Розділ 5 · 5 хв читання · 6 хв слухання
Чистота і любов
Римлян 6:22 каже: «Тепер же визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же — життє вічнє.»
Дорогі соратники! Відтоді як я написав попереднього листа, я відвідав членів Армії Спасіння у Швейцарії, Італії та Франції.
Куди б я не поїхав, я бачу великі можливості для Армії Спасіння. Усюди я зустрічаю дорогих соратників, які прагнуть якнайкраще використати ці можливості. І всюди, як мені здається, потрібно більше палкої, розпеченої до червоного віри, щоб вони виявилися гідними великої праці, яка перед ними.
Але хіба не так само у Великій Британії, Америці, Австралії та в кожному іншому місці, де читатимуть ці листи? Хіба не так само у вашому корпусі — і навіть у вашому власному житті? Як я вже пояснював, під палкою вірою я розумію серця, що палають любов’ю до Бога, до соратників, до загиблих, до шляхетної праці й до всього доброго — і на землі, і на небі. Я маю на увазі серця, сповнені святої любові, — любові, яка спонукає нас трудитися й жертвувати заради блага інших. Любові, яка робить нас слугами тих, кого ми любимо, і дає нам владу над нашими власними себелюбними бажаннями. Ця любов відображає любов нашого Учителя: «Не що ми любили Бога, а що Він любив нас».
Погляньте на материнську любов — хіба вона не спонукає матір віддавати час, вигоду й навіть здоров’я заради дитини? Погляньте на любов патріота — хіба вона не спонукає його покинути дім і родину й навіть піти на смерть за свою країну? Так само ця палка любов у члена Армії Спасіння спонукатиме його покласти свій час, сили, майно — усе — до ніг свого Господа й використати все це, щоб благословляти й спасати інших. Саме цей дух любові запалює в нас святий вогонь. Як диявол розпалює й підживлює вогонь гордості, егоїзму, хтивості та іншого зла, ведучи людей до загибелі, так і палка любов, яку породжує Святий Дух, спонукає віруючого чувати, молитися, трудитися, говорити й навіть страждати, не зважаючи на ціну, — аби тільки виконати поставлене перед ним завдання.
Але Святий Дух перебуває в такій повноті сили лише в серцях, очищених від гріха. Тож якщо ви справді бажаєте віддати своє життя на те, щоб благословляти інших, спасати душі й служити своєму Господу, вам потрібне чисте серце.
Чисте серце зробить вас благословенням для інших — не лише через те, що ви робите, а й через те, хто ви є. Людей можуть привернути до Христа ваші слова, ваші пісні, ваші молитви й ваші заклики. Але понад те, якщо ви маєте цю внутрішню чистоту, їх притягуватиме й те, що вони бачать у вас. Саме ваше життя вказуватиме їм на Бога, святість і небо.
Як ми вже бачили, чисте серце породжує добре життя. А доброта приваблює. Людей тягне до неї, і вони шанують її такою, якою вона є. Навіть ті, хто заплутався в гріху, не можуть не захоплюватися святим. І якщо це правда щодо тих, хто далекий від Бога, то наскільки більше це правда щодо тих, хто вже прагне святості! Для таких людей ваше життя, сформоване чистою любов’ю, буде постійним джерелом підбадьорення, сили й розради.
Це ми й називаємо впливом. Він діє завжди. Він подібний до пахощів троянди. Поставте квітку в кімнаті — і вона тихо наповнить простір своїм ароматом. Вам не треба її пересувати чи щось із нею робити — вона просто поширює свої пахощі. Так і з людиною, яка має чисте серце й живе в цій дійсності. Святий вплив постійно струменить від неї — не лише через те, що вона каже й робить, а й через те, хто вона є.
Ви відчуваєте щирість і глибину її духу. Коли вона говорить, молиться чи звертається до інших, щось від того внутрішнього життя проступає назовні. Ви відчуваєте це, коли зустрічаєте її, коли сидите поруч чи навіть просто дивитеся на неї. Ви бачите це в часи страждань, наприкінці життя і навіть довго після того, як її не стало. Через багато років навіть згадка її імені може зворушити ваше серце, зміцнити вашу віру й поглибити вашу любов до доброго й правдивого.
Чому так, мої соратники? Бо ви знали, що ця людина свята. Ви бачили її безкорисливе життя. Ви вірили, що в неї чисте серце. Є ще одна причина шукати чистого серця: воно дає певну й живу надію. Ця надія — дорогоцінний дар. Знати, що хоч які біди прийдуть, попереду майбутнє, сповнене миру, радості й перемоги, — це щось глибоко цінне. Людина, яка справді любить Бога й ходить у послуху, має тиху впевненість, що Бог подбає про неї в кожному випробуванні.
Але той, хто знає, що в ньому все ще приховано гордість, гіркоту чи світськість, і хто нехтує своїми обов’язками, не може мати такої впевненості. Він може сподіватися на добре майбутнє, але ця надія буде непевною і крихкою.
Та коли людина має і свідчення Духа, і послідовне життя, що підтверджує цю внутрішню чистоту, вона може дивитися вперед з упевненістю — певна перемоги, визволення і зрештою вічного життя. Чи вабить вас це, мої соратники? Дозвольте нагадати вам про це. Усе це справді переконливе.
Є святе життя, що випливає з чистого серця, — так само як чиста вода випливає з чистого джерела.
Є мир Божий, що вище всякого розуму. Будь-який залишок гріха приносить неспокій, але чистота й мир завжди йдуть поруч. Є Божа присутність усередині — живий вогонь святої любові, що очищує мотиви й перемінює серце. Є життя корисності й впливу, яке й далі промовляє довго після того, як вас не стане. І є світла надія вічності — обітниця слави й нагороди, що прийдуть.
Усе це, мої соратники, залежить від одного: від чистого серця. Це лише деякі з незліченних благословень, що течуть із цього джерела чистоти й сили. Чи маєте ви цей скарб? Якщо так — дякуйте Богові. Якщо ні — шукайте його тепер.