Послання Ігнатія та історія його життя
Послання до Полікарпа

Розділ 12 · 4 хв читання · 6 хв слухання

Послання до Полікарпа

Ігнатій, що зветься також Теофор, — Полікарпові, єпископові церкви смирнян, а радше тому, хто сам має своїм єпископом Бога Отця та Ісуса Христа: щедрий привіт.

Вітаючи твою боголюбиву думку, утверджену мовби на непорушній скелі, я над міру славлю Бога, що мене удостоєно побачити твоє непорочне обличчя,

яким я хотів би тішитися в Бозі. Закликаю тебе благодаттю, в яку ти зодягнений, поспішати своїм шляхом і закликати всіх, щоб вони спаслися. Виправдовуй своє служіння всією старанністю тіла й духу. Дбай про єдність, кращої за яку немає нічого. Носи всіх, як і Господь носить тебе. Терпи всіх у любові, як ти й робиш.

Віддавайся безперестанним молитвам. Проси більшої мудрості, ніж маєш. Будь пильний, і хай твій дух не дрімає. Говори до кожного зокрема по-Божому. Неси недуги всіх, як досконалий борець. Де більше праці, там і великий здобуток.

Якщо ти любиш добрих учнів, то в цьому немає тобі заслуги. Краще лагідністю приводь до покори найзгубніших. Не всі рани гояться тією самою маззю. Гострі болі втихомирюй припарками.

Будь мудрий, як вуж, у всьому і завжди тихий, як голуб. Для того ти й створений з тіла й духу, щоб лагідно обходитися з тим, що з’являється перед твоїми очима; а про невидиме молися, щоб воно тобі відкрилося; щоб ти ні в чому не мав нестачі, а щедро мав усякий духовний дар.

Час вимагає тебе, як керманичі вимагають вітрів або як мореплавець, кинутий бурею, — пристані, щоб досягти Бога. Будь тверезий, як Божий борець. Нагорода — нетлінність і вічне життя, у чому й ти переконаний. У всьому я відданий тобі — я і мої кайдани, які ти полюбив.

Хай не бентежать тебе ті, хто видається гідним довіри, а навчає чужого вчення. Стій твердо, як ковадло під ударами. Великому борцеві личить приймати удари й перемагати. А надто ми мусимо заради Бога все терпіти, щоб і Він терпів нас.

Будь старанніший, ніж ти є. Розпізнавай часи. Очікуй Того, Хто понад усякий час, Вічного, Невидимого, Який став видимим заради нас; Недоторканного, Безстрасного, Який страждав заради нас, Який у всьому витерпів заради нас.

Хай не залишаються вдови без опіки. Після Господа будь ти їхнім захисником. Хай нічого не робиться без твоєї згоди; і ти нічого не роби без згоди Бога, як ти й не робиш. Будь непохитний.

Хай зібрання відбуваються частіше. Розшукуй усіх поіменно.

Не зневажай рабів, ні чоловіків, ні жінок. Але хай і вони не надимаються, а служать тим вірніше на славу Божу, щоб отримати від Бога кращу свободу. Хай не прагнуть бути визволеними коштом громади, щоб не виявитися рабами пожадливості.

Уникай лихих мистецтв, а радше проповідуй проти них. Скажи моїм сестрам, щоб любили Господа і задовольнялися своїми чоловіками тілом і духом. Так само заповідай і моїм братам в ім’я Ісуса Христа любити своїх жінок, як Господь полюбив Церкву.

Якщо хтось може перебувати в чистоті на честь тіла Господнього, хай перебуває без хвальби. Якщо він хвалиться — він пропав; і якщо про це знатиме ще хтось, окрім єпископа, — він осквернився. Годиться ж і чоловікам, і жінкам, коли вони одружуються, поєднуватися за згодою єпископа, щоб шлюб був за Господом, а не за пожадливістю. Хай усе робиться на честь Божу.

Зважайте на єпископа, щоб і Бог зважав на вас. Я відданий тим, хто кориться єпископові, пресвітерам, дияконам. Хай мені буде дано мати свою частку з ними в Божій присутності. Трудіться разом одне з одним, разом змагайтеся, разом біжіть, разом страждайте, разом лягайте, разом вставайте, як Божі домоправителі, радники й слуги.

Догоджайте Вождеві, у Чиєму війську ви служите і від Кого отримаєте свою платню. Хай ніхто з вас не виявиться дезертиром. Хай ваше хрещення залишається вам щитом; віра — шоломом; любов — списом; терпіння — обладунком. Хай ваші діла будуть вашими вкладами, щоб ви отримали належні вам заощадження. Тож будьте довготерпеливі одне до одного в лагідності, як Бог до вас. Хай я завжди тішуся вами.

Оскільки церква, що в Антіохії сирійській, має мир, як мені повідомили, завдяки вашим молитвам, то і я сам ще більше втішився, бо Бог зняв з мене турботу; аби тільки мені через страждання досягти Бога, щоб завдяки вашому заступництву виявитися учнем.

Годиться тобі, преблаженний Полікарпе, скликати боголюбиву раду і обрати когось серед вас, хто вам дуже дорогий і до того ж ревний, хто був би гідний носити ім’я Божого гінця, — призначити його, кажу, щоб він пішов до Сирії і прославив вашу ревну любов на славу Божу.

Християнин не має влади над собою, а віддає свій час Богові. Це Боже діло, а також і ваше, коли ви його завершите: бо я покладаюся на Божу благодать, що ви готові до доброго вчинку, який личить Богові. Знаючи палкість вашої щирості, я закликав вас коротким листом.

Оскільки я не зміг написати до всіх церков, бо раптово відпливаю з Троади до Неаполя, як велить Божа воля, ти напишеш до церков, що далі на шляху, як той, хто має думку Божу, щоб і вони вчинили так само: хай ті, хто може, пошлють посланців, а решта — листи через тих, кого пошлеш ти, щоб ви прославилися навіки пам’ятним учинком, — бо це гідне тебе.

Вітаю всіх поіменно, а особливо дружину Епітропа з усім її домом і дітьми. Вітаю мого улюбленого Аттала. Вітаю того, кого буде призначено йти до Сирії. Благодать буде завжди з ним і з Полікарпом, який його посилає.

Прощаюся з вами назавжди в нашому Бозі Ісусі Христі, в Якому перебувайте в єдності й під наглядом Божим. Вітаю Алку, дороге мені ім’я. Бувайте здорові в Господі.

Назад