Емі Кармайкл: мати врятованих

Емі Кармайкл народилася в Ірландії з карими очима, які їй не подобалися. Маленькою дівчинкою вона молилася, щоб Бог зробив їх блакитними, а вранці підбігла до дзеркала — а вони так і лишилися карими. Тоді вона засмутилася. Через багато років вона зрозуміла: Бог мав причину дати їй ці карі очі, і Він мав їх використати.

Емі виросла й поїхала далеко, на південь Індії, щоб розповідати людям про Ісуса. Там вона відкрила таємницю, що сповнила її жахом. Маленьких дітей, декотрі з яких були ще зовсім немовлятами, забирали з родин і віддавали жити при храмах, де з ними робили страшні речі і звідки їх ніколи не відпускали.

Емі не могла пройти повз це. Вона почала — дуже тихо й дуже відважно — рятувати дітей. Іноді налякану дитину таємно приводили до неї вночі. Іноді Емі сама йшла туди, куди їй не можна було ходити. Щоб пройти крізь натовп і не потрапити в руки, вона вдягала просте індійське сарі й фарбувала свою світлу шкіру кавою в темний колір — і тепер її карі очі, яких вона дівчинкою хотіла позбутися, допомагали їй злитися з натовпом і лишатися непоміченою. Бог знав.

Одне за одним, а потім десятками й десятками, врятовані діти приходили жити до Емі в місце під назвою Дохнавур. Вона зробила його справжнім домом, повним садів, пісень і безпеки, де дитина, яка знала тільки страх, могла навчитися сміятися. Діти не називали її «міс» чи «пані». Вони називали її Амма — що означає «мати».

Емі так і не вийшла заміж і ніколи не повернулася додому, до Ірландії. Усе своє життя вона віддала врятованим дітям Дохнавура. Наприкінці життя, після падіння, вона двадцять років не могла вийти зі своєї кімнати — і навіть тоді далі писала, розсилаючи слова втіхи й підтримки людям по всьому світу.

Емі Кармайкл колись хотіла інших очей і легшого життя. Натомість вона стала матір’ю дітям, яких більше ніхто не рятував, — і ні на що б їх не проміняла.