Семюел Кроутер: хлопчик із невільницького корабля

Коли Семюел Кроутер був хлопчиком в Африці, його звали зовсім не Семюел. Його ім’я було Аджаї, і жив він у містечку Осогун, у краю народу йоруба, там, де тепер Нігерія. У нього були мама, брати й сестри та рідна домівка, яку він дуже любив.

Одного страшного ранку, коли йому було років дванадцять, на містечко налетіли розбійники. Вони підпалили хати й потягли людей на мотузках, щоб продати в рабство. Аджаї відірвали від мами. Його продали раз, потім знову, і ще раз, аж поки нарешті не заштовхали на переповнений корабель, що мав плисти через море. Під палубою було темно, спекотно й повно наляканих людей. Він думав, що вже ніколи не побачить ні своєї домівки, ні неба.

Але Бог не забув хлопчика в темряві. У відкритому морі за ними погнався британський корабель. Його моряки полювали на невільницькі кораблі й визволяли полонених. Вони наздогнали корабель, на якому був Аджаї, збили кайдани й перевезли звільнених людей до міста Фрітаун у Сьєрра-Леоне, де ті могли почати нове життя.

У Фрітауні Аджаї зробив те, чого йому ніколи раніше не дозволяли: він пішов до школи. Виявилося, що вчиться він чудово. Він вбирав читання й письмо так, як суха земля вбирає дощ. Коли він охрестився як християнин, то взяв собі нове ім’я — Семюел Кроутер, — але ніколи не забував ні Аджаї, ні свого народу, ні мови, якою той розмовляв.

Саме це останнє й стало великою справою його життя. Семюел почув добру новину про Ісуса англійською. Але його рідний народ, йоруба, не вмів читати англійською. Тож Семюел сів і взявся за довгу, терплячу працю — перекладати Біблію мовою йоруба, слово за словом, щоб матері, діти й старі люди на його батьківщині могли самі її читати. Він допоміг уперше в історії записати мову йоруба.

Семюел виріс і став служителем, а потім, 1864 року, сталося те, чого ще ніколи не бувало: його висвятили на єпископа — першого єпископа-африканця в його церкві. Хлопчик, якого колись продали в кайданах, тепер вів інших за Ісусом, і робив це як африканець, що пишався народом, з якого вийшов.

Семюел Кроутер міг вирости озлобленим через усе, що з ним зробили. Натомість він присвятив життя тому, щоб дати своєму народові найбільший дар, який отримав сам: Божі слова рідною мовою.