайте себе, навіщо ви заощаджуєте. Заощаджувати з конкретною, мудрою метою — на випадок надзвичайної ситуації, на житло, на потреби дітей чи на старість — це добре управління. А безкінечно заощаджувати без жодної мети, крім відчуття безпеки, може бути ознакою того, що вашою безпекою стали гроші замість Бога. Добра перевірка — чи зростає ваше давання разом із заощадженнями. Якщо ви заощаджуєте дедалі більше, а даєте стільки ж або менше, щось може бути не так.
Витрачайте добре
І нарешті, планування охоплює й витрати. Витрачати гроші не гріх. Бог «дає нам усе щедро на втїху» (1 Тимотея 6:17). Відпустка, вечеря в кафе, подарунок для когось, кого ви любите, гарна річ для дому — усе це можна приймати з подякою. Питання не в тому, чи витрачаєте ви, а в тому, чи витрачаєте мудро й з вдячністю, як управитель.
Сперджен у своїй простій, народній книжці Розмови Джона Плугатаря сказав це так:
«Ощадливість — половина життєвої битви; заробити гроші не так важко, як добре їх витратити».
Чарлз Г. Сперджен, Розмови Джона Плугатаря
Голос із минулого
Джон Веслі навчав, що коли ви заробили, скільки можете, «чесною мудрістю й невтомною старанністю», друге правило християнської розважливості — «Заощаджуйте, скільки можете». Він мав на увазі захист від марнотратства, щоб більше залишалося для давання. Він не схвалював накопичування, а вивільняв гроші для третього правила.
Практика на цей тиждень
Цього тижня записуйте кожну копійку, яку витрачаєте. Записуйте все, навіть каву. Наприкінці тижня розкладіть усе за категоріями й чесно подивіться на це. Потім заповніть грошовий план на одній сторінці в Додатку 2. Якщо ви одружені, робіть це разом.
Для груп
- Бюджет для вас — це свобода чи обмеження? Чому?
- Прочитайте Приповісток 27:23-24. Як у вашому житті виглядало б «знати стан своїх отар»?
- Де межа між мудрим заощадженням і накопичуванням? Як зрозуміти, з якого боку від неї ви?
- Яка одна сфера ваших витрат потребує плану?
Запитання для роздумів
Чого притча Ісуса про недобудовану башту вчить про гроші?
У Луки 14:28 будівничий, який спершу не полічив видатків, закладає фундамент, а тоді в нього закінчуються гроші, і він стає посміховиськом. Ісус сказав це про ціну учнівства, але взяв буденний образ, бо цей принцип очевидно правдивий: мудрі люди планують, перш ніж витрачати. «Гадки трудящого змагають до багацтва» (Приповісток 21:5).
Які основні частини християнського бюджету?
Бюджет — це рішення наперед, куди підуть Божі гроші, замість того щоб потім з’ясовувати, куди вони поділися. У найпростішому вигляді він має чотири частини: що надходить після сплати податків, що спершу йде Богові, що потрібно для життя і що лишається — спершу на заощадження, потім на інші витрати. Більшість людей переконується, що план дає свободу.
Що мав на увазі Джон Веслі під словами «Заощаджуйте, скільки можете»?
Передусім Веслі мав на увазі: не марнуйте грошей, не витрачайте їх на те, що лише живить гордість, марнославство чи бажання бути поміченим, і живіть просто, щоб більше залишалося. Це був захист від марнотратства, щоб більше залишалося для давання, а не схвалення накопичування: так гроші вивільняються для його третього правила — «Давайте, скільки можете».