Розділ 11 · 1 хв читання · 1 хв слухання
Віз, який не хотів їхати
«Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх» — Псальма 91:11
Аманда подорожувала ще далі — аж до далекої країни Індії, щоб розповідати людям про Ісуса. Одного вечора вони з подругою, міс Фроу, їхали вибоїстою сільською дорогою на возі, запряженому великими, повільними волами.
Було дуже-дуже темно. Не було ні ліхтарів, ні місяця, щоб освітити дорогу попереду.
Раптом воли зупинилися. Вони просто не хотіли ступити й кроку далі. Візник наказував їм іти, але тварини не слухалися. Аманда з подругою почали сердитися. «Чому цей віз не їде?» — дивувалися вони.
Нарешті вони злізли, щоб самим подивитися. Вони пройшли лише кілька кроків уперед у темряві — і серця в них мало не завмерли. Просто перед ними через усю дорогу тягнувся глибокий, небезпечний рів! Якби воли пішли далі, віз перекинувся б, і всі могли б тяжко покалічитися.
Як же вони тоді славили Бога! Ті вперті тварини зовсім не були впертими. Бог ужив їх, щоб зупинити віз і вберегти Своїх мандрівників від небезпеки, якої вони навіть не бачили.
Іноді Бог захищає тебе так, що ти цього й не помічаєш, а іноді «ні» чи затримка — це насправді Він тебе береже. Ти можеш довіряти, що Він пильнує кожну твою дорогу.
Дорогий Боже, дякую Тобі, що Ти пильнуєш мене, навіть коли я не бачу небезпеки. Допоможи мені довіряти, що Ти завжди мене бережеш. Амінь.
Поговоріть разом
Спершу поставте запитання, а потім торкніться одного, щоб побачити примітку для дорослих.
Що зробили воли на темній дорозі в Індії?
Вони раптом зупинилися й не хотіли ступити й кроку далі, хоч візник і наказував їм іти.
Що знайшли Аманда й міс Фроу, коли пішли вперед у темряві?
Глибокий, небезпечний рів через усю дорогу. Якби воли йшли далі, віз перекинувся б.
Чи пам’ятаєш ти, як колись чекання або почуте «ні» виявилося для тебе на добре?
Головна думка розділу: Бог іноді захищає нас так, що ми цього не помічаємо, а «ні» чи затримка може бути тим, як Він нас береже. Він пильнує всі наші дороги.