Вірний у малому
Вступ: Чому Ісус говорив про гроші

Розділ 1 · 5 хв читання · 7 хв слухання

Вступ: Чому Ісус говорив про гроші

Більшість із нас воліє говорити майже про що завгодно, тільки не про гроші. Ми розповімо другові про своє здоров’я, про свій шлюб, навіть про свої сумніви щодо Бога — і лише значно пізніше скажемо, скільки заробляємо, скільки винні чи скільки віддаємо. Гроші — остання приватна кімната в домі. Ми тримаємо її двері зачиненими.

А Ісус знову і знову їх відчиняв.

Він розповів про хлібороба, який збудував більші клуні й помер тієї ж ночі. Він бачив, як удова вкинула дві дрібні монетки до храмової скарбнички, і сказав, що вона дала більше за всіх. Він подивився на багатого юнака, полюбив його і звелів йому продати все. Він сказав, що верблюдові легше пролізти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство. Він говорив про загублені монети, захований скарб, неоплачені борги, денну платню, срібні таланти, податки й десятини. Прочитайте Євангелія з олівцем у руці й позначте кожне місце, де йдеться про гроші чи майно. Олівець ви спишете.

Чому? Ісусові не бракувало коштів, і Він не збирав грошей на будівництво. Йому не було де голову прихилити. Він говорив про гроші, бо знав, куди вони ведуть. Посеред Нагірної проповіді Він висловив це одним рядком:

«Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.» (Маттея 6:21)

Зверніть увагу на порядок. Ми зазвичай думаємо, що все відбувається навпаки: спершу ми чимось переймаємося, а потім вкладаємо туди гроші. Ісус же каже, що гроші йдуть попереду, а серце — слідом. Куди ми кладемо свій скарб, туди за ним іде і наше серце. Гроші не лише показують, що ми любимо. Вони виховують те, що ми любимо.

Тому гроші — не побічне питання в християнському житті. Це одне з головних місць, де учнівство відбувається — або не відбувається. Можна в неділю співати, що Ісус — Господь усього, а в понеділок поводитися з банківським рахунком так, ніби це єдиний куточок життя, де Він не має права голосу. Більшість із нас робили саме так. Ця книжка — запрошення відчинити ті двері й упустити Його.

Чим ця книжка не є

Це не обіцянка, що Бог зробить вас багатими. Деякі проповідники навчають, що коли ви достатньо даєте або достатньо вірите, Бог зобов’язаний повернути вам готівкою, та ще й з відсотками. Біблія справді каже, що Бог благословляє щедрість, і ви не раз побачите це на цих сторінках. Але Ісус був бідний. Павло знав голод. Герої віри з Євреїв 11 «тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи» (Євреїв 11:37). Євангеліє, за яке було б соромно апостолам, — не Євангеліє.

Не є вона й книжкою, яка соромить вас за те, що у вас є гроші. Авраам був заможний. Так само Йов, Йосип з Ариматеї та Лідія — ділова жінка, яка відчинила свій дім у Филипах для Павла й перших тамтешніх віруючих. Біблія ніде не каже, що гроші — це зло. Вона каже: «Корень бо всього лихого сріблолюбство» (1 Тимотея 6:10). Проблема не у вашому гаманці. Вона в серці, яке його тримає.

І це не технічний фінансовий посібник. Ви знайдете тут практичну мудрість про бюджет, борги, заощадження й працю, бо Біблія багато говорить про все це. Але є кращі місця, щоб дізнатися, як працює пенсійний фонд. Ця книжка — про серце за цифрами.

Чим ця книжка є

Це короткий путівник про гроші для тих, хто хоче йти за Ісусом усім своїм життям, разом із тією його частиною, що оплачує рахунки. Вона проходить усією Біблією, від Едемського саду до дня, коли ми дамо звіт, і збирає те, що Бог каже про гроші, довкола тридцяти ключових віршів.

Книжка має п’ять частин:

  • Чиє це? закладає основу. Бог є власником усього, а ми — Його управителі.
  • Серце за гаманцем розглядає, що гроші роблять усередині нас: зажерливість, тривога, вдоволення і небезпека багатства.
  • Мудрість у щоденних грошових справах охоплює чесну працю, планування, заощадження, борги та утримання родини.
  • Щедрі, як Бог — про первоплоди, радісне давання, бідних і давання всього, що можемо.
  • Скарб, що не минає дивиться вперед: вірність у малому, гроші й Божа місія, навчання наших дітей і день, коли ми почуємо: «Гаразд».

