Розділ 9 · 6 хв читання · 8 хв слухання
Сімейна побожність
Я ж і мій дом служити мем Господеві! ИОЗЕЯ 24:15
Бакстер мав переконання, яке пронизує все його практичне богослов’я і яке він висловлював якомога прямолінійніше: оновлення церкви залежить від оновлення родин, і народ побожних домів потребував би дуже небагато чого іншого. Він не вдавався до риторики. У «Християнському порадникові» він присвятив цілу частину ладові в домі, а для бідних родин, які не могли дозволити собі нічого довшого, написав окремий том.
Дім як перша церква
Його аргумент полягав у тому, що Бог улаштував світ так, що здебільшого релігійне формування відбувається вдома, хоч би що робила церква. Людина проводить годину чи дві на тиждень під проповіддю, а решту життя — у своєму домі. Якщо одне суперечить другому, перемагає дім. Діти, які ростуть у домі, де віру визнають у неділю, а з понеділка до суботи її немає, роблять цілком слушний висновок, що це звичай для людського ока.
Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї. 1 МОЙСЕЯ 18:19
Бакстер зауважив, що Бог хвалить Авраама не за віру абстрактно, а за те, що той робитиме зі своїм домом. Так само й вимога до старійшини зводиться до того самого.
Своїм домом щоб добре правив, дїтей держав у слухняностї з усякою повагою; (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?) 1 ТИМОТЕЯ 3:4–5
Голова дому як його служитель
Звідси Бакстер робив висновок, який багатьох християн досі дивує: голова дому має в ньому справжнє пастирське служіння. Він має навчати віри тих, хто під його опікою, молитися з ними, перевіряти, що вони розуміють, виправляти їх і подавати приклад. Бакстер вважав це не необов’язковим захопленням для надзвичайно побожних, а простим обов’язком, що випливає з цього становища.
І ви, батьки, не роздразнюйте дїтей своїх, а зрощуйте їх у науцї і напоминанню Господньому. ЄФЕСЯН 6:4
Зверніть увагу на обидві половини. Наставляння наказано; так само наказано і спосіб його. Бакстер твердо стояв на тому, що сувора, повчальна до набридливості сімейна побожність дає протилежне до того, чого прагне, і застерігав батьків, що дитина, яку довели до неприязні до віри, може нести цю неприязнь усе життя.
Як це насправді виглядало
Він практично описував, як це має бути влаштовано, і ця схема досить проста, щоб запровадити її вже цього тижня. Визначений час, щоденно, щоб усе не залежало від того, чи хтось пам’ятає або чи має бажання. Бакстер радив ранок і вечір; один раз краще, ніж жодного. Присутні всі — діти, слуги, мешканці. Дім означає весь дім. Читання — короткий уривок уголос. Наставляння — коротке і розраховане на наймолодшого в кімнаті, а не на найстаршого. Бакстер особливо на цьому наголошував. Батько, який провадить сімейне богослужіння на рівні власного розуміння, говорить сам до себе. Молитва — коротка, конкретна і вголос, про справжні справи дня, а не про загальники. Спів — там, де дім на це здатний. Понад усе — стисло. Бакстер застерігав, що довгі сімейні молитовні години породжують дітей, які бояться цієї години, і що коротка вправа, вірно дотримувана, досягає набагато більшого, ніж довга, покинута за два тижні.
Щоб знав їх рід будучий, сини, що народитись мають, щоб і вони встали і синам своїм росказали. ПСАЛЬМА 78:6
Коли дім розділений
Одне уточнення, якого Бакстерове століття потребувало менше, ніж наше. Багато читачів не мають змоги запровадити сімейне богослужіння. Віруюча дружина з невіруючим чоловіком, молода людина у ворожому домі, самотня людина, працівник у чужому домі — описана вище схема передбачає владу, якої вони не мають. Новий Заповіт говорить саме про таке становище, і його порада — не силувати.
Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова були зʼєднані. 1 ПЕТРА 3:1
«Без слова» — здобуті поведінкою, а не аргументами. Віруючий у розділеному домі може молитися на самоті, жити послідовно, користатися кожною нагодою, яку дано, а решту залишити Богові, не роблячи висновку, що він зазнав невдачі.
Погляд на довгу відстань
Ще одне підбадьорення, бо сімейна побожність — найменш негайно винагороджувана справа, яку робить більшість християн. Вона майже цілком непомітна. Ніхто їй не аплодує. Її плоди, якщо вони приходять, з’являються через двадцять років у вдачі людей, які не пам’ятатимуть, звідки це в них. Батько чи мати, що провадять коротке читання і молитву з неуважними дітьми дощового вівторкового вечора, не мають жодних доказів, що щось відбувається, і зазвичай почуваються трохи смішно. Бакстерова відповідь була така: Бог установив засоби, і ми відповідаємо за засоби, а не за наслідок.
Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи. ГАЛАТ 6:9
Якщо у вашому домі немає регулярного часу поклоніння, корисне, що варто взяти з цього розділу, — не переконання, а домовленість. Оберіть час, перш ніж відкладете книжку.
Увесь дім
Слово про саме слово «дім», бо в Бакстерове століття воно означало щось ширше, ніж у наше, і цю широту варто відновити. Доми, до яких він звертався, охоплювали слуг, учнів, підмайстрів і мешканців — людей, які жили під тим самим дахом і працювали в господарстві, не будучи нікому родичами. Бакстерові настанови головам домів охоплюють їх усіх без різниці. Учня треба було навчати і за нього молитися так само, як за сина.
Побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу. ДЇЯННЯ 10:2
Корнилія хвалять за стан усього його дому, і коли Петро приходить, він знаходить кімнату, повну родичів і близьких друзів, які зібралися слухати. Сучасне застосування не очевидне, але воно справжнє. Мало хто з читачів тримає учнів, що живуть у домі. Але більшість має щось подібне — мешканця, студента, літнього родича, сусідську дитину, яка весь час на кухні, колегу, що приходить на обід, працівника, про чиє життя ви дещо знаєте.
Бакстерів принцип полягав у тому, що відповідальність іде за близькістю. Люди, чиє життя регулярно перетинається з вашим, певною мірою довірені вам, чи є ця домовленість формальною, чи ні. Практична форма цього — гостинність, і Писання наказує її частіше, ніж ми зазвичай помічаємо.
Будьте гостинні один для одного без дорікання. 1 ПЕТРА 4:9
Дім, де віру тихо втілюють і куди регулярно запрошують людей, робить євангелізаційну працю, якої не може повторити жодна програма, — бо те, що гості бачать за обіднім столом, неможливо інсценувати.
ДЛЯ РОЗДУМІВ І ДІЇ
1. Визначте щоденний час для домашнього поклоніння і почніть завтра. Досить десяти хвилин.
2. Розраховуйте його на наймолодшого присутнього, а не на найстаршого.
3. Хай воно буде коротким. Коротка вправа, яку підтримують роками, краща за довгу, покинуту за місяць.
4. Перевірте свою манеру. Чи не дратуєте ви тих, кого намагаєтеся наставляти?
5. Якщо ви не можете провадити у своєму домі, робіть те, що вам відкрите, — молитву на самоті й послідовну поведінку, — і не засуджуйте себе за те, що не у вашій владі.
МОЛИТВА
Господи, я чекав від церкви того, що Ти доручив моєму домові, і був надто зайнятий або надто сором’язливий, щоб почати.
Дай мені рішучість визначити час і дотримуватися його, і смирення розраховувати його так, щоб наймолодший міг устигати.
Бережи мою манеру. Не дай мені ніколи зробити віру тим, від чого моя родина рада втекти.
А там, де я роками не бачу нічого, бережи мене від утоми. Насіння — Твоє, і жнива — Твої. Амінь.