Доньки Царя – 30 днів з Богом для дівчат – Книжка 1
День 25 — Анна виливає своє серце

Розділ 26 · 2 хв читання · 3 хв слухання

День 25 — Анна виливає своє серце

«І відказала Анна: „Нї, панотченьку: я безщасна людина: вина й впоюючого напитку не пила я, тільки горе серця мого вилила перед Господом.“»

— 1 Самуїлова 1:15

Анна понад усе хотіла дитину. Але рік за роком дитини не було. А ще гірше — інша жінка в їхньому домі мала багато дітей і знову й знову глузувала з Анни. Анні було так сумно, що вона плакала і не могла їсти.

Одного року, коли її родина пішла до Божого дому, Анна тихенько відійшла помолитися. І молилася вона всім серцем. Вона була така засмучена, що її губи ворушилися, але не було чути ані звуку. Вона плакала і плакала.

Священник Ілій дивився на неї. Він побачив, що її губи ворушаться беззвучно, і подумав, що вона п’яна! І насварив її.

Але Анна відповіла: «Нї, панотченьку: я безщасна людина… тільки горе серця мого вилила перед Господом.»

Уяви, як виливаєш воду з глечика. Ти перехиляєш його — і виливається все, що було всередині, до краплі. Саме так молилася Анна. Вона нічого не тримала в собі. Вона розповіла Богові все, що відчувала: свій сум, свій біль, свою тугу.

І після молитви щось змінилося. Біблія каже, що вона пішла своєю дорогою, поїла і «не була вже більш сумна.» Вона ще не отримала відповіді. Але вона віддала свій тягар Богові, і Він дав їй спокій.

І Бог таки відповів. Анна народила хлопчика і назвала його Самуїлом — це ім’я звучить, як давньоєврейські слова «почутий Богом». Самуїл виріс і став одним із найбільших пророків Ізраїлю.

Деякі дівчата думають, що завжди мусять удавати, ніби все гаразд. Усміхатися. Робити вигляд, що все добре. Можливо, тобі здається, що твоїх почуттів «забагато». Але Анна вчить нас, що з Богом можна бути цілком чесною. Ти можеш вилити перед Ним свою душу: свої сльози, свої страхи, свій гнів і свої надії. Він це витримає, і Йому не байдуже.

Анна показує нам, що молитва — це не про правильні слова. Це про те, щоб принести своє справжнє серце Богові, Який слухає.

Подумай: Чи є в тебе на серці щось важке, що ти ще не повністю «вилила» перед Богом?

Спробуй: Знайди сьогодні тихе місце і вилий своє серце Богові — вголос або у своєму щоденнику. Розкажи Йому все і нічого не приховуй.

Дорогий Боже, дякую Тобі, що я можу виливати Тобі своє серце, як Анна. Мені не треба вдавати перед Тобою. Ось що в мене на серці: [розкажи Йому]. Дякую Тобі, що слухаєш і даєш мені спокій. В ім’я Ісуса. Амінь.

Назад Далі