Голоси з минулого

Ви не підете цією дорогою самі. По дорозі ви зустрінете чоловіків і жінок, які боролися з питанням грошей задовго до нас і чиї книжки можна прочитати повністю в бібліотеці Ochorus. Джон Веслі, який проповідував: «Заробляйте, скільки можете; заощаджуйте, скільки можете; давайте, скільки можете», — і так жив. Джордж Мюллер, який опікувався тисячами сиріт у Бристолі, ніколи ні в кого не просячи грошей. Чарлз Сперджен, чиї прості й відверті приказки орача сьогодні такі ж гострі, як тоді, коли він їх писав. Гудзон Тейлор і його останні півкрони. А. В. Тозер про те, що він називав «тиранією речей». Томас Ватсон, пуританин, який умів розібрати зажерливість, як годинникар розбирає годинник. Їхні слова наведено точно так, як вони їх написали, тож дещо в їхній мові старовинне. Воно варте зусиль.

Як побудовано кожен розділ

У книжці двадцять розділів, і кожен читається приблизно за десять хвилин. Усі розділи мають однакову будову:

  • Історія на початку — з Біблії, з історії чи з повсякденного життя.
  • Ключовий вірш — один із тридцяти.
  • Навчання — зазвичай дві-три чіткі думки.
  • Голос із минулого — коротка цитата одного з класичних авторів.
  • Практика на цей тиждень — одна невелика конкретна справа.
  • Для груп — кілька запитань для обговорення з іншими.

Книжку можна читати й самому, але писано її з думкою про малі групи. Два розділи на тиждень проведуть групу крізь неї за десять тижнів. Наприкінці ви знайдете 30-денний план читання, побудований на тридцяти ключових віршах, грошовий план на одну сторінку і посібник для провідників груп.

Перш ніж почати

Чесно погляньте, де ви зараз. Можливо, ви загрузли в боргах і соромитеся цього. Можливо, вам добре живеться, і ви потай боїтеся, що Ісус попросить вас від чогось відмовитися. Можливо, ви вже щедрі й думаєте, як бути в цьому мудрими. Можливо, ви бідні й утомилися від того, що вам кажуть, як розпоряджатися грошима, яких у вас немає.

Хоч би де ви були, перше слово цієї книжки — не правило. Це благодать. Перш ніж сказати нам щось про наші гроші, Біблія розповідає нам про Боже багатство, виявлене до нас:

«Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас зʼубожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились» (2 Коринтян 8:9)

Усе інше на цих сторінках виростає з цього. Ми даємо не для того, щоб заслужити Божу любов. Ми даємо, бо нам уже дано більше, ніж ми коли-небудь змогли б повернути. Ми добре розпоряджаємося грошима не для того, щоб справити враження на Бога. Ми робимо це, бо вони Його і Він довірив їх нам.

Ісус сказав: «Вірний у найменшому, і в великому вірний» (Луки 16:10). Гроші — одна з найменших речей. Колись їх зовсім не стане. Але те, як ми з ними поводимося, формує, ким ми стаємо, а те, ким ми стаємо, залишається навіки.

Тож відчиняймо двері.

Запитання для роздумів

Чому Ісус так багато говорив про гроші?

Бо Він знав, куди вони ведуть. Як Він сказав у Маттея 6:21: «Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше». Гроші йдуть попереду, а серце — слідом, тож гроші не лише показують, що ми любимо, а й виховують те, що ми любимо. Тому це одне з головних місць, де учнівство відбувається — або не відбувається.

Чи навчає Біблія, що Бог зробить щедрих християн багатими?

Ні. Книжка відкидає вчення, ніби достатнє давання чи достатня віра зобов’язують Бога повернути готівкою. Бог справді благословляє щедрість, але Ісус був бідний, Павло знав голод, а герої з Євреїв 11 тинялися світом, «бідуючи». Як сказано у вступі: «Євангеліє, за яке було б соромно апостолам, — не Євангеліє».

Чи гроші самі по собі є злом, згідно з Біблією?

Ні. Авраам, Йов, Йосип з Ариматеї та Лідія мали статки, і Біблія ніде не називає гроші злом. Вона каже: «Корень бо всього лихого сріблолюбство» (1 Тимотея 6:10). Проблема не у вашому гаманці. Вона в серці, яке його тримає.

Ви завершили: Вступ: Чому Ісус говорив про гроші

Далі